ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 серпня 2019 року № 826/12033/17
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів платника податків фізичної особи на суму податкового боргу у розмірі 91 188, 36 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом в сумі 91 188, 36 грн.
Контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2017 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами скороченого провадження.
Копію вказаної ухвали із визначенням строку для надання заперечень на позов та всіх доказів на підтвердження позиції відповідача щодо позовних вимог направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від відповідача до суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання», тобто, в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу не вручена адресату з незалежних від суду причин.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
При цьому, судом враховується, що ухвала розміщена в Єдиному державної реєстрі судових рішень.
Станом на час розгляду справи до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справу розглянуто з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.
Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що за платником податків ОСОБА_1 станом на дату звернення позивачем до суду обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 91 188, 36 грн., а саме:
1. з податку з доходів фізичних осіб - 86 550, 17 грн.;
2. з військового збору - 4 638, 19 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
За результатами зазначеної перевірки складено акт №11086/26-52-13-06/ НОМЕР_1 від 30.11.2016 р. та винесено на його підставі податкові повідомлення-рішення форми "Р" по військовому збору від 04.01.2017 р. №0000581301 на суму 6 051, 72 грн. та №0000571301 від 04.01.2017 р. з податку на доходи фізичних осіб на суму 80 098,43 гривень.
Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві винесено податкову вимогу форми «Ф» від 14 лютого 2017 року №1056-17, яку направлено на адресу відповідача у встановлений законом спосіб та повернута на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень або податкової вимоги суду не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту - ПК України), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно п. 42.4 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, податкова вимога форми «Ф» від 14 лютого 2017 року №1056-17, відповідно до статті 42 ПК України, вважається врученою ОСОБА_1 , проте, сума податкового боргу останнім сплачена не була.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, матеріали справи не містять доказів сплати суми податкового зобов'язання відповідачем, як і доказів оскарження податкової вимоги, суд приходить до висновку, що спірна сума заборгованості вважається податковим боргом, а відповідачу Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві правомірно нараховано вказану суму податкового боргу.
У зв'язку з тим, що сума податкового боргу у розмірі 91 188, 36 грн. не сплачено відповідачем у добровільному порядку, вона підлягає стягненню на користь позивача у судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.
2. Стягнути на користь Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) з платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму податкового боргу в розмірі 91 188, 36 грн. (дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень 36 коп.)
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980)
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Суддя Н.М. Клименчук