2-к/754/3/19
Справа № 754/6306/19
09 серпня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
представника заявника ОСОБА_1
боржника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Лісовської О.В. у справі за заявою ОСОБА_4 про визнання та звернення до виконання в Україні рішень судів Королівства Іспанії, -
Заявниця ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про визнання та звернення до виконання в Україні рішень судів Королівства Іспанії.
У судовому засіданні ОСОБА_3 , який є боржником за вказаними судовими рішеннями, подав заяву про відвід судді Лісовської О.В. у вищевказаній справі. Заява мотивована тим, що суддя, розглядаючи дану справу, двічі відмовила йому та представнику у призначення судово-почеркознавчої експертизи, незважаючи на те, що клопотання про призначення експертизи було мотивованим та обґрунтованим. Вважає, що такі дії судді викликають сумнів в її об'єктивності та неупередженості.
Представник заявника у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, зважаючи на її безпідставність.
Зваживши доводи заяви, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно із ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Наведені ОСОБА_3 підстави для відводу судді не узгоджуються з нормами ст. 36 ЦПК України, оскільки фактично ним висловлюється незгода з процесуальними рішеннями у даній справі, зокрема, з ухвалами про відмову у задоволенні клопотань про призначення судової експертизи. А незгода з процесуальними рішеннями не є підставою для відводу судді.
Також слід зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст.. 9 Конституції України, ст.. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суд має завжди бути "встановленим законом".
Суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад цивільного судочинства.
Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи "Пуллар проти Сполученого Королівства" і "Томанн проти Швейцарії", а також "Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції" і "Дактарас проти Литви").
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого та міжнародного законодавства, встановлені при розгляді заяви обставини, письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість поданої заяви, а тому про необхідність відмовити в її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 37, 40 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяви про відвід судді Лісовської О.В.
Передати заяву ОСОБА_3 про відвід судді Лісовської О.В. на розгляді іншому судді у порядку, визначеному ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Лісовська