(заочне)
ун. № 759/5557/19
пр. № 2/759/4160/19
30 липня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коваль О.А.
при секретарі Слепець Є.С.
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_2 звернулася у березні 2019р. до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона є власником цієї квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 06.12.2004р. Разом із позивачем у квартирі також зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідач по справі ОСОБА_3 вже більше року в спірній квартирі не проживає, комунальні платежі не сплачує, участі в утриманні житла не бере, його особисті речі в квартирі відсутні. З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач понад один рік не проживає у належній ОСОБА_2 квартирі, остання вимушена звернутись до суду із позовом про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування належним позивачу на праві власності жилим приміщенням.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала і просила задовольнити. Наголосила, що відповідач самостійно виїхав зі спірної квартири, забравши всі свої речі.
Відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у спосіб передбачений нормами ЦПК України, зокрема шляхом направлення ухвади суду про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду разом з позовною заявою та додатками до неї, в подальшому шляхом направленя судової повістки про виклик сторони у судове засідання за адресою реєстрації проживання відповідача. У відповідності до вимог ст. 278 ЦПК України відповідачу були напралені всі матеріали позову з відповідними додатками до нього та запропоновано надати суду у п"ятнадцятиденний сторк з дня вручення ували суду про відкриття провадження у справі відзив, чого зроюлено ним так і не було. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення, зважаючи на належне повідомлення відповідача у справі про розгляд такої, згідно вимог ст. 128, 131 ЦПК України ЦПК України та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Крім того, згідно поданої відповідачем заяви, останній просить розглядати вказану справу без його участі. Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши у сукупності та співставленні надані суду докази, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що позивачу належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 06.12.2004р., яке видано Виконавчим органом Київської міської ради Головного управління житлового забезпечення, та зареєстрованим у реєстрі за реєстровим No 649/30416 від 14.01.2005р. Згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.03.2019р. ОСОБА_3 дійсно є зареєстрованим в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Так, допитані у судовому засіданні свідки мешканці будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під присягою дали покази, що відповідач ОСОБА_3 добровільно виїхав зі спірної квартири АДРЕСА_1 , забравши свої речі, та більше року не проживає за цією адресою. Перешкод у проживанні йому ніхто не чинить. Частиною першою ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК україни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності зі ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Оскільки позивач є власником зазначеної квартири, тому має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності щодо особи, яка не є його співвласником, проте в ній зареєстрована, шляхом визнання її такою, що втратила право на користування цим жилим приміщенням. Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановленні в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768 грн. 40 коп., які сплачено позивачем за подання позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.41, 47 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 321, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Киїівсьакого апеляційного суду через Святошинський районний суд шляхом подання в 30-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.
Суддя Коваль О.А.