проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"07" серпня 2019 р.
Справа № 922/1733/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від прокуратури: від позивача: від відповідача:Чернота Л. Ф. Зубченко І. В., Радіонова О.О. Телеснюк І.В. Ногіна О.М. - прокурор відділу прокуратури Харківської області, відповідно до службового посвідчення №032167 від 11.02.2015 року не з'явились не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1950Х/3) Керівника Харківської місцевої прокуратури №5, м. Харків
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від10.06.2019 року (ухвалу підписано 10.06.2019 року)
у справі за позовом до про№922/1733/19 (суддя - Н. В. Калініченко) Харківської місцевої прокуратури № 5, м. Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків Приватного підприємства "Фортуна Лімітед", м. Харків стягнення коштів у розмірі 530 352,69 грн.
Харківська місцева прокуратура № 5, м. Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фортуна Лімітед", м. Харків про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 530 352,69 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року (ухвалу підписано 10.06.2019 року) у справі №922/1733/19 позовну заяву та додані до неї документи повернуто Харківській місцевій прокуратурі №5, м. Харків на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду мотивована, зокрема, з тих підстав, що прокурором не доведено виключності випадку для звернення до суду з даним позовом в інтересах Харківської міської ради, а також не доведено неналежного виконання останньою покладених на неї повноважень на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Керівник Харківської місцевої прокуратури №5, м. Харків 20.06.2019 року звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №04-19-1967-19 від 20.06.2019 року, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року у справі №922/1733/19 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Судові витрати за подання апеляційної скарги просить відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідача. Також просить до участі у справі залучити прокуратуру Харківської області, повідомивши останню про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Одночасно скаржником в тексті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року у справі №922/1733/19.
Апелянт вважає, що ухвала суду прийнята у зв'язку із неправильним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права, невірному тлумаченні норми ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому є незаконною та відповідно до ст. 280 ГПК України підлягає скасуванню з наступних підстав.
Скаржник відзначає, що з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та відзначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 по справі №806/1000/17).
Крім того, скаржник відзначає, що «орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження» визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Таким чином інтереси держави, на думку апелянта, полягають не тільки у захисті прав державних органів владних чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи. Вказана правова позиція кореспондується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №4/166 «Б».
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Білецька А. М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Харківської місцевої прокуратури №5, м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року у справі №922/1733/19 та встановлено учасникам справи строк до 22.07.2019 року включно для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.
Зазначеною ухвалою суду клопотання заявника про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року (ухвалу підписано 10.06.2019 року) у справі №922/1733/19 залишено судом без розгляду.
Також зобов'язано апелянта надати Східному апеляційному господарському суду засвідчену належним чином копію наказу про призначення В. Калюги керівником Харківської місцевої прокуратури №5 та оригінал позовної заяви з додатками із відбитком штампу канцелярії Господарського суду Харківської області з відповідним вхідним номером та датою, копія якої міститься в матеріалах справи.
На виконання вимог ухвали суду, від скаржника 17.07.2019 року до канцелярії суду надійшов супровідний лист №04-19-1467-19 від 17.07.2019 року з доданою копією наказу №82к від 08.06.2018 року про призначення Калюги В. О. керівником Харківської місцевої прокуратури №5 та оригіналом позовної заяви №04-19-1467-19 від 04.06.2019 року з додатками (вх.№1733/19 від 05.06.2019 року).
Учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву та станом на 22.07.2019 року не надіслали його суду.
За змістом ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Керівника Харківської місцевої прокуратури №5, м. Харків до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на "07" серпня 2019 р. о 15:30 год.
У зв'язку з перебуванням у відпустках судді-члена колегії Білецької А.М., на підставі доповідної записки головуючого судді Черноти Л. Ф., розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 року було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №905/2236/18, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чернота Л. Ф., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.
Враховуючи зміну складу суду розгляд справи розпочинається з початку відповідно до частини 14 статті 32 ГПК України.
Прокурор у судовому засіданні 07.08.2019 р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2019 р. у справі №922/1733/19 і направити справу для розгляду до господарського суду Харківської області.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились.
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, представники позивача та відповідача наданими процесуальними правами не скористались та в судове засідання не з'явились. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та враховуючи те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 р. явка представників учасників справи визнавалась не обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача та відповідача.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою технічних засобів у відповідності до вимог ст.ст. 222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому статтею 270 цього Кодексу. Складено протокол судового засідання.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частинами 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
В контексті зазначеного слід враховувати і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 №3-рп/99.
Так, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор в позовній заяві зазначає той факт, що
під час вжиття заходів самоврядного територіального контролю Харківської міської ради встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташовано цілісний об'єкт нерухомого майна нежитлова яка складається з нежитлових приміщень в літ. «А'-2» загальною 818,1 кв.м. в літ. «А-2-6» загальною площею 1347,7 кв.м., в літ. «А-2» загальною площею 1541,6 кв.м. та в літ. «Б-1» загальною площею 19,2 кв.м. та дана земельна ділянка використовується суб'єктами господарювання без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації таких прав.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №167672329 від 23.05.2019 об'єкт нерухомого майна, нежитлові приміщення в літ. «А-2» загальною площею 818,1 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу №4756 від 03.12.2014 належить на праві власності приватному підприємству «Фортуна Лімітед» (код ЄДРПОУ 39337075).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1005369821 від 24.05.2019 приватне підприємство «Фортуна Лімітед» (код ЄДРПОУ 39337075) як юридична особа зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 06.08.2014, місцезнаходження юридичної особи: 61036 Харківська обл., місто Харків, вул. Морозова, буд. 7 на теперішній час в процесі припинення не перебуває. Здійснює такі види діяльності як, зокрема, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД46.19 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічни обладнанням (код КВЕД 46.73); неспеціалізована оптова торгівля (основнії (кодКВЕД 46.19).
Крім того, відповідно до Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 1676707 від 23.05.2019 та за №167670270 від 23.05.2019 об'єкт нерухомого май нежитлові приміщення в літ. «А-2-6» загальною площею 1347,7 по АДРЕСА_1 відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі №2-4218 від 18.09.2007 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Титан» (код ЄДРПОУ 30588785), а також об'єкти нерухомого майна, нежитлового приміщення в літ. «А-2» загальною площею 1541,6 кв.м. та в літ. «Б-1» загалі площею 19,2 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності № 34599001 від 06.03.2015 належали товариству з обмеженою відповідальністю «Морозний Двір», власником яких у подальшому став ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №284 від 22.02.2019 року.
Однак, до теперішнього часу ані вищевказаними суб'єктами господарювання, ані іншими юридичними або фізичними особами право власності/користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 належним чином не оформлено, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №167672329 від 23.05.2019.
Прокурор відзначив, що на даний час спірна земельна ділянка використовується без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.06.2016 по 31.05.2019, які підлягають стягненню з ПП «Фортуна Лімітед» складає 530 352,69 грн.
Вважає, що недоотримана Харківською міською радою Харківської області орендна плата за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 підлягає стягненню на користь позивача. Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.
Крім того, стверджує, що спірні правовідносини пов'язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади міста Харкова.
Разом з цим, протягом тривалого часу Харківською місцевою радою, як представницьким органом територіальної громади, не вживаються заходи по захисту її майнових прав та інтересів щодо наповнення місцевого бюджету за рахунок коштів плати за землю.
З моменту отримання права власності ПП «Фортуна Лімітед» на зазначені нежитлові приміщення та до теперішнього часу Харківська міська рада не звернулася до суду з позовною заявою та не вжила інших відповідних заходів щодо стягнення з вказаних суб'єктів підприємницької діяльності недоотриманої орендної плати за землю на загальну суму 530 352,69 гривень, що призвело до ненадходження значних коштів до бюджету територіальної громади міста Харкова. Відповідні позови до Відповідача з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред'являлись, про що свідчить лист Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №3334/0/226-19 від 28.02.2019.
Бездіяльність Харківської міської ради зі звернення до суду з відповідним позовом до ПП «Фортуна Лімітед» свідчить про неналежне здійснення радою захисту інтересів громади в сфері залучення коштів плати за землю до бюджету.
Останній вважає, що дані обставини є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів територіальної громади.
Економічна ситуація, що склалась на цей час у державі, обумовлює необхідність збільшення надходжень до бюджету, в тому числі в сфері земельних відносин, реалізації заходів щодо економного та раціонального використання економічних ресурсів держави, зокрема, природного ресурсу землі.
У зв'язку з встановленням наявності порушень інтересів держави, місцевою прокуратурою проінформовано Харківську міську раду про необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру для відшкодування завданої шкоди. Проте, міською радою жодних заходів самоврядного контролю та цивільно-правового характеру на теперішній час не вжито.
Зазначені обставини, на думку прокурора, є достатніми підставами для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.
Судова колегія вважає що суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що жодних доказів щодо неналежного виконання посадовими особами Харківської міської ради повноважень щодо захисту інтересів держави прокурором до позовної заяви не надано, тому правомірно визначено, що прокурором не доведено обставин щодо неналежного здійснення Харківською міською радою повноважень захисту державних інтересів у спірних правовідносинах.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор повинен був надати відповідні докази відповідно до вимог статей 73,74,76,77 ГПК України, зокрема, докази внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), вирок суду щодо службових осіб, докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, які займають посаду державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих субєктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Тобто, виходячи зі змісту даної норми, наявність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб'єкта владних повноважень є обов'язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд позову прокурора, і виключно у разі її дотримання прокурор набуває відповідних процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності).
В матеріалах справи міститься лист-повідомлення (в порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» від 30.05.19 №04-24-1915вих.19 з додатками, з якого вбачається, що Перший заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №5, молодший радник юстиції О.Даниляк про те, що враховуючи важливість даного питання стосовно наповнення дохідної частини місцевого бюджету, відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» використовує своє право звернення до господарського суду Харківської області (а.с.97-102).
Не чекаючи відповідної відповіді або реагування Харківської міської ради на повідомлення Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 вже 04.06.2019 р. звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду першої інстанції №1733/19 від 05.06.2019 р. та скріплення підписом посадової особи і печаткою прокуратури опису прошитої позовної заяви на звороті останнього аркуша додатку до позову (а.с. 8-18).
Саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не є достатніми для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
З огляду на викладене, скаржником не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням необхідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
При цьому, судовою колегією враховано правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 07.12.2018 р. у справі №924/1256/17, та постанову Верховного суду від 16.04.2019 року у справі №910/3486/18 щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді, а також правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 23.01.2019 р. у справі № 920/331/18, від 29.01.2019 р. у справі № 913/176/18 щодо безпідставності звернення прокурором до суду в інтересах держави в особі відповідних органів у тотожних правовідносинах з тотожним предметом спору та залишення такого позову без розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Отже, місцевий господарський суд обґрунтовано та на законних підставах залишив позов Харківської місцевої прокуратури №5, м. Харків без розгляду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.
З огляду на викладене, ухвала господарського суду Харківської області від 10.06.2019 р. у справі № 922/1733/19 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Керівника Харківської мвісцевої прокуратури №5, м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року у справі №922/1733/19 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківської області від 10.06.2019 року у справі №922/1733/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 07.08.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 12.08.2019 р.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова