31 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 5004/1537/12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю: кредитор (представник АТ "Кристалбанк") - Єрохін О.П. (дов. №128 від 01.08.2018).
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора ФОП Щербини Г.В. арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича
на ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.10.2018
(Суддя -Войціховський В.А.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019
(Головуючий суддя - Юрчук М.І.; Павлюк І.О., Крейбух О.І.)
у справі за заявою Фізичної особи-підприємця Оникієнка Олега Петровича
до Фізичної особи-підприємця Щербини Ганни Володимирівни
про визнання банкрутом, -
1. У провадженні господарського суду Волинської області перебуває справа про банкрутство фізичної особи - підприємця Щербини Ганни Володимирівни порушена ухвалою суду від 04.12.2012; постановою місцевого господарського суду від 19.12.2012 боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Кущика Артема Анатолійовича, про що розміщено оголошення в газеті "Голос України" № 2 (5502) від 04.01.2013.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Справа стосовно розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" №140-9-2/557 від 07.10.2016р. про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г.В. , а саме: нежитлової будівлі та земельної ділянки, проведеного 17.12.2014 року у ліквідаційній процедурі у справі №5004/1537/12, протоколів аукціону та укладених договорів купівлі - продажу розглядалась судами неодноразово.
3. Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.06.2018 у справі 5004/1537/12 заяву Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" №04.04.2018/5 від 04.04.2018 року про заміну кредитора Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником публічним акціонерним товариством "Кристалбанк" у справі про банкрутство підприємця Щербини Г.В. задоволено.
Замінено кредитора у справі №5004/1537/12 про банкрутство підприємця Щербини Ганни Володимирівни Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником публічним акціонерним товариством "Кристалбанк".
4. Від Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", як правонаступника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", надійшли уточнення до заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.
4.1. В обґрунтування заяви, кредитор зазначив, що під час проведення аукціону з продажу нерухомого майна ФОП Щербини Г.В. грубо порушені норми діючого законодавства та перевищенні повноваження з боку ліквідатора - арбітражного керуючого Кущика А.А., вважає проведені аукціони такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначає, що ліквідатором Щербини Г.В. арбітражним керуючим Кущиком А.А. не сформовано ліквідаційну масу у повному обсязі, продаж майна ФОП Щербини Г.В. , яке знаходилось в іпотеці ПАТ "Райфайзен Банк Аваль", здійснено без згоди заставного кредитора, перший аукціон з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г.В. проведено не у вигляді продажу цілісного майнового комплексу, з початковою вартістю за сукупністю визнаних вимог кредиторів, а здійснено продаж майна банкрута частинами, а саме першій аукціон з продажу майна банкрута окремими лотами, організатор аукціону Волинська філія Рівненської товарної біржі на час проведення першого аукціону 21.01.2014р. з реалізації майна банкрута не визнана господарським судом учасником провадження у справі про банкрутство ФОП Щербини Г. В . організатором аукціону Волинською філією Рівненської товарної біржі не оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України та сайті Міністерства юстиції України оголошення про призначення аукціону з продажу майна банкрута на 21.01.2014р., організатором аукціону Волинською філією Рівненської товарної біржі, не здійснено розміщення оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г. В. на сайті Міністерства юстиції України, які призначались на 21.01.2014р., 02.07.2014р. та 04.07.2014р., в оголошенні №4359 про призначення аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г. В. на 02.07.2014р., відсутня інформація про майно банкрута та вказана інформація про майно іншого підприємства.
5. Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.10.2018 залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019
у справі №5004/1537/12 частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 07.10.2016р., правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "КРИСТАЛБАНК" згідно ухвали господарського суду Волинської області від 26.06.2018р., про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г.В. , а саме: нежитлової будівлі та земельної ділянки, проведеного 17.12.2014 року у ліквідаційній процедурі по справі №5004/1537/12 та укладених в його рамках договорів купівлі - продажу; визнано недійсним результати аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г . В. , а саме: нежитлової будівлі загальною площею 459,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот №1), проведеного 17.12.2014р. Волинською філією Рівненської товарної біржі; визнано недійсним результати аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г.В. , а саме: земельної ділянки площею 0,0920 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 (лот №2), проведеного 17.12.2014р. Волинською філією Рівненської товарної біржі; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 459,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено між ліквідатором ФОП Щербини Г.В. арбітражним керуючим Кущиком А.А. та Помазаном В. М; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0920 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , який укладено між ліквідатором ФОП Щербини Г.В. арбітражним керуючим Кущиком А.А. та Мунтяновим О.В .; відмовлено в частині визнання недійсним протоколу аукціону №02-12/14 від 17.12.2014р.
6. Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатор ФОП Щербини Г.В. арбітражний керуючий Кущик А.А. при реалізації своїх прав та обов'язків був зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, проте реалізація майна банкрута була проведена без згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує, та без згоди суду, що суперечить положеннями ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ліквідатор - Кущик А.А. діяв несумлінно, нерозумно, без урахування інтересів боржника та кредиторів, а також в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім цього продаж майна банкрута, мав відбуватись лише після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, при цьому першій аукціон з продажу майна банкрута мав здійснюватися у вигляді цілісного майнового комплексу, початкова вартість якого є сукупність визнаних вимог кредиторів
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
7. Ліквідатор ФОП Щербини Г.В. арбітражний керуючий Кущик Артем Анатолійович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.10.2018 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 з проханням постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 та ухвалу господарського суду Волинської області від 01.10.2018 року в частині часткового задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від 07.10.2016 року правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК» згідно ухвали господарського суду Волинської області від 26.06.2018 року, про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г.В. , а саме: нежитлової будівлі та земельної ділянки, проведеного 17.12.2014 року у ліквідаційній процедурі по справі № 5004/1537/12 та укладених в його рамках договорів купівлі-продажу; визнання недійсним результати аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г . В. , а саме: нежитлової будівлі загальною площею 459,6 кв.м.,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот №1), проведеного 17.12.2014 року Волинською філією Рівненської товарної біржі; визнання недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г.В. , а саме: земельної ділянки площею 0,0920 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 (лот №2), проведеного 17.12.2014 року Волинською філією Рівненської товарної біржі; визнання недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 459.6 кв.м. щоо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено між ліквідатором ФОП Щербини Г.В. арбітражним керуючим Кущиком А.А. та Помазан В.М . Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0920 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , який укладено між ліквідатором ФОП Щербини Г.В. арбітражним керуючим Кущиком А.А. та Мунтяновим О.В. - скасувати.
В цій частині ухвалити нове рішення, яким залишити без розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» № 140-9-2/557 від 07.10.2016 року, про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г.В. , а саме: нежитлової будівлі та земельної ділянки, проведеного 17.12.2014 року у ліквідаційній процедурі по справі № 5004/1537/12.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Скаржник доводить, що судами невірно досліджено докази та невірно застосовано поняття цілісного майнового комплексу, при чому не надано належної оцінки тим доводам, на які посилався ліквідатор у своїх запереченнях.
-Переконує, що не все майно фізичної особи-підприємця може бути включено до складу ліквідаційної маси, а відтак не може уявляти собою цілісний майновий комплекс.
- Зазначає, що майно Банкрута, яке увійшло до складу ліквідаційної маси після проведення ліквідатором інвентаризації складає нежитлову будівлю та земельну ділянку, які знаходяться у різних географічних місцях та не можуть складати собою цілісний майновий комплекс.
- Крім того доводить, що заставним кредитором надано згоду на продаж майна, у спосіб, який не протирічить Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отже надання згоди на продаж майна забезпеченим кредитором не дає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом та передбачений статтею 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також заявником не оскаржувалось проведення першого аукціону з реалізації будівлі.
-Також зазначає, що в результаті здійснення процесуального правонаступництва 26.06.2018р. заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 07.10.2016р. про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна від 17.12.2014р. та укладених в його рамках договорів купівлі-продажу перестала відповідати вимогам ст.169 ГПК України, яка допускає подачу заяви лише учасником справи, а також статті 170 ГПК України. Подача оновленої заяви ПАТ "Кристалбанк" про визнання результатів аукціону недійсними не може замінити процесуального заявника. Відтак правонаступник наділений всіма правами для того щоб звернутися із заявою про визнання результатів аукціону недійсним, яку подати у відповідності до вимог господарського процесуального законодавства та вимог Закону.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
9. АТ "Кристалбанк" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5004/1537/12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.03.2019.
10.1. Разом з тим, згідно наказів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2019 № 7-в та №17-кв суддя - доповідач у даній справі Жуков С.В. перебував у відрядженні та у відпустці з 29.03.2019 по 03.04.2019 та з 04.04.2019 по 05.04.2019 відповідно.
10.2. Ухвалою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі №5004/1537/12 за касаційною скаргою ліквідатора ФОП Щербини Г.В. арбітражного керуючого Кущика А.А. на ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.10.18 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у вказаній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора ФОП Щербини Г.В. арбітражного керуючого Кущика А.А. на 17 липня 2019 року о 12:15 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
11. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
13. Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
14. Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
15. Законом про банкрутство, зокрема, врегульовано питання щодо продажу майна боржника на аукціоні та щодо розгляду спорів, які виникають при проведенні, виконанні результатів аукціонів та визнанні їх недійсними.
16. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
17. Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
18. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство (ч. 8 ст. 44 Закону про банкрутство).
19. Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
20. Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
21. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 07.10.2016р. правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "КРИСТАЛБАНК" про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута ФОП Щербини Г.В. , а саме: нежитлової будівлі та земельної ділянки, проведеного 17.12.2014 року у ліквідаційній процедурі у справі №5004/1537/12, протоколів аукціону та укладених договорів купівлі - продажу.
21.1. 15.05.2013 року проведено збори кредиторів банкрута, на яких сформовано комітет кредиторів, визначено його кількісний склад - двох кредиторів, зокрема, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Югос Плюс". 15.05.2013 року проведено засідання комітету кредиторів, на якому затверджено звіт ліквідатора, визнано його роботу задовільною, встановлено спосіб та порядок продажу майна банкрута, що увійшло до ліквідаційної маси, зокрема, вирішено реалізувати нежитлову будівлю, що перебуває у заставі банку з відкритих торгів (аукціону), а також допустити можливість зниження ціни при проведенні повторного аукціону (протоколи № 1 від 15.05.2013 року).
21.2. 26.06.2013 року, 06.08.2013 року між ліквідатором та Рівненською товарною біржею в особі директора Волинської філії Рівненської товарної біржі укладено договори № 1, № 2 про надання послуг по організації та проведенню аукціону.
21.3. Згідно проміжного звіту ліквідатора від 05.09.2013 року в процесі здійснення ліквідаційної процедури останнім проведено експертну оцінку будівлі та направлено цей звіт до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з метою погодження початкової вартості реалізації майна.
21.4. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" отримав проміжний звіт ліквідатора 08.11.2013 року за період з 01.02.2013 року до 06.11.2013 року з інформацією про зобов'язання торгуючої організації провести аукціон з продажу майна боржника, про що ним було повідомлено ліквідатора листом №140-9-2-00/16-286 від 22.11.2013 року.
21.5. Ліквідатором та торгуючою організацією оцінено і визначено порядок реалізації майна боржника, зокрема, початкова вартість лоту №1 - нежитлової будівлі, за адресою АДРЕСА_1 , визначається замовником в сумі 2895864 грн. 00 коп., з можливим пониженням ціни від початкової вартості лоту на 20%, передбачено проведення другого та повторного аукціону; початкова ціна лоту № 2 - земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_2 , визначається замовником в сумі 54 657 грн. 00 коп., з можливим пониженням ціни від початкової вартості лоту на 20%, передбачено проведення другого та повторного аукціону (договори №1, №2 про надання послуг по організації та проведенню аукціону.
21.6. 17.01.2014 року, 20.02.2014 року на засіданнях комітету кредиторів боржника з питанням, зокрема, внесення змін до основних умов проведення аукціону з продажу майна боржника, кредитор ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання.
21.7. 20.02.2014 року між ліквідатором Кущиком А.А. та Волинською філією Рівненської товарної біржі укладено додаткову угоду до договору про надання послуг по організації та проведенню аукціону від 26.06.2013 року, якою визначено порядок проведення повторного аукціону та другого повторного аукціону.
21.8. 21.01.2014 року проводився аукціон з продажу майна банкрута; 17.12.2014 року проведено другий повторний аукціон з реалізації майна банкрута.
21.9. Переможцем по придбанню лоту № 1, а саме нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , став громадянин Помазан В.М. ; Переможцем по придбанню лоту №2, а саме земельної ділянки площею 0,0920 га за адресою АДРЕСА_2 , став громадянин Мунтянов О.В.
21.10. За результатами проведення другого повторного аукціону 18.12.2016 року між ліквідатором Кущиком А.А. та покупцями Помазаном В.М. , Мунтяновим О.В. укладено договори купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) лоту №1 та лоту №2.
21.11. 22.12.2014 року між ліквідатором боржника та покупцями Помазаном В.М. , Мунтяновим О.В. укладено акти приймання-передавання права власності на нерухоме майно.
21.12. Із порядком організації, проведення та результатами аукціону не погодився кредитор - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", який звернувся із заявою про його визнання недійсним, а також договорів купівлі-продажу, укладених за результатами такого аукціону.
22. Погоджуючись із висновками попередніх інстанцій щодо визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону, Суд касаційної інстанції виходить з такого.
23. Суд касаційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута судом повинні бути досліджені обставини порядку його організації та проведення, як того вимагають стаття 20, Розділи ІІІ, IV Закону про банкрутство. Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону). Між тим порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів.
24. За приписами ст. 58 Закону про банкрутство, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник.
25. Частиною 3 ст. 98 Закону про банкрутство встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
26. Як встановлено під час розгляду справи, листом від 15.04.2013р. №57 ліквідатор Кущик А.А. звернувся до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з вимогою щодо: погодження реалізації майна банкрута у розмірі 1505540,00 грн.; погодження порядку продажу будівлі, а саме на публічних торгах (аукціоні); погодження організації, яка організує проведення публічних торгів (аукціону), зокрема - Товарну біржу "Запорізька універсальна торгова біржа".
Крім того, ліквідатор просив повідомити ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про розгляд даного листа протягом 15 днів з моменту отримання.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відповіді ліквідатору Кущику на цей лист-запит не надав і лише 13.05.2013р. Банк у клопотанні (вих.№140-9-2-00/16-122), яке було адресовано місцевому господарському суду у межах даної справи про банкрутство, відмовляє арбітражному керуючому у погодженні оцінки майна та у погодженні організатора аукціону, додатково надавши заперечення щодо майнових вимог кредитора ТОВ "Югос Плюс".
27. Частиною 4 (абзац 2) статті 42 Закону про банкрутство встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
28. У разі отримання негативної згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує (у даному випадку - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") або її неотримання взагалі (фактично наявність спору між заставним кредитором та ліквідатором щодо умов реалізації заставного майна) арбітражний керуючий мав би звернутися до суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство для надання такої згоди, а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута.
29. Отже, порядок отримання згоди на продаж майна банкрута арбітражним керуючим ліквідатором Кущиком А.А. дотриманий не був, що є самостійною підставою для визнання результатів торгів недійсними.
30. З цього приводу доводи ліквідатора Кущика А.А. про те, що клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №140-9-2-00/16-122 від 13.05.2013р. можна розцінювати як згоду кредитора на реалізацію майна, є неспроможними та не спростовують встановлених судами обставин щодо реалізації нерухомого майна, що є предметом забезпечення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" без згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечувало або суду, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення ліквідатора до суду з клопотанням про надання згоди на реалізацію майна, що перебувало в іпотеці ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
31. Крім того у ч.ч. 1, 2, 5 ст. 44 Закону про банкрутство передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута, ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
32. Відповідно до ч.1 ст.49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
33. Приписами ч.ч.1-3 ст. 65 Закону про банкрутство визначено, що у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.
Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
34. Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону про банкрутство повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
35. Частиною 3 ст. 65 Закону про банкрутство передбачено, що якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
36. Як передбачено ч. 1, 2 ст. 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.
37. Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону про банкрутство початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
38. Згідно ч.4 ст. 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
39. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави дійти висновків про те, що, продаж майна частинами здійснюється лише у випадку, коли не вдалося реалізувати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.
40. Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2018 у справі № 914/701/17 надавався юридичний системний аналіз статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство та зроблено такі правові висновки:
Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). При цьому, право вибору ліквідатором способів реалізації майна за редакцією Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 вже не пов'язано з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна, як було передбачено попередньою редакцією Закону.
У тій же нормі (частина 5 статті 44 Закону), законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.
Законодавець не визначає обов'язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, він вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна цілісним майновим комплексом вперше та майна державних підприємств), або така оцінка буде проведена кредитором за його ініціативою, що регламентовано статтею 43 Закону про банкрутство. У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство складу таких частин (лотів).
41. Враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права слід відзначити, що продаж майна банкрута, мав відбуватись лише після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, при цьому першій аукціон з продажу майна банкрута мав здійснюватися у вигляді цілісного майнового комплексу, початкова вартість якого є сукупність визнаних вимог кредиторів. При цьому, майно, що є предметом забезпечення, включається до цілісного майнового комплексу. У випадку, якщо майно банкрута не вдалось продати у вигляді цілісного майнового комплексу, ліквідатор має право проведення продажу майна Банкрута частинами.
42. Отже, колегія судів відхиляє доводи касаційної скарги в цій частині та погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, що продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу боржника, як єдиного лоту, імперативно регулюється частиною 5 статті 44 Закону, продаж виявленого майна банкрута частинами, а саме проведення першого аукціон з продажу майна банкрута окремими лотами є порушенням вимог Закону про банкрутство та є підставою для визнання недійсними спірних торгів.
43. Підлягають також відхиленню доводи скаржника про порушення судами ст.169, ГПК України, яка допускає подачу заяви лише учасником справи, а також статті 170 ГПК України.
У даному випадку ухвалою господарського суду Волинської області від 26.06.2018 замінено кредитора у справі №5004/1537/12 про банкрутство підприємця Щербини Ганни Володимирівни Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Кристалбанк", в період коли розгляд заяви первісного кредитора вже тривав, а подання новим кредитором, Публічним акціонерним товариством "Кристалбанк", як правонаступником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", уточнень до заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута підтвердило волевиявлення нового кредитора на оскарження результатів спірних торгів, та не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень, оскільки зазначене не вплинуло на правильність вирішення спору, та було б скасуванням суто з формальних підстав.
44. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
45. Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, зокрема оскарженій постанови, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
46. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
47. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
48. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).
49. Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
50. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1. Касаційну скаргу ліквідатора ФОП Щербини Г.В. арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.10.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі №5004/1537/12 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко