печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34365/19-ц
"19" липня 2019 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Козлова Р.Ю.,
при секретарі: Іваненку С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про припинення стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачки та просив суд ухвалити рішення про припинення стягнення аліментів, що стягуються Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на підставі виконавчого листа № 757/35696/15-ц від 14.12.2015 року на підставі відкритого виконавчого провадження ВП №51699743, починаючи з 19.11.2018 року.
Представник позивача звернулася до суду із заявою, в якій з метою забезпечення даного позову просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого листа №757/35696/15-ц від 14.12.2015 року, на підставі якого відкрито ВП №51699743 до розгляду позовної заяви, про що постановити відповідну ухвалу.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно.
На підставі даного рішення, 14.12.2015 року судом видано виконавчий лист №757/35696/15-ц, стосовно виконання якого відкрито ВП №51699743, яке перебуває на виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
13.03.2018 року до Печерського районного суду м. Києва було подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів. В той же час, 30.07.2018 року до Печерського районного суду м. Києва було подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2018 року затверджено мирову угоду, укладену 19.11.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до умов якої, позивач зобов'язується сплачувати відповідачці щомісячно аліменти, на користь своїх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі в національній валюті України, що еквівалентна 500 дол. США на дату сплати аліментів на кожну дитину до її повноліття. В свою чергу, відповідачка листом від 30.11.2018 року повідомила про те, що сторонами в мировій угоді, яка затверджена судом, погоджений відповідний розмір аліментів на майбутнє, починаючи з листопада 2018 року. При цьому зазначила відповідачка, що існує заборгованість позивача по сплаті аліментів за період до укладення мирової угоди.
Таким чином вважає, представник позивача існують всі підстави для забезпечення даного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого листа №757/35696/15-ц від 14.12.2015 року, на підставі якого відкрито ВП №51699743 до розгляду позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред'явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
У відповідності до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 1 даної постанови визначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Так, судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України.
Окрім іншого, суд надає оцінку тій обставині що представником обрано спосіб забезпечення позову, який за змістом є тотожним пред'явленим вимогам.
Наряду з вказаним слід відмітити, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення з метою забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпечення позову, проте дана вимога представником заявника не виконана.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про припинення стягнення аліментів - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: