Справа №:755/7355/18
Провадження №: 1-кп/755/131/19
"07" серпня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
перекладача ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12018100040001859 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.187 КК України,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених .2 ст.125, ч.2 ст.187 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року відносно ОСОБА_6 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.
У судовому засіданні судом було постановлено на обговорення питання щодо доцільності продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_6 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від суду, впливати на потерпілого. Зокрема, провадження не закінчено, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м'який відсутні.
Захисник ОСОБА_4 заперечив щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки наведені прокурором ризики є необґрунтованими та не підтвердженими, а тому, просив змінити останьому запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників кримінально провадження, суд приходить до наступного.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема: запобігання спробі обвинуваченому переховуватися від суду, впливати на потерпілого.
Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв'язків; 6) репутацію обвинуваченого.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд виходить із того, що на теперішній час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування обвинуваченого від суду, оскільки будучи обізнаними про можливу міру покарання, яка загрожує йому у разі його засудження, може переховуватися від суду, а також він обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, на даний час не в повній мірі дослідженні всі докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м'який запобіжний захід.
Зокрема, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не знаходить підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні, так, як злочин у якому обвинувачується ОСОБА_6 був вчинений із застосуванням насильства по відношенню до потерпілого.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київському слідчому ізоляторі» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців, до 05 жовтня 2019 року, включно.
Суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не знаходить підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні, так, як злочин у якому обвинувачується ОСОБА_6 був вчинений із застосуванням насильства по відношенню до потерпілого.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя