проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"30" липня 2019 р. Справа № 922/1978/16
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді при секретарі судового засідання За участю представників сторін: апелянт від апелянта від кредиторів Волкової Т.С., Сєдунової Н.Г., Певної З.С., Коваленко В.Г.,Левченко Л.О. від кредитора Логвін О.А . від кредитора ОСОБА_2 від Люботинської міської ради від інших кредиторів ліквідатор розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 . ОСОБА_7 - паспорт серія НОМЕР_1 ; ОСОБА_8 . - за довіреністю б/н від 13.11.2018; ОСОБА_9 - ордери АХ №1000865, АХ № 1000864 , АХ № 1000866 , АХ № 1000869 , АХ № 1000867 від 22.07.2019; ОСОБА_9 . - за довіреністю б/н від 30.01.2015; не з'явились; не з'явились; не з'явились; не з'явився; співзасновника боржника ТОВ "Актінія" ОСОБА_7 , м. Люботин, Харківська область (вх.№1730 Х/2)
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від14.05.2019 (повний текст від 15.05.2019)
у справі№ 922/1978/16 (суддя Міньковський С.В.)
за заявоюОСОБА_2 , м. Люботин, Харківська область
до боржника проТовариства з обмеженою відповідальністю "Актінія", м. Люботин, Харківська область банкрутство
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/1978/16 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_7 про намір виконання зобов'язань боржника власником майна.
Не погодившись з постановленою ухвалою, до Східного апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_7 з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/1978/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про намір виконання зобов'язань боржника власником майна боржника у ліквідаційній процедурі по справі №922/1978/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" (надалі - ТОВ "Актінія").
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному судовому акті, обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів, скаржник зазначає наступне:
- судом порушено норми процесуального права, зокрема, не дотримано вимог ч. 3 ст. 202 ГПК України, щодо необхідності розгляду справи за участю представників сторін, чим позбавлено ліквідатора Немашкалова В.М. надати суду пояснення стосовно заяви ОСОБА_7 про намір виконання зобов'язань боржника власником майна, що могло вплинути на результати розгляду заяви;
- суд безпідставно не надав належної оцінки наявності у ОСОБА_7 корпоративних прав боржника, які є майном у розумінні приписів цивільного законодавства, а також тому, що нормами ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право власника майна боржника (органу, уповноваженого управляти майном боржника) у будь-який час, але до закінчення ліквідаційної процедури, одночасно задовольнити усі вимоги конкурсних кредиторів - відповідно до реєстру вимог кредиторів або надати боржнику грошові кошти, достатні для задоволення всіх вимог кредиторів;
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 для розгляду апеляційної скарги визначено наступний склад суду: Пуль О.А. - головуючий суддя; суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 апеляційну скаргу співзасновника боржника ТОВ "Актінія" ОСОБА_7 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю належних доказів направлення апеляційної скарги з додатками учасникам справи (боржнику, кредиторам, ліквідатору).
На виконання вимог ухвали суду в межах встановлених судом строків від скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення апеляційної скарги учасникам провадження у справі про банкрутство ТОВ "Актінія".
Розпорядженням керівника апарату суду від 20.06.2019 у зв'язку з відпусткою головуючого судді Пуль О.О. та судді Білоусової Я.О. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/1978/16 між суддями.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019 сформовано колегію суддів у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою співзасновника боржника ТОВ "Актінія" Крамаренка А.О. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/1978/16; встановлено сторонам строк для подання відзиву з доказами його надсилання іншим учасникам справи в порядку ст. 263 ГПК України до 08.07.2019; призначено справу до розгляду на 22.07.2019 о 15:00 год.
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 10.07.2019 від кредиторів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , останні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили суд залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/1978/16 без змін. Сутність юридичної позиції кредиторів полягає в наступному:
- учасник ТОВ "Актінія" - ОСОБА_7 не наділений повноваженнями звертатися до суду із заявою про намір виконання зобов'язань боржника власником майна, оскільки заявник не являється ані особою, яку уповноважили акціонери, що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, ані власником нерухомого майна боржника;
- заявник ОСОБА_7 є лише власником частини статутного капіталу Товариства, вартість якої складає 883,95 грн., проте не є власником майна ТОВ "Актінія", що унеможливлює застосування приписів ст. 39 Закону про банкрутство.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/1978/16 до 30.07.2019 о 15:00 год.; зобов'язано апелянта - співзасновника боржника ТОВ "Актінія" Крамаренка А.О. надати до суду письмові пояснення з обґрунтуванням підстав прийняття участі співзасновником ОСОБА_7 в даній справі про банкрутство та наявності у ОСОБА_7 повноважень на звернення до суду із заявою про намір виконання зобов'язань боржника власником майна боржника (рішення учасників ТОВ "Актінія", процесуальне рішення суду, та інше).
26.07.2019 до Східного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали від 22.07.2019 від співзасновника боржника ТОВ "Актінія" ОСОБА_7 . надійшли витребувані документи.
У судовому засіданні апеляційної інстанції, проведеному 30.07.2019, були присутні апелянт - ОСОБА_7 та його представник, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили суд її задовольнити, ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/1978/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про намір виконання зобов'язань боржника власником майна.
Уповноважений представник ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 у судовому засіданні апеляційної заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/1978/16 без змін.
Крім того, в судове засідання апеляційної інстанції 30.07.2019 з'явилась адвокат Хайнацька Г.М., яка зазначала, що являється представником кредитора ОСОБА_2 та на підтвердження своїх повноважень вказала про наявність в матеріалах справи договору про надання правової допомоги адвокатом та відповідної довіреності.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 60 ГПК України).
Судовою колегією апеляційної інстанції досліджено матеріали справи та встановлено лише наявність Договору №1/24-01 про надання адвокатських послуг від 24.01.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_16 . Однак, ані довіреності на представництво інтересів, ані ордеру в матеріалах справи немає.
Відтак, колегія суддів вважає, що адвокат Хайнацька Г.М. не підтвердила належним чином повноваження представляти інтереси кредитора ОСОБА_2 у цій справі в суді апеляційної інстанції.
Представники Люботинської міської ради, інших кредиторів та ліквідатор у судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 30.07.2019 не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи всі сторони були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних учасників справи, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників апелянта, його представника та кредиторів судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановленого господарським судом першої інстанції, не заперечується учасниками справи та підтверджується матеріалами справи, дослідженими судом апеляційної інстанції:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Актінія", визнано розмір безспірних вимог ОСОБА_2 в сумі 1123720,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Немашкалова В.М.
Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Актінія" опубліковано 02.08.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 34107.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Актінія".
Постановою Господарського суду Харківської області від 27.10.2016 боржника - ТОВ "Актінія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Немашкалова В.М., інше.
04.04.2019 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_7 про намір виконання зобов'язань боржника перед кредиторами власником майна боржника у ліквідаційній процедурі по справі №922/1978/16 про банкрутство ТОВ "Актінія", в якій заявник просить суд прийняти дану заяву до розгляду та задовольнити її у повному обсязі.
Зазначена заява мотивована наявністю підстав для реалізації ОСОБА_7 , як власником майна ТОВ "Актінія", наміру виконання зобов'язань банкрута перед кредиторами на загальну суму 402085,49 грн. в порядку ст.ст. 31, 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі по справі №922/1978/16 про банкрутство ТОВ "Актінія".
Як вже зазначалось, Господарським судом Харківської області ухвалою від 14.05.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_17 про намір виконання зобов'язань боржника власником майна боржника.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 у розумінні ст. 167 Закону України "Про господарські товариства" є лише власником частини корпоративних прав ТОВ "Актінія", а не власником майна боржника ТОВ "Актінія". При цьому, судом вставнолено, що останній також не є кредитором банкрута або органом, уповноваженим управляти майно боржника у розумінні норм Закону про банкрутство. З урахуванням встановленого суд дійшов висновку, що власник частини корпоративних прав ТОВ "Актінія" - ОСОБА_7 не має правових підстав на звернення з заявою до суду у порядку ст. 31 Закону про банкрутство про виконання зобов'язань банкрута перед кредиторами у ліквідаційної процедурі ТОВ "Актінія", оскільки постановою Господарського суду Харківської області від 27.10.2016 ТОВ "Актінія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, відтак згідно з ч. 2 ст. 38 Закону про банкрутство вже припинились повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном. Крім того, місцевий суд зазначив, що з заявою про виконання зобов'язань перед кредиторами ТОВ "Актінія" власник корпоративних прав боржника ОСОБА_7 може звернутися лише як третя особа у порядку ст. 29 (санаційна процедура, задоволення вимог кредиторів згідно з планом санації) або у порядку вимог ст. 79 Закону про банкрутство (мирова угода).
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Звертаючись до господарського суду першої інстанції, ОСОБА_7 зазначав про намір виконання зобов'язань банкрута перед кредиторами на загальну суму 402085,49 грн. у порядку ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказавши, що він є власником майна ТОВ "Актінія" у ліквідаційній процедурі у справі №922/1978/16.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 31 Закону про банкрутство, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника протягом усієї процедури санації з метою закриття провадження у справі про банкрутство має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, внесені до реєстру вимог кредиторів, або надати боржнику кошти, достатні для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, за винятком неустойки (штрафу, пені).
Заяву про намір задовольнити вимоги кредиторів власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника має надіслати керуючому санацією, комітету кредиторів та господарському суду, який розглядає справу про банкрутство.
До зазначеної заяви мають бути додані докази, що підтверджують наявність у заявника коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.
Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника може брати участь в обговоренні умов плану санації, мирової угоди, а також звіту керуючого санацією.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону про банкрутство, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника у будь-який час до закінчення ліквідаційної процедури має право одночасно задовольнити усі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів або надати боржнику грошові кошти, достатні для задоволення всіх вимог кредиторів, у порядку та на умовах, передбачених ст. 31 цього Закону.
З урахуванням наведених норм Закону про банкрутство, колегія суддів зазначає, що одними з обов'язкових умов для реалізації власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника наміру задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів з метою закриття провадження у справі про банкрутство є саме наявність наміру задовольнити одночасно всі вимоги конкурсних кредиторів, а також документальне підтвердження та доведення в судовому порядку наявності у заявника достатньої кількості коштів, якої б вистачило для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Актінія" в наступному складі:
- Пихової Лідії Петрівни в розмірі 1123720,00 грн. основного боргу (четверта черга) та 13780,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);
- ОСОБА_14 в розмірі 38367,04 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);
- ОСОБА_15 в розмірі 44836,97 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);
- ОСОБА_10 в розмірі 52567,73 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);
- ОСОБА_11 в розмірі 44836,97 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);
- ОСОБА_13 в розмірі 108757,11 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга) ;
- ОСОБА_12 в розмірі 44836,97 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга).
Отже загальний розмір визнаний судом кредиторських вимог становить 1488238,79 грн.
Водночас у своїй заяві ОСОБА_7 посилається на те, що вимоги кредитора ОСОБА_2 в розмірі 1123720,00 грн. були погашені. Зазначені обставини, на думку апелянта, встановлені в ухвалі Постійно діючого третейського суду при Київській обласній товарній біржі від 03.05.2017 у справі № 10/07-15-ц (т.5, а.с.48), в якій зазначено, що в ході перегляду справи №10/07-15-ц за нововиявленими обставинами, до прийняття нового рішення, представником позивача подано заяву з повідомленням, що під час провадження з перегляду рішення за нововиявленими обставинами позичальником погашено борг у повному обсязі, що підтверджується розпискою позикодавця від 29.04.2017, у зв'язку з чим позивач відмовляється від позову.
Позиція кредитора ОСОБА_2 ґрунтується на тому, що будь-яких грошових коштів вона не від кого не отримувала, а її кредиторські вимоги, які визнані відповідним судовим рішенням, повинні погашатись в процедурі банкрутства в порядку та черговості визначеній Законом про банкрутство, шляхом реалізації майна ТОВ "Актінія".
Інші кредитори наполягають на тому, що вимоги ОСОБА_2 погашені і ліквідатор повинен був внести зміни до реєстру вимог кредиторів.
З цього приводу судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами від 05.04.2018 та від 25.04.2018 (повторно) господарський суд витребував з Постійно діючого третейського суду при Київській обласній товарній біржі матеріали третейської справи №10/07-15-ц.
25.04.2018 господарським судом отримано листа директора Київської обласної товарної біржі (т.5, а.с.41), в якому зазначено про неможливість передання матеріалів третейської справи суду, який не є компетентним у розумінні ст. 2, 56 Закону України "Про третейські суди", водночас із вказаним листом до господарського суду надіслано копії процесуальних документів у третейській справі №10/07-15-ц, зокрема: ухвали суду, датованої 31.04.2017, якою матеріали справи №10/07-15-ц розглянуто за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Київській обласній товарній біржі від 10.08.2015 у справі № 10/07-15-ц про стягнення з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_2 1123720,00 грн. та припинено третейський розгляд позовних вимог про стягнення боргу у зв'язку з його погашенням (т.5, а.с.48), ухвали від 23.04.2018, якою виправлено описку в ухвалі про скасування рішення третейського суду та зазначено, що датою ухвали є не 31.04.2017, а 03.05.2017 (т.5, а.с.49).
Крім того, в ухвалі третейського суду від 03.05.2017 (т.5, а.с.48) зазначено, що в ході перегляду справи №10/07-15-ц за нововиявленими обставинами, до прийняття нового рішення, представником позивача подано заяву з повідомленням, що під час провадження з перегляду рішення за нововиявленими обставинами позичальником погашено борг у повному обсязі, що підтверджується розпискою позикодавця від 29.04.2017, у зв'язку з чим позивач відмовляється від позову.
Із викладеного вбачається, що на момент порушення провадження в даній справі про банкрутство (станом на 01.08.2016) борг ТОВ "Актінія" перед ОСОБА_2 в розмірі 1123720,00 грн. дійсно існував.
Ухвалою третейського суду від 03.05.2017 у справі №10/07-15-ц встановлено обставини щодо погашення вказаного боргу позичальником, ТОВ "Актінія", згідно з розпискою від 29.04.2017, незасвідчена ксерокопія якої міститься в матеріалах даної справи про банкрутство (т.4, а.с.16).
Відповідно до ч. 8 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, вони не містять жодних документів, що належним чином підтверджували б факт погашення заборгованості ОСОБА_18 перед ОСОБА_2 та, відповідно, припинення зобов'язань ТОВ "Актінія" (як поручителя за виконання зобов'язань ОСОБА_18 перед ОСОБА_2 ).
У рішенні Люботинського міського суду Харківської області від 30.01.2018 (т.4, а.с.210), в якому ОСОБА_2 відмовлено в позові до ОСОБА_18 про визнання недійсною розписки від 29.04.2017, не встановлено обставин щодо дійсності та достовірності даного документа, а лише зазначено, що підставою відмови в позові є ненадання позивачем належних доказів на підтвердження заявленої вимоги.
Водночас, оскільки в матеріалах даної господарської справи відсутні жодні докази, які б підтверджували погашення ОСОБА_18 заборгованості перед ОСОБА_2 в розмірі 1123720,00 грн., колегія суддів вважає недоведеними обставини про відсутність боргових зобов'язань ТОВ "Актінія" перед ОСОБА_2 .
Дослідженими матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2016, окрім іншого, визнано розмір безспірних вимог ОСОБА_2 в сумі 1123720,00 грн. Зазначене судове рішення учасниками справи не оскаржувалось та набрало законної сили.
Колегія суддів виходить з того, що навіть якщо у ТОВ "Актінія" і залишилось кредиторських вимог на суму 402085,49 грн., тобто за відсутності вимог ОСОБА_2 , то це питання повинно бути досліджено та вирішено безпосередньо саме господарським судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з урахуванням наявності спірних питань між учасниками провадження у справі про банкрутство.
Належним чином не вирішивши питання щодо наявності/відсутності на даний час кредиторських вимог ОСОБА_2 , які визнані у встановленому порядку судовим рішенням у даній справі про банкрутство, звернення ОСОБА_7 з наміром виконання зобов'язань боржника власником майна, за виключенням кредиторських вимог ОСОБА_2 , без будь-яких доказів погашення такого боргу, є передчасним.
Отже, намір ОСОБА_7 як власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) задовольнити частково вимоги кредиторів на суму 402085,49 грн. з метою закриття провадження у справі про банкрутство не ґрунтується на приписах ст.ст. 31, 39 Закону про банкрутство, оскільки законом імперативно визначено таку можливість виключно в межах одночасного задоволення всіх вимог кредиторів, сума вимог яких у даній справі становить 1488238,79 грн.
Крім того, судом апеляційної інстанції з досліджених матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду із заявою про намір виконання зобов'язань боржника ОСОБА_7 до своєї заяви додано копії наступних документів:
- витяг з ЄДРЮОФОП, який підтверджує кінцевого бенефіціару ТОВ "Актінія";
- протокол зборів комітету кредиторів ТОВ "Актінія" від 20.03.2019;
- протокол загальних зборів учасників ТОВ "Актінія" від 02.04.2019;
- договір дарування від 21.03.2019.
Як вбачається із наданого заявником Договору дарування від 21.03.2019, в ньому міститься умова про безоплатну передачу ОСОБА_19 , як дарувальником, ОСОБА_7 , як обдарованому, грошових коштів у сумі 405000,00 грн.
Проте, колегія суддів не може вважати вказаний правочин належним та допустимим доказом, котрий підтверджує наявність у заявника коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів, з наступних підстав.
За вимогами ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Надана заявником ОСОБА_7 ксерокопія Договору дарування від 21.03.2019 не засвідчена у встановленому законодавством порядку, а тому не може вважатись доказом взагалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
У даному випадку сторони договору дарування від 21.03.2019 уклали реальний та безоплатний правочин, який є підставою виникнення зобов'язань про передачу майна у власність.
Водночас, реальний договір (безпосереднє дарування) вважається укладеним з моменту передачі дарунка обдаровуваному. Він укладається і виконується в момент передачі речі, а право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття.
Розглянувши матеріали справи судом апеляційної інстанції з'ясовано, що до своєї заяви ОСОБА_7 не надано будь-яких належних та допустимих доказів фактичної (реальної) передачі грошових коштів дарувальником обдарованому, таких як, наприклад, письмова розписка (про передачу готівкових коштів) або виписка про стан банківських рахунків (переведення коштів в безготівковій формі).
Одночасно, зміст вказаного договору дарування свідчить про його укладення та передачу суми грошових коштів 21.03.2019, в той же час заявник, звертаючись до місцевого суду 04.04.2019, не надав будь-яких доказів наявності в нього грошових коштів саме на момент звернення до суду, з урахуванням того, що за вказаний проміжок часу фінансовий стан ОСОБА_7 об'єктивно міг змінитися.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, оскільки ОСОБА_7 не підтверджено наявності коштів, достатніх для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, заява останнього про намір виконання зобов'язань боржника перед кредиторами власником майна боржника не відповідає вимогам ч. 1 ст. 31 та ч. 1 ст. 39 Закону про банкрутство.
Разом з тим, як свідчить зміст заяви ОСОБА_7 , останній звернувся до суду з заявою про намір виконання зобов'язань банкрута перед кредиторами на загальну суму 402085,49 грн. у порядку ст. 31 Закону про банкрутство, посилаючись на те, що він є власником майна боржника.
Як встановлено місцевим судом, ОСОБА_7 у розумінні приписів ст. 167 Закону України "Про господарські товариства" є лише власником частини корпоративних прав ТОВ "Актінія", а не власником майна боржника ТОВ "Актінія". Останній також не є кредитором банкрута або органом, уповноваженим управляти майно боржника у розумінні норм Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013.
З урахуванням викладеного місцевий господарський суд дійшов висновку, що власник частини корпоративних прав ТОВ "Актінія", ОСОБА_7 не має законних правових підстав на звернення з заявою до суду у порядку ст. 31 Закону про банкрутство про виконання зобов'язань банкрута перед кредиторами у ліквідаційної процедурі ТОВ "Актінія".
Однак колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з наведеним висновком місцевого суду, зважаючи на наступне.
За визначенням ст. 1 Закону про банкрутство, учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (ст. 113 ЦК України).
Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди), здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, тощо.
Виходячи з аналізу положень чинного законодавства України, учасник господарського товариства є співвласником майна боржника та, відповідно, є учасником справи про банкрутство.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_7 є учасником ТОВ "Актінія", що володіє часткою в розмірі 58,93 %, а відтак є учасником даної справи про банкрутство як власник майна боржника, у зв'язку з чим належить визнати помилковим висновок суду щодо відсутності у ОСОБА_7 процесуальної дієздатності.
Враховуючи викладені обставини справи та наведені норми законодавства, суд першої дійшов цілком правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_7 про намір виконання зобов'язань боржника власником майна. Водночас, помилкове застосування судом першої інстанції норм Закону про банкрутство та Цивільного кодексу України не призвело до прийняття господарським судом першої інстанції неправильного по суті судового рішення в межах поданої заяви у даній справі.
Що стосується посилання апелянта на те, що суд допустив порушення норм ч. 3 ст. 202 ГПК України, зокрема, розглянув справу за відсутності ліквідатора Немашкалова В.М., хоча останній повідомив про неможливість бути присутнім у судовому засіданні 14.05.2019 із роз'ясненням поважності причин неявки до суду, колегія суддів зазначає.
Неявка в судове засідання, учасника справи (його представника) без поважних причин, якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи по суті за відсутності такого учасника справи (ст. 202 ГПК України).
У даному разі повідомлена причина неявки ліквідатора в судове засідання - перебування у відрядженні в м. Києві - судом першої інстанції визнана на неповажною, оскільки арбітражний керуючий Немашкалов В.М., будучи завчасно обізнаний про дату, час та місце проведення судового засідання, по-перше: не надав суду жодних доказів на підтвердження знаходження у відряджені; по-друге: не був позбавлений права забезпечити участь у справі свого уповноваженого представника; по-третє: у випадку наявності відповідних доказів або пояснень щодо суті справи, не був позбавлений можливості надіслати їх на адресу суду засобами поштового зв'язку.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.04.2019 (а.с. 150, т.8), ліквідатор Немашкалов В.М. отримав ухвалу Господарського суду від 12.04.2019 про призначення до розгляду заяви ОСОБА_7 - 20.04.2019, тобто був заздалегідь обізнаний про судове засідання 14.05.2019. Також встановлено, що супровідним листом від 14.05.2019 ліквідатором Немашкаловим В.М. було направлено суду пакет документів, якими підтверджувались його заперечення щодо скарг кредиторів.
Отже, з наведених підстав колегією суддів визнаються необґрунтованими аргументи апелянта про те, що судом першої інстанції позбавлено ліквідатора Немашкалова В.М. надати суду пояснення стосовно заяви ОСОБА_7 , що вплинуло на результати розгляду заяви, оскільки, як вище було встановлено, будь-які перешкоди для подання до суду необхідних для розгляду справи документів у ліквідатора були відсутні.
Таким чином, посилання скаржника на те, що ухвала суду першої інстанції винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_7 про намір виконання зобов'язань боржника власником майна.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга співзасновника боржника ТОВ "Актінія" ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/1978/16 підлягає залишенню без змін.
Відмова у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України є підставою для віднесення судового збору за її подання на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу співзасновника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/1978/16 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/1978/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.А. Шутенко
(У судовому засіданні 30.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 09.08.2019 ).