ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 липня 2019 року № 640/20854/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області
до ТОВ "Стоун Хедж Девелопмент"
про стягнення штрафу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області з позовом до ТОВ "Стоун Хедж Девелопмент", в якому просить стягнути з ТОВ "Стоун Хедж Девелопмент" штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5 833, 35 грн. згідно рішення від 06.09.2018 р. №0012.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем порушено вимоги закону України «Про рекламу», у зв'язку з чим рішенням позивача від 06.09.2018 р. №0012 до товариства застосовані штрафні санкції, які відповідачем в добровільному порядку не сплачено, та не оскаржено вказане рішення у судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони, що справа розглядатиметься суддею Клименчук Н.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вищевказану Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва направлено на адресу відповідача (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 5) зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в адміністративному позові.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем отримано копію вищезазначеної ухвали 22.12.2018 р., однак у визначений судом строк відзиву на позовну заяву або заяву про визнання позову не подано.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Станом на 31.07.2019 р. до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Державним інспектором-начальником відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко А.Ф. складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 22.05.2018 року відносно ТОВ "Стоун Хедж Девелопмент", про наявні ознаки порушення вимог ч.1, ч.2 ст. 7, ч.1 ст.8 та ст.25-1 Закону України "Про рекламу" про розповсюдження у щотижневій газеті Київо-Святошинського району "Сіті інформ" (№19 (98) 2017 від 27.10.2017) реклами такого змісту "Авіа квартал, своя квартира за ціною оренди, 6 550 гривень в місяць (044) 206-32-42".
В подальшому, Головним управлінням направлено повідомлення про розгляд від 29.08.2018 р. №10-08.1-06/4446 з зазначенням про те, що 04.07.2018 р. о 10 год. 00 хв. відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 29.05.2018 та пояснень відповідача від 03.07.2018 р. перенесено розгляд справи та направлено повідомлення від 10.07.2018 №10-08.1-06/5997 з інформацією про те, що відповідний розгляд відбудеться 31.07.2018 р. о 10 год. 00 хв.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2018 р. представник ТОВ "Стоун Хедж Девелопмент" не з'явився на розгляд справи.
В подальшому, у відповідності до вимог пункту 8 Порядку накладення штрафі за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, Головним управлінням листом від 02.08.2018 №10-08.1-04/6816, матеріали справи відносно ТОВ "Стоун Хедж Девелопмент" направлено до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів для винесення рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за результатами розгляду справи відповідно до висновку стосовно справи про порушення ТОВ "Стоун Хедж Девелопмент" законодавства про рекламу прийнято рішення №0012 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5 833, 35 грн. за замовлення розповсюдження реклами забороненої законом.
Рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 06.09.2018 р. №0012 за порушення вимог законодавства України про рекламу ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 25-1 Закону України "Про рекламу", а саме: у рекламі об'єктів будівництва з метою продажу житлових або нежитлових приміщень не дотримано основних принципів реклами (законність, точність, достовірність) та зазначено номеру ліцензії (дозволу), дати її видачі та найменування органу, який видав дану ліцензію (дозвіл) відносно ТОВ "Стоун Хедж Девелопмент" накладено штраф у розмірі 5 833, 35 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене рішення направлено відповідачу рекомендованим листом 07.09.2018 р. та отримано останнім 11.09.2018 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.
Оскільки у добровільному порядку суму штрафу відповідачем не сплачено, позивач просить стягнути зазначену суму в судовому порядку.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України «Про рекламу».
Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №693.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про рекламу»).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Частинами 1 та 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Частиною 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу», реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу», у рекламі забороняється, зокрема, вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.
Відповідно до ч. 8 ст. 27 Закону України «Про рекламу», рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року за №693 (далі - Порядок № 693), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.
Згідно з п. 11 Порядку № 693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Відповідно до п. 13 Порядку № 693, посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Відповідно до п.18 згаданого Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідачем не надано доказів сплати штрафних санкцій у розмірі 5 833, 35 грн.
До того ж, суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
При цьому, суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов'язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не спростовані посилання та твердження позивача, викладені в позовній заяві, не надано суду доказів оскарження та/або виконання рішень позивача про застосування штрафних санкцій.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22, код ЄДРПОУ 40323081) - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Хедж Девелопмент" (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 5, код ЄДРПОУ 41250230) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5 833 грн. 35 коп. (п'ять тисяч вісімсот тридцять три гривень тридцять п'ять копійок) згідно рішення від 06.09.2018 р. №0012.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22, код ЄДРПОУ 40323081)
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Хедж Девелопмент" (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 5, код ЄДРПОУ 41250230)
Суддя Н.М. Клименчук