пр. № 1-кс/759/361/19
ун. № 759/915/19
11 лютого 2019 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі: ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «КНХ» на бездіяльність слідчого та прокурора в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 12018110000000100 від 19.02.2018 року,-
ТОВ «КНХ» в особі представника: адвоката ОСОБА_3 , звернулось до суду 16.01.2019 року зі скаргою на на бездіяльність слідчого та прокурора в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 12018110000000100 від 19.02.2018 року, в частині неповернення тимчасово вилученого майна та просили задовольнити скаргу та зобов'язати слідчих Головного слідчого управління ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 12018110000000100 від 19.02.2018 року повернути вилучені в ході обшуку 30.11.2018 грошові кошти у сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, які належать ТОВ «КНХ.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, та просив їх задовольнити з підстав викладених у матеріалах справи. В судове засідання 11.02.2019 року адвокат ОСОБА_3 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність.
Слідчий управління Головного управління Національної поліції в Київській області та Прокуратура Київської області явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі, а тому суддя вважає за можливе розгляд скарги в їх відсутності.
Вивчивши скаргу, додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12018110000000100 від 19.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.
В ході проведення досудового слідства, 30.11.2018 року старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук земельнї ділянки, що розташована за адресою: Київська область, с. Сошників, вул. Ліченка 7 на якій здійснювало господарську діяльність ТОВ «КНХ». Під час обшуку вилучено грошові кошти у сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, які належать ТОВ «КНХ», дозвіл на вилучення яких суддею не надавався.
05.12.2018 року мною подано заяву слідчому ОСОБА_4 про повернення вилученого майна, однак, останній, ігноруючи вимоги кримінального процесуального законодавства України, залишив законні вимоги представника власника грошових коштів без задоволення.
17.12.2018 року аналогічну заяву подано до прокуратури Київської області процесуальному керівнику у кримінальному провадженні № 12018110000000100 від 19.02.2018 року. Відповідь на вказану заяву прокурором не надано.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та вичерпний перелік кола осіб, які можуть звернутись з такими скаргами до слідчого судді.
Відповідно до п.1) ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно ч. 3,4 ст. 236 КПК України перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 84 КПК України під доказами в кримінальному провадженні слід розуміти фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Однак, відповідно до ч.7 ст. 236 КПК вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Таким чином, згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, передбачає загальне правило, згідно з яким вилучене під час обшуку майно, яке безпосередньо не зазначене в ухвалі слідчого судді на обшук, вважається тимчасово вилученим. А норма передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 168 КК України (щодо електронних інформаційних систем) встановлює виняток із цього правила та є спеціальною стосовно передбаченої ч. 7 ст. 236 КПК України нормою, адже вказує на те, що навіть у разі безпосереднього зазначення в ухвалі слідчого судді електронних інформаційних систем у разі їх вилучення під час обшуку вони будуть вважатися тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.169 КПК тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено якщо слідчий, прокурор не подасть до слідчого судді клопотання про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин після вилучення майна.
Згідно з ч.5 ст.171 КПК у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно 4.2 ст.307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
В зв'язку із викладеним, керуючись ст. 169-171, 234-236, 303, 305 КПК України, суд, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «КНХ» на бездіяльність слідчого та прокурора в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 12018110000000100 від 19.02.2018 року - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчих Головного слідчого управління ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 12018110000000100 від 19.02.2018 року повернути вилучені в ході обшуку 30.11.2018 грошові кошти у сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, які належать ТОВ "КНХ".
В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1