Справа № 161/10787/19 Провадження №33/802/604/19 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М.
Категорія: ч.1 ст.173-2 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
09 серпня 2019 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працює, на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2019 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).
ОСОБА_1 у тому, що вона 08.06.2019 року близько 20.00 год., вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , які полягали в образливому чіпляння та вживанні нецензурних слів.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Просить скасувати постанову судді, а справу про притягнення її до адміністративної відповідальності закрити за відсутності в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , яка апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що судовий розгляд даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції відбувся без додержанням вказаних норм законодавства, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є необґрунтованим, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.
Так, у відповідності до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Із протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно чоловіка ОСОБА_3 , яке полягало в образливому чіплянні та вживанні нецензурних слів.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитись, з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Натомість, з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що в ході складання протоколу можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому ОСОБА_2 встановлена не була.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в ході судового розгляду даної справи судом першої інстанції не було встановлено всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення, у зв'язку з чим постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.А.Подолюк