Справа №766/9936/19
Пров. №3/766/3897/19
08 серпня 2019 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді: Корольчук Н.В.
за участю:
секретаря: Філіпенко І.О.
захисника: Когут Е.В.
особи, яка
притягається до відповідальності: ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ідентифікаційний код не встановлено, не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
В протоколі серії ОБ №191453 від 15.05.2019 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , зазначено, що 15.05.2019 року о 22-20 год. в смт. Комишани, по вул. Носенко, 12, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes Benz s320 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди воді у встановленому законом порядку проводився зі застосуванням приладу Драгер ARBH-0489, тест №1844, проба позитивна 0,40% в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, пояснив, що на момент інкримінованих йому дій він дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння, але автомобілем не керував, за кермом автомобіля, який зазначений у складеному стосовно нього протоколі і в якому він дійсно їхав, але у якості пасажира, була інша особа, у зв'язку з чим просив провадження у справі закрити.
Аналогічні пояснення ОСОБА_1 зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення під час його складання.
Захисник Когут Е.В. у судовому засіданні, посилаючись на недоведеність інкримінованих ОСОБА_1 дій, просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 зібрані, додані до протоколу та надані суду наступні документи, які були досліджені у судовому засіданні:
- роздруківка чеку технічного засобу алкотестер «Драгер», відповідно до якого показник проміле алкоголю в крові ОСОБА_1 склав 0,40;
- акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, у якому зафіксовано результат обстеження останнього з використанням алкотестера;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких у водія автомобіля Mercedes Benz s320 н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння. Водій на місці зупинки транспортного засобу продув алкотестер «Драгер», який показав результат 0,40%, з результатом ОСОБА_1 погодився. Після цього йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння в найближчому лікарняному закладі, на що він відмовився;
- відеофайли з нагрудного відеореєстратора поліцейського.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, суд вважає, що зібрані у справі докази не дають підстав для беззаперечного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що вони не містять доказів на підтвердження викладених у складеному стосовно ОСОБА_1 протоколі обставин керування ним транспортним засобом до моменту виявлення автомобіля під його керуванням та зупинки поліцейськими, а також на підтвердження порушення ним правил дорожнього руху, - такі відомості не містяться ні в поясненнях свідків, ні в доданому до протоколу відеозаписі.
З метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи судом вжито вичерпних заходів для забезпечення явки та допиту у судовому засіданні як поліцейського (шляхом направлення виклику за місцем роботи), так і свідків (шляхом направлення судових повісток за місцем проживання, вказаним в матеріалах справи, та смс-повідомлень), проте зазначені особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, а нормами КУпАП примусовий привід свідка не передбачений.
При цьому суд зазначає, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких останні були лише очевидцями проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, не можуть бути враховані судом на підтвердження факту керування останнім транспортним засобом на момент його зупинки поліцейськими, а отже не можуть бути визнані належними доказами інкримінованих ОСОБА_1 обставин.
Інших доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 , як водієм було порушено вимог п. 2.9 (а) ПДР України, матеріали справи не містять і під час судового розгляду, в тому числі, як було зазначено вище, шляхом допиту поліцейського, свідків, здобуто не було.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За обставин викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про керування ним 15.05.2019 року о 21-10 год. автомобілем в стані алкогольного сп'яніння не підтверджуються доказами у справі та не можна вважати доведеними, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 251-252, 280, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
СуддяКорольчук Н.В.