Справа № 193/1134/18
1-кп/215/222/19
08 серпня 2019 року Колегія суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі: прокурора ОСОБА_5
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 ОСОБА_9
перекладача ОСОБА_10
потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12
представника потерпілих ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120170409580000354 від 01.09.2017 р., у відношенні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України,
Ухвалою від 23.05.2019 р. колегії суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 15.08.2019р., включно.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 , заперечують проти продовження строку тримання під вартою. Вважають, що текст клопотання про продовження запобіжного заходу повинен бути також виготовлений в письмовому вигляді та з перекладом на азербайджанську мову.
Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу та продовжені строку тримання під вартою, посилався на те, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі строком до 12 років, може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих, свідків, та оскільки є громадянином іншої держави, може виїхати за межі України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню.
Вирішуючи клопотання, суд виходить зі слідуючого.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з'ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Але, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі строком до 12 років, обставини на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжені його дії не змінилися, суд вважає що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вказані ризики, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та суд при продовженні строку його дії, продовжують існувати.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.
Тому, суд вважає, що враховуючи також положення ст. 178 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 06.10.2019р..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів - по 06.10.2019р., включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом сіми днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.
Головуючий:
Судді: