Житомирський апеляційний суд
Справа №296/8995/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 78 КК України Доповідач ОСОБА_2
07 серпня 2019 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №296/8995/18 за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_8 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 18 січня 2019 року про направлення засудженої ОСОБА_8 для відбування призначеного покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2018 року,
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2018 року ОСОБА_8 було засуджено за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 70 ч. 1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі зі звільненням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік та покладено на неї обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 18 січня 2019 року подання начальника Корольовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області про скасування звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_8 задоволено. Скасовано звільнення засудженої ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням в зв'язку із систематичним невиконанням обов'язків суду та умов відбування покарання в період іспитового строку.
Направлено засуджену ОСОБА_8 для відбування призначеного вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2018 року покарання - 1 (один) рік позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з часу її затримання.
27 лютого 2019 року ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира було виправлено описку у резолютивній частині ухвали цього ж суду від 18 січня 2019 року та зазначено, що слід вважати правильним направлення ОСОБА_8 для відбування призначеного вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2018 року покарання на 2 (два) роки позбавлення волі.
В апеляційній скарзі, засуджена ОСОБА_8 , як вбачається з її змісту, не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його несправедливим, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відмовити.
Вказує, що 18.01.2019 року судове засідання було проведено без її участі, належним чином її не повідомлено про час та місце розгляду справи, чим було порушено її право на справедливий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом ч. 5 ст. 539 КПК України у судове засідання при вирішенні питань про порядок виконання вироку викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
В ч. 1 ст. 136 КПК України визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Згідно вимог ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 (спеціальне судове провадження) чи статтею 381 (спрощене провадження щодо кримінальних проступків).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судові засідання судом першої інстанції були призначені на 25.09.18 р., 26.10.18 р., 14.11.18 р., 07.12.18 р., 21.12.18 р., 11.01.19 р., 18.01.19 р.
25.09.2019 р., 26.10.18 р., 14.11.18 р., 07.12.18 р., 11.01.19 р. судом були винесені ухвали Корольовського районного суду м. Житомира про привід ОСОБА_8 в судове засідання на 26.10.18 р., 14.11.18 р., 07.12.18 р., 21.12.18 р. та на 09 год. 20 хв. 18.01.19 року виконання якого доручено Житомирському ВП ГУНП в Житомирській області, однак вказані ухвали не були виконані.
18.01.2019 р. судом першої інстанції у відсутність засудженої та даних про належне її повідомлення прийнято рішення про скасування звільнення засудженої ОСОБА_8 від відбування покарання та направлення її для відбування призначеного покарання.
Розгляд подання начальника Корольовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо засудженої ОСОБА_8 , у її відсутність на переконання колегії суддів є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування судового рішення з призначенням у відповідності з вимогами ст. 415 КПК України нового судового розгляду.
Крім цього, з матеріалів провадження вбачається, що вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18.01.2018 року ОСОБА_8 було засуджено за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 70 ч.1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі зі звільненням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
18 січня 2019 року судом першої інстанції було винесено ухвалу, якою було скасовано звільнення засудженої ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням в зв'язку із систематичним невиконанням обов'язків суду та умов відбування покарання в період іспитового строку та направлено її для відбування призначеного покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2018 року покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.
27 лютого 2019 року ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира було виправлено описку у резолютивній частині ухвали цього ж суду від 18 січня 2019 року та зазначено вважати правильним що засуджену ОСОБА_8 направлено для відбування призначеного вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2018 року покарання на 2 (два) роки позбавлення волі.
Постановляючи ухвалу про направлення ОСОБА_8 для відбування покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі суд припустився помилки та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18.01.2018 року останню було засуджено до позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
За змістом ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
З роз'яснень постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» №11 від 21.12.1990 року слідує, що суд першої інстанції не вправі вирішувати питання про міру призначеного покарання, зокрема уточнювати призначене покарання (як основне, так і додаткове) щодо його виду та строку, та вирішувати інші питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого.
Разом з тим, суд першої інстанції своєю ухвалою винесеною в порядку ст. 379 КПК України виправив не описку, а змінив зміст резолютивної частини ухвали, що стосується строку покарання, яке слід відбувати засудженій при цьому істотно погіршивши її становище, оскільки визначив їй більш суворе покарання і при цьому вийшов за межі своїх повноважень.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвали суду першої інстанції не можуть залишатись в силі та підлягають скасуванню з призначенням нового судового розгляду даного кримінального провадження в суді першої інстанції.
Суду першої інстанції під час нового судового розгляду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі докази по справі, перевірити доводи апеляційної скарги засудженої та прийняти законне і обґрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 18 січня 2019 року, якою ОСОБА_8 скасовано звільнення від відбування покарання та направлено для відбування покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2018 року та ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 27 лютого 2019 року про виправлення описки - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: