Рішення від 30.07.2019 по справі 905/700/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

іменем України

30.07.2019р. Справа №905/700/19

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул.Велика Кільцева, буд.56, код ЄДРПОУ 35429675)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, просп.Нікопольський, буд.54, код ЄДРПОУ 25186738)

про стягнення 32470,40 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання (помічник судді): Рильцова Є.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування», с.Софіївська Борщагівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», м.Маріуполь про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 32470,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування на підставі договору CLAU №5593 від 17.07.2015р. добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок чого до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» перейшло право вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 22.04.2019р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/700/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 14.06.2019р. розгляд справи №905/700/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та повідомлено сторін, що підготовче засідання відбудеться 03.07.2019р.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 22.04.2019р. про відкриття провадження по справі, ухвали суду від 14.06.2019р., 03.07.2019р., 17.07.2019р. направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, просп.Нікопольський, буд.54.

Однак, конверт із ухвалою суду від 22.04.2019р. про відкриття провадження по справі був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

При цьому, ухвали суду від 14.06.2019р., 03.07.2019р., 17.07.2019р. або докази їх вручення до господарського суду не повернулись. Водночас, відповідно до інформації, яка наявна у розділі «Форма пошуку» офіційного веб-порталу Акціонерного товариства «Укрпошта», поштові відправлення за номерами № 6102228648352 , № 6102228919720 , № 6102228894213 були здані до пересилання та не вручені під час доставки: інші причини.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, не з'явлення відповідача до поштового відділення у день надходження поштової кореспонденції суду свідчить про відмову відповідача отримати копії процесуальних документів за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу відповідних ухвал суду згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», яка наяна у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.07.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2019р.

Позивач у судове засідання 30.07.2019р. з розгляду справи по суті не з'явився, за змістом листа №15/04/8.01/634-19 від 23.07.2019р. підтримав позовні вимоги та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності власного представника.

Відповідач у судове засідання 30.07.2019р. з розгляду справи по суті не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Разом з тим, норми ст.43 зазначеного нормативно-правового акту зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно із ч.1 ст.16 «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 17.07.2015р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір CLAU №5593 добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого визначено наступний транспортний засіб:

марка/модель: Peugeot 2008,

реєстраційний номер: НОМЕР_4 ,

рік випуску: 2014.

Вигодонабувачем за договором CLAU №5593 від 17.07.2015р. визначено ОСОБА_2 .

Як свідчать матеріали справи, постановою від 21.09.2016р. Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/26027/16-п встановлено, що 01.07.2016р. о 18 год. 30 хв. водій ОСОБА_3 на перехресті вул.С.Петлюри та бул.Т.Шевченка в м.Києві, керуючи транспортним засобом марки Lifan Х60, державний номер НОМЕР_5 , рухаючись по вул.С.Петлюри в напрямку бул.Т.Шевченка, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Peugeot 2008, державний номер НОМЕР_4 , що спричинило механічні пошкодження обох транспортних засобів, чим порушено п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Вказаним процесуальним документом визнано винним ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Господарський суд при вирішенні розглядуваного спору приймає до уваги викладені вище обставини, що встановлені при розгляді справи №761/26027/16-п як такі, що відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного кодексу встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За приписами п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, відповідно до положень п.22.1 ст.22 та ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодуванню у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу підлягають, зокрема, витрати, пов'язані з його відновлювальним ремонтом.

28.11.2016р. експертом Врублевським В.О. (сертифікат №12/16 від 12.01.2016р. суб'єкта оціночної діяльності, дійсний до 12.01.2019р.) було складено звіт №2547, згідно із яким матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Peugeot 2008, державний номер НОМЕР_4 , складає 31161,84 грн.

Одночасно, згідно із актом №ВТПСА-026231 від 14.02.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді-Авеню» останнім було виконано ремонтні роботи відносно автомобіля Peugeot 2008, державний номер НОМЕР_4 , на суму 31853,48 грн.

Крім того, відповідно до наряду-замовлення №ВТПСА-026289 від 18.11.2016р. (акт виконаних робіт) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді-Авеню» останнім було виконано ремонтні роботи та придбано запасні частини та матеріали відносно ремонту автомобіля Peugeot 2008, державний номер НОМЕР_4 , на суму 616,92 грн.

Відтак, загальна сума витрат, пов'язана з відновлювальним ремонтом Peugeot 2008, державний номер НОМЕР_4 , становила 32470,40 грн.

Відповідно до страхового акту №КР-0111833 від 06.01.2017р. позивача, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» було погоджено виплату страхового відшкодування у розмірі 32470,40 грн.

Як свідчить відомості про виплату, грошові кошти у сумі 31853,48 грн перераховані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді-Авеню» (платіжне доручення №115 від 10.01.2017р., призначення платежу: страхове відшкодування на ремонт а/м Peugeot 2008, реєстраційний номер НОМЕР_4 , договір страхування CLAU №5593 від 17.07.2015р., страхувальник - ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_6 ), грошові кошти у сумі 616,92 грн перераховані на користь ОСОБА_2 (страхувальника) (відомість підтверджених переказів (реєстр №20408 за 12.01.2017р.) в якості страхового відшкодування згідно акту №КР-011833 від 06.01.2017р.

За таких обставин, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перейшло право вимоги, яке страхувальник має до винної особи, а в даному випадку до особи, що в силу вимог ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» мала відшкодовувати заподіяну ОСОБА_3 шкоду.

При цьому, законом встановлено, що підставою для здійснення страхових виплат є заява страхувальника і страховий акт (аварійний сертифікат). Тобто, у разі здійснення страхового відшкодування страховиком на підставі зазначених документів у нього виникає право відшкодування у порядку регресу понесених витрат.

Наразі, доказом фактичного здійснення витрат, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є наряд-замовлення №ВТПСА-026289 від 18.11.2016р. (акт виконаних робіт) на суму 616,92 грн, рахунок №ВТпС-0009659 від 21.11.2016р. на суму 31853,48 грн, платіжне доручення №115 від 10.01.2017р. на суму 31853,48 грн, акт виконаних робіт №ВТПСА-026231 від 14.02.2017р. на суму 31853,48 грн, відомість підтверджених переказів (реєстр №20408 за 12.01.2017р.) щодо перерахування 616,92 грн.

Відтак, у даному випадку до позивача перейшло право вимоги до відповідача саме в межах фактичних витрат в сумі 32470,40 грн, а отже на таку суму у Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» виникає обов'язок зі сплати страхового відшкодування.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно із п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль Lifan Х60, державний номер НОМЕР_5 , станом на 01.07.2016р. був застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/7934380).

Як свідчать матеріали справи, полісом АЕ/7934380 встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100000 грн та франшизу на рівні 0 грн.

Відтак, з огляду на те, що фактична вартість витрат позивача становила 32470,40 грн, за висновками суду, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» правомірно заявлено до стягнення 32470,40 грн.

Таким чином, враховуючи, що позов повністю доведений Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» та обґрунтований матеріалами справи, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем суми збитків у розмірі 32470,40 грн, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, просп.Нікопольський, буд.54, код ЄДРПОУ 25186738) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул.Велика Кільцева, буд.56, код ЄДРПОУ 35429675) суму страхового відшкодування у розмірі 32470,40 грн, а також судовий збір в сумі 1921 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 30.07.2019р.

Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2019р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця

Попередній документ
83566140
Наступний документ
83566142
Інформація про рішення:
№ рішення: 83566141
№ справи: 905/700/19
Дата рішення: 30.07.2019
Дата публікації: 13.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування