Справа № 755/11300/19
"29" липня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М., розглянувши матеріали, які надішли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , 25 травня 2019 року, приблизно о 05 годині 24 хвилин, керував транспортним засобом мопедом «Ноnda Gjorno», державний номер не зареєстрований, по проспекту Соборності, 4 в м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіряного покрову обличчя, огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер 0495», результат тесту 0,82%.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 ПДР України.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з'явився, вину свою визнав та пояснив, що 25 травня 2019 року, вживав горілку, після чого сів на мопед та направився додому, проте був зупинений працівниками поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення відносно нього.
Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно абз.1, 4 п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись /згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року/.
З матеріалів справи вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності погодилась, в установленому Законом порядку, пройти перевірку для встановлення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Згідно результату проходження ОСОБА_1 тестування на алкоголь, в графі результати тесту стоїть показник - 0,82%.
Відповідно до ст.10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 дослідивши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, відеодиск з нагрудної камери працівника поліції, суд приходить до наступного.
Вина ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 377646, результатом проходження алкотесту «Драгера» результат тесту 0,82%, оглянувши відеодиск з нагрудної камери працівника поліції, вважаю, що докази надані під час судового засідання, знайшли своє підтвердження.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
За таких обставин, відповідно до ст.33 КпАП України, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 33, 130, 283, 284 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що на день винесення постанови становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: