ун. № 759/8132/19
пр. № 2-о/759/388/19
02 серпня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - П'ятничук І.В.,
за участю секретаря - Медвідчук В.В.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_2 до суду з заявою та просила суд, встановити факт, що зазначений в Свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 виданого 24 червня 1966 року Бюро РАГС Залізничного району міста Києва (запис в книзі записів актів громадського стану про одруження №291) ОСОБА_3 та зазначений в Свідоцтві про смерть від 28 листопада 2018 року серія НОМЕР_2 (актовий запис 19581) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж самою особою.
В обґрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що з 24 червня 1966 року ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 виданого 24 червня 1966 року Бюро РАГС Залізничного району міста Києва.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік заявниці ОСОБА_3 помер.
Оскільки, за життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві і до моменту смерті отримував пенсію відповідно до ЗУ « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» керуючись положенням п. 12 постановуа КМУ №393 від 17 липня 1992 року « Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», після смерті свого чоловіка, ОСОБА_2 , як дружина померлого пенсіонера, який отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак отримала відмову в задоволенні вищезазначеної заяви, яка була вмотивована тим, що в наданих копіях документів були виявлені розбіжності в записах, а саме у Свідоцтві про одруження було визначено по батькові чоловіка « ОСОБА_3 » російською мовою, в той час, як в Свідоцтві про смерть по батькові померлого визначено, як « ОСОБА_3 ».
В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в матеріалах справи.
Представник зацікавленої особи Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, направили до суду лист з проханням розгляду справи в їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, з 24 червня 1966 року ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 виданого 24 червня 1966 року Бюро РАГС Залізничного району міста Києва.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік заявниці ОСОБА_3 помер.
Все спільне життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом, та на момент смерті чоловіка заявниці були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною відміткою в паспорті заявниці та Лікарським свідоцтвом про смерть № 302 від ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
За життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і до моменту смерті отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Керуючись положеннями п. 12 постанови КМУ № 393 від17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», після смерті свого чоловіка, ОСОБА_2 , як дружина померлого пенсіонера, який отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
До своєї заяви, крім інших документів, керуючись п. 11 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_2 додала копії Свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та Свідоцтва про одруження НОМЕР_3 виданого 24 червня 1966 року Бюро РАГС Залізничного району міста Києва (запис в книзі записів актів громадянського стану про одруження № 291), як підставу для виплати одноразової грошової допомоги.
У відповідь на вказану заяву ОСОБА_2 від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов лист від 28 січня 2019 року за № 16867/03, який містив відмову у задоволенні заяви про виплату одноразової грошової допомоги, яка була вмотивована тим, що в наданих копіях документів були виявлені розбіжності в записах, а саме у Свідоцтві про одруження було визначено по батькові чоловіка « ОСОБА_3 » російською мовою, в той час, як в Свідоцтві про смерть по батькові померлого визначено, як « ОСОБА_3 ».
Раніш, метою врегулювання питання встановлення ідентичності особи вказаної в документах ОСОБА_2 звернулась до Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України, та отримала Експертний висновок від 18 грудня 2018 року за № 056/1078-а/2, у якому містяться відомості про повну ідентичність зазначених у наданих на дослідження документах імен «ОСОБА_4» (російською «ОСОБА_4») та «ОСОБА_4».
Окрім цього, ОСОБА_2 зверталась до Святошинського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві з заявою про внесення відповідних змін до актового запису про шлюб.
У відповідь на свою заяву ОСОБА_2 27 грудня 2018 року отримала лист, який містив відмову у внесенні відповідних змін до актового запису про шлюб вмотивовану відсутністю підстав для таких дій.
07 лютого 2019 року ОСОБА_2 повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, на яку знову отримала лист від 11 березня 2019 року за № 48494/03, який містив відмову у задоволенні заяви також вмотивовану наявністю зазначених вище розбіжностей в документах.
З огляду на наведене вбачається, що існування викладених вище обставин перешкоджає заявниці ОСОБА_2 в отриманні відповідних виплат після смерті її чоловіка, а належним способом врегулювання цього питання є звернення до суду із даною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме того, що зазначений в Свідоцтві про одруження серія НОМЕР_3 виданого 24 червня 1966 року Бюро РАГС Залізничного району міста Києва (запис в книзі записів актів громадянського стану про одруження № 291) ОСОБА_3 та зазначений в Свідоцтві про смерть від 28 листопада 2018 року серія НОМЕР_2 (актовий запис 19581) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж особою, а розбіжності в написанні по батькові пояснюються документальною фіксацією форм імені по батькові від варіантів особового імені: офіційного «ОСОБА_4» (російською «ОСОБА_4») та розмовного «ОСОБА_4», поширеного у свій час у деяких діалектних ареалах.
Відповідно до приписів частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визнечено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю та ін. (п. 2 постанова пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року N 7).
Наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт того, що зазначений в Свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 виданого 24 червня 1966 року Бюро РАГС Залізничного району міста Києва (запис в книзі записів актів громадського стану про одруження №291) ОСОБА_3 та зазначений в Свідоцтві про смерть від 28 листопада 2018 року серія НОМЕР_2 (актовий запис 19581) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж самою особою. Даний факт підтверджується аналізом всіх доказів у сукупності.
Аналізуючи зібрані по справі докази та пояснення, суд приходить до висновку що заяву про встановлення юридичного факту родинних відносин суд визнає обґрунтованою, доведеною і такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову На підставі викладеного, керуючись, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 315, 317, 318, 319, 354, 355, 430 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що зазначений в Свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 виданого 24 червня 1966 року Бюро РАГС Залізничного району міста Києва (запис в книзі записів актів громадського стану про одруження №291) ОСОБА_3 та зазначений в Свідоцтві про смерть від 28 листопада 2018 року серія НОМЕР_2 (актовий запис 19581) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж самою особою.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Суддя П'ятничук І.В.