проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"12" серпня 2019 р. Справа № 917/1185/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Шевель О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (вх. №2012 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18
за заявою кредитора-1: Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Прогрес", с. Лигівка, Сахновщинський район, Харківська область,
кредитора-2: Торгового дому "Пальміра" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." (Швейцарія), Одеська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", м. Гадяч, Полтавська область,
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18 (суддя Паламарчук В.В.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"; визнано кредиторські вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Прогрес" в сумі 1625201,61грн.; заяву Торгового дому "Пальміра" Дочірнього підприємства компанії "Палма груп С.А." (Швейцарія) про визнання кредиторських вимог у сумі 1252113,63грн. залишено без розгляду; постановлено ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю " Лозівський молочний завод"; відхилено кандидатури арбітражних керуючих Сиволобова М.М., Потупало Н.І. і Чичви О.С.; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" призначено арбітражного керуючого Польянова Євгена Олександровича.
ТОВ "Лозівський молочний завод" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати в частині порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лозівський молочний завод" за заявою ПСП "Агрофірма "Прогрес" та ухвалити нове рішення у вказаній частині, яким у задоволенні заяви ПСП "Агрофірма "Прогрес" про порушення провадження у справі про банкрутство відмовити. Одночасно заявник апеляційної скарги звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 вказані у клопотанні ТОВ "Лозівський молочний завод" підстави поновлення строку на подання апеляційної скарги визнані неповажними, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено ТОВ "Лозівський молочний завод" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку; зазначено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
При цьому судом апеляційної інстанції було зазначено, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.05.2019, а тому заявник апеляційної скарги, належним чином опікуючись про долю своєї апеляційної скарги, мав можливість з 08.05.2019 дізнатись про постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги від 07.05.2019, а також підстави її повернення. 22.05.2019 як зазначає апелянт, він вже був обізнаний про повернення його попередньої апеляційної скарги, та 23.05.2019 здійснив доплату судового збору (платіжним дорученням №12758 від 23.05.2019 на суму 22059,00 грн.). В той же час, з даною апеляційною скаргою ТОВ "Лозівський молочний завод" звернулося лише 21.06.2019, про що свідчить відповідна відмітка господарського суду Полтавської області, тобто майже через три місяці після винесення оскаржуваної ухвали від 19.03.2019 (повний текст ухвали складено 29.03.2019).
Окрім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що на час винесення ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019, в матеріалах справи були відсутні докази отримання ТОВ "Лозівський молочний завод" ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019.
У встановлений судом десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від ТОВ "Лозівський молочний завод" надійшло клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги (вх.№7412 від 07.08.2019).
В своєму клопотанні в доповнення до раніше зазначених доводів заявник, зокрема, зазначає, що про повернення Східним апеляційним господарським судом раніше поданої ним апеляційної скарги, він дізнався 22.05.2019 в телефонному режимі, та вже наступного дня виправив допущені недоліки і здійснив доплату судового збору. Після сплати судового збору він з метою з'ясування причин повернення апеляційним господарським судом апеляційної скарги намагався ознайомитися із матеріалами справи. Проте, заявник стверджує, що у зв'язку із знаходженням судді у відпустці, він зміг ознайомитися із повним текстом ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 лише 17.06.2019. Після цього 21.06.2019 ТОВ "Лозівський молочний завод" повторно звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18.
Отже великий проміжок часу між поверненням апеляційної скарги без розгляду, сплатою судового збору та поданням повторної апеляційної скарги, за поясненнями ТОВ "Лозівський молочний завод" пов'язаний з тим, що заявник досить тривалий час через незалежні від нього причини не міг ознайомитись із повним текстом ухвали апеляційного суду від 07.05.2019, що, на його думку, є підставою для поновлення строку подання апеляційної скарги.
Проте, колегія суддів вважає наведені заявником апеляційної скарги доводи та пояснення необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.
На час винесення даної ухвали матеріали справи містять докази отримання ТОВ "Лозівський молочний завод" ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019, а саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 6102228184461 (вих.№009707/2), направленого ТОВ "Лозівський молочний завод" за адресою: 64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Гвардійська, 45 А, яке було вручено 24.05.2019 Пелих за довіреністю. На зворотній стороні ухвали від 07.05.2019 міститься штамп канцелярії Східного апеляційного господарського суду про відправлення 08.05.2019 трьох примірників цієї ухвали за таким самим вих. №009707.
Вказані обставини спростовують доводи заявника про те, що він до 17.06.2019 не був обізнаний із повним текстом вказаної ухвали про повернення апеляційної скарги. Окрім того, як вже було встановлено судом, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.05.2019.
Необхідно також зазначити, що всупереч твердженням заявника матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ "Лозівський молочний завод" до суду з клопотаннями про ознайомлення з ними.
Таким чином, ТОВ "Лозівський молочний завод" не наведено обґрунтованих підстав, які унеможливлювали б йому своєчасно (в тому числі повторно) звернутися з апеляційною скаргою до суду, а значний пропуск строку на подання апеляційної скарги зумовлений лише його суб'єктивною поведінкою.
У частинах першій та третій статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Колегія суддів зазначає, що необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів зазначає, що з моменту винесення оскаржуваної ухвали господарського суду господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18 пройшов значний період часу (майже три місяці). Відтак, судове рішення у справі набрало законної сили. Отже, поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18 матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;
3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Лозівський молочний завод" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18.
На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лозівський молочний завод» у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: апеляційна скарга з додатками на 15 арк. та клопотання про поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги на 3 арк., всього документів на 18 акр.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя О.В. Шевель