ЄУН 193/451/19
Провадження № 2/193/276/19
08 серпня 2019 року сел. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Кащук Д.А.,
за участі секретаря судового засідання: Кудрявцевій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Софіївка відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Софіївська селищна рада про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
02 квітня 2019 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області звернулася позивач ОСОБА_1 із вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 на даний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , хоча фактично з січня 2017 року та по даний час в зазначеному будинку не проживає. Права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єктів нерухомого майна: 1598960212252, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 липня 2018 року з номером запису про право власності: 27049797.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі та просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечують, просять задовольнити
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, взявши до уваги заяву позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (а.с.16) є власником будинку АДРЕСА_1 , на підставі рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 липня 2018 року (а.с.5-6, 7, 10-11).
Відповідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Софіївської селищної ради №313 від 28 березня 2019 року, у вказаному будинку зареєстровано три особи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та син позивачки ОСОБА_3 , 1996 року народження (а.с.15).
Перешкод в користуванні жилим приміщенням відповідачу позивач не чинив. Відповідач добровільно визначив собі інше місце проживання і даним будинком не користується. Будучи зареєстрованим у зазначеному будинку відповідач не набуває за фактом реєстрації ніяких майнових прав відносно володіння та розпорядження, відповідно, будучи знятим з реєстрації в будинку, ніяких майнових прав не втрачає.
Натомість, подальша формальна реєстрація відповідача в будинку є порушенням прав позивача на безперешкодне користування ним.
Як встановлено судом, вказаний будинок позивач набула у власність на підставі рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01.06.2018 року, вже після розірвання шлюбу з відповідачем, який був розірваний рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.08.2017 року, отже житловий будинок АДРЕСА_2 не є спільною сумісною власністю позивача та відповідача.
Факти викладені в позовній заяві підтверджуються письмовими доказами, довідкою про склад сім'ї, технічним паспортом, рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 липня 2018 року з номером запису про право власності.
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст.319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 15 ЦК України у частині 1 визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (ч.1, ч.2 ст.16 ЦК України).
Згідно ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.
Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Так, судом встановлено, що відповідач у справі не будучи власником будинку, залишається зареєстрованим у ньому, однак тривалий час не проживає у будинку, поважні причини його відсутності за місцем реєстрації судом не встановлені, що свідчить про вчинення ним перешкод у користуванні власністю для позивача, як власника будинку, при цьому між сторонами відсутня домовленість щодо збереження права на житло, тому суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Таким чином, само по собі рішення суду про визнання відповідача таким, що втратила право користування жилим приміщенням, у відповідності до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», є підставою для подальшого зняття останнього з реєстрації в цьому приміщенні.
При цьому, у постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог, зокрема: про позбавлення права користування житловим приміщенням.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє доведення в судовому засіданні, з підстав викладених вище, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 72 ЖК України, ст.ст.16, 391 ЦК України, ст.ст.12, 76, 81, 82, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Софіївська селищна рада про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, - будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання не відоме;
- третя особа: Софіївська селищна рада Дніпропетровської області, місцезнаходження: смт.Софіївка, вул.Шкільна, буд.19, Софіївського району, Дніпропетровської області
Суддя: Д.А. Кащук