Провадження № 33/803/786/19 Справа № 204/1673/19 Суддя у 1-й інстанції - Некрасов О. О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
08 серпня 2019 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, розглянувши апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого оператором в КП «Теплоенерго», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
якою провадження закрито за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 134533 від 23.02.2019 року, 04 лютого 2019 року, о 18 годині 30 хвилин, у м. Дніпро, біля електроопори № 30 по вул. Щмідта, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Мазда 6», номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті рухався зі швидкістю 60 км/год, та при наявності двох смуг в одному напрямку слідував по трамвайній колії, де не впорався з керуванням, не оцінивши дорожню обстановку та не обравши безпечну швидкість, виїхав на смугу зустрічного руху, не впоравшись з керуванням, де сталося зіткнення з автомобілем «Ауді A4», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка слідувала в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджено, водії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. При цьому водій ОСОБА_2 порушив вимоги 12.4, 12.1 та 11.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить постанову скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, потерпіла посилається на те, що постанова Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2019 року є незаконною та необгрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального права, а викладені в постанові висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вказує на те, що суд першої інстанції зробив висновок на свій розсуд, що автомобіль "Мазда 6" рухався з допустимою швидкістю 50 км/год, тому в діях водія ОСОБА_2 суд не вбачив порушення п. 12.4 ПДД України.
Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував факт, що в напрямку руху автомобіля "Мазда 6" по вул. Шмідта був встановлений знак обмеження швидкості 40 км/год, якого водій ОСОБА_2 не бачив.
Також вказує на те, що суд першої інстанції протиправно прийняв до уваги комплексне дослідження експерта ОСОБА_5 , оскільки останній має кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 10.1,10.2,10.4.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді потерпіла ОСОБА_1 та діючі в її інтересах адвокат Гордінська Н.П. та Грищенко В.В. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді ОСОБА_2 та діючий в його інтересах адвокат Троїцький С.Є. виступили проти задоволення апеляційної скарги та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Так, ОСОБА_2 інкримінується порушення вимог пунктів 12.4, 12.1 та 11.2 Правил дорожнього руху України.
Згідно п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
В підтвердження доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, уповноваженою особою, якою відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення, покладено протокол про адміністративне правопорушення ОБ №134533 від 23 лютого 2019 року, рапорт слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Старишко Є.С.; протокол огляду місця ДТП від 04 лютого 2019 року; схема ДТП та фото таблиця до неї від 04 лютого 2019 року; письмові пояснення ОСОБА_6 ; пояснення ОСОБА_2 ; пояснення ОСОБА_1 .
Разом з тим, порівнюючи наявні матеріали справи з доводами апелянта, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи достатніх, належних та переконливих доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого саме ст. 124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією районного суду стосовно оцінки пояснень свідків ОСОБА_7 , який наголошував, що автомобіль Мазда рухався швидко, приблизно 80-85 км/год., встановивши швидкість по звуку двигуна. Вказані ствердження про швидкість руху автомобіля не узгоджуються з поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , які пояснили, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався зі швидкістю 50-60 км/год. В той же час пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_3 в повному обсязі узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_7 , в частині того, що автомобіль ВАЗ вже перекрив полосу для руху автомобілю Мазда, а саме просто викотився на перехрестя зі швидкість близько 5 км/год та зупинився та пояснень потерпілої ОСОБА_1 щодо швидкості руху автомобіля Мазда, яка на її думку була близько 100 км/год, оскільки дані такої швидкості не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, жоден з допитаних свідків, в тому числі навіть свідок ОСОБА_7 , який вважав, що автомобіль Мазда їхав з перевищенням дозволеної швидкості руху, не називав такої швидкості.
Доводи ОСОБА_1 про те, що судовий експерт ОСОБА_5 провів технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису, хоча не мав на це права, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки відповідно до експертної спеціальності 7.1 експерту на дослідження можуть бути поставлені питання визначені чинним законодавством, а саме наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження положення про експертно - кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів».
Окрім цього, у судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_5 попередив, що здійснив комплексне автотехнічне дослідження, пояснивши суду, що він має кваліфікацію за спеціальностями:
-10.1 Дослідження обставин і механізму ДТП;
-10.2 Дослідження технічного стану транспортних засобів;
-10.4 Транспортно - трасо логічні дослідження.
Вищезазначених спеціалізацій у експерта Драгана В.М. цілком достатньо для вирішення поставлених перед ним питань. При цьому суд звертає увагу, що експерту при проведенні даного експертного дослідження не потрібні спеціальні знання за експертною спеціальністю 7.1, оскільки експерту питання за спеціальністю 7.1 не ставилися, внаслідок чого і не досліджувались.
Твердження апелянтів про неналежність в якості доказу висновку експерта №10.1-10.4/019-Д від 18.04.2019 року в розумінні ст. 251 КупАП, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки судом першої інстанції та при апеляційному розгляді за клопотанням апелянтів переглядався відеозапис подій на підставі якого призначалась експертиза було встановлено, що проведене експертне дослідження не викликає сумнівів у його достовірності та допустимості.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, оскільки відповідно до висновку експерта №10.1-10.4/019-Д від 18.04.2019 року, проведеного експертом ОСОБА_5 , водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості запобігти наїзду на автомобіль шляхом своєчасного застосування максимального ефективного гальмування та зупинкою автомобіля до лівої бічної частини автомобіля ВАЗ. В момент виявлення із-за об'єкту, що обмежував оглядовість автомобіля ВАЗ перебував в аварійних умовах, які йому створив водій ОСОБА_9 і його ( ОСОБА_2 ) маневрування ліворуч та застосування гальмування було вимушеним.
За цим висновком експерта №10.1-10.4/019-Д від 18.04.2019 року, дії водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_9 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що, з технічної точки зору, перебувало у причинному зв'язку із створенням водієві ОСОБА_2 аварійної обстановки та зіткненням автомобіля Мазда з автомобілем Ауді. ОСОБА_2 рухався по вул. Шмідта в напрямку вул. Старокозацької на автомобілі Мазда зі швидкістю 58,7 км/год., чим перевищив допустиму швидкість в населених пунктах в 50 км/год., чим порушив п. 12.1 та 12.4 ПДР, однак у відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення швидкості до 20 км/год. не є адміністративним правопорушенням.
Крім того, зазначений висновок експерта №10.1-10.4/019-Д від 18.04.2019 року підтвердив, що водій автомобіля Мазда ОСОБА_2 , під час руху не мав технічної можливості запобігти наїзду на автомобіль ВАЗ шляхом своєчасного вжиття максимально ефективних заходів щодо зупинки автомобіля, при цьому він своїми діями першим не створював аварійну ситуацію іншим учасникам дорожнього руху, а тому можна зробити висновок про те, що, в зафіксованих умовах місця пригоди, дії водія ОСОБА_2 , які не відповідали вимогами п. 12.4 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору не перебували у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
Доводи апелянтів, щодо встановлення дорожнього знаку, обмежуючого швидкісний режим руху автотранспорту в 40 км/год. по вул. Шмідта не можуть бути враховані апеляційним судом, як підстава для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки вищевказані доводи спростовуються листом про надання інформації КП "Дніпродорсервіс" № 515 від 02 липня 2019 року в якому зазначено, що станом на 02 липня 2019 року згідно з обліками відділу інженерно - технічної підготовки підприємства, встановлення дорожнього знаку 3.29 (40) "Обмеження максимальної швидкості" по вул. Шмідта, нижче пр. Пушкіна в напрямку ТРЦ "Приозерний" - не передбачено.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП є вірними та підтверджується належнми доказами.
Відповідно до ст. 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом. Сторони не були обмежені в наданні доказів та вирішенні клопотань в суді першої інстанції в частині призначення експертиз, тому приходжу до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КупАП.
Порушень норм матеріального або процесуального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обгрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови місцевого суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2019 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко