Номер провадження 2/754/2113/15
Справа №754/2626/15-ц
Іменем України
10.06.2015 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Смирнової Є.П.,
при секретарі Кузьменко А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві
справу за позовом
ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , -
про розірвання шлюбу та поділ майна, -
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 04.10.2003 року. Від спільного життя сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19.02.2015 року позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , вказуючи на те, що подружнє життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та відсутність взаєморозуміння, що в подальшому привело до втрати почуття любові та поваги один до одного та припинення шлюбно-сімейних відносин між ними.
Як вказує позивачка, з 31.01.2015 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. На даний час вона разом з донькою тимчасово проживає у її батьків у м.Миронівка Київської області. Подальше спільне проживання та збереження сім'ї з відповідачем ОСОБА_2 позивачка вважає неможливим.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просить розірвати шлюб з відповідачем.
Крім того, ОСОБА_1 просить розділити спільне майно подружжя - квартиру АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаної квартири. Іншу Ѕ частину квартири позивачка просить залишити у власності відповідача.
При цьому позивачка вказує на те, що під час шлюбу нею та відповідачем було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру зареєстровано за відповідачем. На даний час вони з відповідачем не можуть дійти згоди щодо добровільного розподілу спільного майна подружжя - квартири АДРЕСА_1 , так як відповідач не бажає враховувати її право на спільне майно подружжя. Після припинення шлюбно-сімейних відносин між ними вона разом з малолітньою донькою змушена проживати у своїх батьків у м.Миронівка Київської області.
Посилаючись на викладені обставини та положення ст.ст. 60-71 Сімейного Кодексу України ОСОБА_1 просить задовольнити її вимоги та розділити квартиру АДРЕСА_1 , виділивши їй у власність Ѕ частину вказаної квартири.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення., проти чого не заперечує і позивачка, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд встановив, що різні погляди на сімейні стосунки та подружні обов'язки, відсутність взаєморозуміння між сторонами, привели до припинення шлюбно-сімейних відносин між ними. Як зазначає позивачка, з 31.01.2015 року сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, не ведуть спільне господарство, зберігати сім'ю вона не має наміру.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їх сім'ї неможливе, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Що стосується вимог ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, то суд враховує наступне.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 04.10.2003 року, який на даний час позивачка просить розірвати.
Від спільного життя сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час перебування сторін у шлюбі відповідач у 2005 році отримав у ПАТ АКБ «Аркада» іпотечний кредит на суму 304.204 грн. 86 коп., які інвестував в житлове будівництво, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 04.05.2006 року Головним управлінням житлового забезпечення, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 6,19-21).
Як вбачається з повідомлення ПАТ АКБ «Аркада» від 24.02.2015 року, ОСОБА_2 повністю виконав свої зобов'язання за Договором про іпотечний кредит № 48321 від 29.09.2005 року, заборгованості за кредитом не має (а.с.21).
Відповідно до вимог ст.ст. 60,63 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вони також мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Оскільки спірне майно - квартира АДРЕСА_1 була придбана сторонами під час їх спільного життя, тому вказана квартира є їх спільною сумісною власністю.
Згідно ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України суд вважає частки позивачки та відповідача рівними, тому вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на Ѕ частину спірної квартири суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 , то згідно ст.ст. 79,88 ЦПК України стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 3.897 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,57-60,213,214,218 ЦПК України, ст.ст.357, 358 ЦК України, ст.ст. 60,63,70, 110,112 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 04 жовтня 2003 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Миронівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №115, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - розірвати.
Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме квартиру АДРЕСА_1 наступним чином:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3.897 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом 10 днів -з дня отримання копії рішення.
Суддя: Є.П. Смирнова