Справа № 755/5267/18
1кп/755/143/19
про призначення судового розгляду
"13" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040015077 від 07 листопада 2017 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено у розшук, надано дозвіл на його затримання з метою приводу до Дніпровського районного суду м. Києва для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
Судове провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України зупинено до його розшуку
13 червня 2019 року працівниками Дніпровського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві було затримано ОСОБА_4 та доставлено до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст.335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку.
З положень ст. 22 КПК України слідує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З ухвали суду слідує, що провадження було зупинено до розшуку обвинуваченого.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , був затриманий 13.06.2019 року та був доставлений до Дніпровського районного суду м. Києва для розгляду клопотання про застосування останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне провадження у справі відновити.
У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення справи до судового розгляду та скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешу.
Обвинувачений не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не має постійне місце реєстрації та проживання в м. Києві, не працює. Крім того, згідно ст. 178 КПК України, суд оцінює в сукупності всі обставини кримінального провадження, а тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Аналіз наведених обставин та вимог закону з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини дозволяє суду зробити висновок про можливість обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків відповідно ст.194 КПК України, що на думку суду буде достатнім й необхідним заходом забезпечення його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду кримінального провадження та для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобіганню певним ризикам.
При цьому, суд вважає, що обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, у зв'язку з чим їх застосування не суперечить п.2 ч.3 ст.132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суддя, -
Відновити провадження у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040015077 від 07 листопада 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14 годину 00 хвилин 18 липня 2019 року в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за участю сторін кримінального провадження.
Кримінальне провадження розглядати одноособово.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- в період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин не залишати місце постійного проживання - квартиру АДРЕСА_2 , без дозволу суду;
- не відлучатися за межі міста Києва, Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Встановити строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом, не більше двох місяців, тобто до 11 серпня 2019 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: