ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4575/17
провадження № 1-кп/753/229/19
"09" серпня 2019 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017100000000066 від 01 лютого 2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородка, Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого помічником су-шеф повара в закладі «Піца-Ветерано», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
01 лютого 2017 року приблизно о 15 годині 34 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «MITSUBISHI L200», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у крайній лівій смузі із наявних чотирьох смуг його напрямку по проїзній частині Бориспільського шосе зі сторони м. Бориспіль, Київської області в напрямку Харківської площі в м. Києві. В салоні вказаного автомобіля окрім інших пасажирів знаходилася пасажирка ОСОБА_7 . В цей час попереду зазначеного автомобіля в цій же смузі в попутному напрямку рухався автомобіль «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 .?Під час руху ОСОБА_6 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а», 10.1, 12.1, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України:
- 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 2.9: водієві забороняється:
- підпункт «а»: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
- п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух;
- п. 13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;
- п. 13.3: під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_6 виявились в тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував технічно справним автомобілем «MITSUBISHI L200», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому рухався у крайній лівій смузі із наявних чотирьох смуг його напрямку по проїзній частині Бориспільського шосе зі сторони м. Бориспіль, Київської області в напрямку Харківської площі в м. Києві, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати свій рух, під час випередження автомобіля «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався в попутному напрямку в цій же смузі руху змінив напрямок руху вправо з метою випередження його по третій смузі руху не дотримався лівого бічного безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для інших учасників дорожнього руху, продовжував рух та навпроти зупинки громадського транспорту «Орлятко» скоїв зіткнення з автомобілем «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_3 з подальшим наїздом на перешкоду та перекиданням автомобіля «MITSUBISHI L200», д.н.з. НОМЕР_1 .
В результаті даної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «MITSUBISHI L200», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 загинула на місці пригоди.
Згідно судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_7 виявлено відкриту черепно-мозкову травму - забійну рану в потиличній ділянці, крововилив у м'які тканини голови в потиличній області, вдавлений перелом потиличної кістки з переходом на основу черепа, розповсюджені крововиливи під м'яку мозкову оболонку в лобно-скроневій ділянці праворуч по випуклій поверхні та в лобній ділянці ліворуч по випуклій поверхні, ділянки крововиливів у тканини головного мозку в області основи лобних долей та на полюсі правої скроневої долі, крововилив у шлуночки головного мозку, ушкодження півкуль мозочка, набряк-набухання тканини головного мозку, закритий перелом лівої великогомілкової та лівої малогомілкової кісток, плямисті крововиливи у коренів легень - ознаки струсу тіла.
Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми з відкритими переломами склепіння та основи черепу і крововиливом під оболонки, в речовину та в шлуночки головного мозку, розвитком набряку- набухання головного мозку.
В ході досудового розслідування в діях водія ОСОБА_6 встановлено порушення вимог пунктів 1.5; 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а», 10.1, 12.1, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_10 , ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно 01 лютого 2017 року, приблизно о 15 годині 34 хвилин, керуючи автомобілем «MITSUBISHI L200», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, він рухався у крайній лівій смузі по проїзній частині Бориспільського шосе зі сторони м. Бориспіль в напрямку м. Києва та по дорозі взяв до себе пасажирів, серед яких була потерпіла ОСОБА_7 . Попереду нього в цій же смузі рухався автомобіль «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_2 , якого він намагався випередити з правого боку, але не дотримався бокового інтервалу до цього автомобіля та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого його автомобіль занесло та відкинуло на відбійник. Обвинувачений не оспорював, що внаслідок порушення зазначених в обвинувальному акті вимог ПДР України, відбулась ДТП, внаслідок якої загинула потерпіла ОСОБА_7 . Також ОСОБА_6 підтвердив, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. У скоєному обвинувачений ОСОБА_6 щиро покаявся та просив вибачення у родини загиблої потерпілої.
Вина обвинуваченого в обсязі дій, зазначених у мотивувальній частині вироку, також підтверджується сукупністю наступних доказів, встановлених та досліджених у судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що загибла ОСОБА_7 була його сестрою. Про те, що вона загибла під час ДТП він дізнався 01 лютого 2017 року від її хлопця. Потім в приміщенні поліцїі ГУНП у м. Києві він дізнався про обставини ДТП за участю автомобіля «MITSUBISHI L200» під керуванням ОСОБА_6 , в автомобілі якого вона перебувала. Потерпілий додав, що ОСОБА_6 сплатив його родині в якості відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з похованням сестри грошові кошти в розмірі приблизно 20 000 грн. Наполягав від свого імені та від імені батьків загиблої сестри, які не залучались у якості потерпілих до розгляду справи на застосуванні до обвинуваченого суворого покарання.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 01 лютого 2017 року, приблизно о 15 годині 34 хвилин він рухався на автомобілі «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_3 по проїзній частині Бориспільського шосе зі сторони м. Бориспіль, Київської області в напрямку Харківської площі в м. Києві у крайній лівій смузі руху з приблизною швидкістю 90-100 км/год. Стан дорожнього покриття в той час був ускладнений ожеледицею. Позаду нього на тій же смузі в попутному з ним напрямку рухався автомобіль «MITSUBISHI L200» під керуванням ОСОБА_6 , який при наближенні до його автомобіля, почав випередження з правого боку, та під час цього випередження не дотримався безпечного інтервалу, та біля зупинки «Орлятко» скоїв наїзд в площину заднього крила зправа, внаслідок чого автомобіль «HYUNDAI TUCSON» занесло на слизькій дорозі, почало крутити та приблизно через 200 м. йому вдалось зупинити свій автомобіль вже в крайній правій смузі руху. Вийшовши зі свого автомобіля, він побачив в крайній лівій смузі руху перевернутий автомобіль «MITSUBISHI L200». Він підійшов до цього автомобіля та побачив ОСОБА_6 , який плакав, а також побачив хлопця та дівчину з тілесними пошкодженнями в районі голови. Після цього він викликав швидку медичну допомогу. Згодом на місце ДТП прибули також працівники поліції, які в його присутності за допомогою газоаналізатора «Драгер» провели огляд на стан сп'яніння водія ОСОБА_6 , який зафіксував, що ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Крім показів потерпілого та свідка, вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами.
Дослідженням протоколу огляду місця ДТП від 01.02.2017 р. встановлено, що ДТП за участю автомобілів «MITSUBISHI L200» та «HYUNDAI TUCSON» відбулась на Бориспільському шоссе, навпроти зупинки громадського транспорту «Орлятко». Дорожнє покриття під час огляду було обледеніле. Також на місці ДТП на розділовій смузі зустрічних потоків між металевими відбійниками був виявлений труп ОСОБА_7 \а.с.84-94\.
Відповідно до довідки, роздрукованої газоаналізатором «Драгер» та довідки з КМНКЛ «Соціотерапія» - водій ОСОБА_6 під час проведення огляду 01.02.2017 р. о 16-07 год. перебував в стані алкогольного сп'яніння з перевищенням допустимої норми алкоголю в крові 1,38 %. Під час огляду ОСОБА_6 о 18-30 год. лікарем був підтверджений висновок про перебування водія ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння. \а.с.95,96\.
Дослідженням висновку судової автотехнічної експертизи № 367ат від 02.03.2017 р. встановлено, що з технічної точки зору причиною виникнення ДТП за участю автомобілів «MITSUBISHI L200» та «HYUNDAI TUCSON» є невідповідності дій водія автомобіля «MITSUBISHI L200» ОСОБА_6 вимогам пп. 10.1, 12.1 ПДР України \а.с. 143-148\.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 310/2 від 15.02.2017 р. - внаслідок ДТП, яке відбулось з вини обвинуваченого ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_7 зазнала тілесних ушкоджень у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми - забійної рани в потиличній ділянці, крововилив у м'які тканини голови в потиличній області, вдавлений перелом потиличної кістки з переходом на основу черепа, розповсюджені крововиливи під м'яку мозкову оболонку в лобно-скроневій ділянці праворуч по випуклій поверхні та в лобній ділянці ліворуч по випуклій поверхні, ділянки крововиливів у тканини головного мозку в області основи лобних долей та на полюсі правої скроневої долі, крововилив у шлуночки головного мозку, ушкодження півкуль мозочка, набряк-набухання тканини головного мозку, закритий перелом лівої великогомілкової та лівої малогомілкової кісток, плямисті крововиливи у коренів легень - ознаки струсу тіла. Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми з відкритими переломами склепіння та основи черепу і крововиливом під оболонки, в речовину та в шлуночки головного мозку, розвитком набряку- набухання головного мозку, які утворились в автомобільній травмі в салоні автомобіля. \а.с.97-100\.
Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 228ат від 17.02.2017 р. - зіткнення автомобілів «MITSUBISHI L200» та «HYUNDAI TUCSON» відбулось в районі третьої та четвертої смуг руху проїзної частини Бориспільського шосе в напрямку м. Києва \а.с.107-111\.
З висновку судової автотехнічної експертизи № 229ат від 17.02.2017 вбачається, що на момент огляду та дослідження автомобіля «MITSUBISHI L200» несправностей технічного стану робочої гальмівної системи, рульового керування та ходової частини не виявлено, а виявлено несправність технічного стану стоянкової гальмівної системи, яка виникла в процесі ДТП \а.с.125-136\.
З висновку комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 70 від 21.05.2019 р. вбачається, що ОСОБА_6 у період кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується, ознак будь-якого психічного розладу не виявляв, а перебував в стані простого алкогольного сп'яніння і за психічним станом у зазначений період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_6 виявляє ознаки органічного ураження головного мозку поєднаного (інтоксикаційно-травматичного) генезу зі змінами особистості за експлозивним типом (F07.8 згідно з МКХ -10) і за психічним станом у теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Згідно з наданою на експертизу медичною документацією, ознаки вищевказаного психічного розладу ОСОБА_6 виявляє з осені 2017 р. Також у висновку зазначено, що за психічним станом ОСОБА_6 може перебувати в місцях позбавлення волі \т.2 а.с. 5-15\.
При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, вчиненого з необережності.
Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, є інвалідом 2 групи, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має статус учасника бойових дій.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого на підставі ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданих збитків внаслідок загибелі потерпілої.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому на підставі ст.67 КК України, суд визнає факт вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, факт добровільного часткового відшкодування грошових коштів сім'ї загиблої внаслідок ДТП, позицію потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України.
З огляду на обставини ДТП та тяжкість її наслідків, зокрема смерть постраждалої ОСОБА_7 , наявність обтяжуючої провину обставини, суд вважає за неможливе застосувати положення ст.ст. 75,76 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, оскільки це не відповідатиме загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст. 65 КК України та не буде достатнім для виправлення обвинуваченого.
Обговорюючи доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ст.286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування зазначеного додаткового покарання строком на 3 роки.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 174 КПК України - суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У зв'язку з тим, що за вироком до обвинуваченого не застосовується спеціальна конфіскація та обвинуваченому не призначено покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за необхідне скасувати арешт на автомобіль, який накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2017 р.
Клопотань про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не надходило.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд, -
Визнати винним ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 \ чотири \ роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 \ три роки.
Строк відбуття основного покарання - позбавлення волі обчислювати з дня затримання ОСОБА_6 та взяття під варту в порядку виконання даного вироку.
Строк відбуття додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати в розмірі 2861 грн. \дві тисячі вісімсот шістдесят один гривень 30 копійок на користь держави.
Речові докази:
-автомобіль марки «MITSUBISHI L200», д.н.з. НОМЕР_1 - залишити у власності ОСОБА_11 .
Скасувати арешт на автомобіль «MITSUBISHI L200», д.н.з. НОМЕР_1 , накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2017 р.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1