про залишення позовної заяви без руху
09 серпня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/910/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про встановлення відсутності компетенції (повноважень), визнання протиправним та скасування рішення,-
Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод", в якому просить суд встановити відсутність компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень - виконавчого комітету Чернівецької міської ради при прийнятті пунктів 1.12, 1.13, 1.14, 1.15, 1.16, 1.17, 1.18, 1.19, 1.20, 1.21, 1.22, 1.23 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.03.2019р. №165/6 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо присвоєння поштових адрес, розділ будинковолодінь, погодження складу нерухомого майна індивідуальних будинковолодінь на території міста Чернівців після проведення інвентаризації та після прийняття їх в експлуатацію (делеговані повноваження)" та визнати протиправним та скасувати дане рішення в частині цих положень.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У відповідності до ч.7 ст.160 КАС України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У відповідності до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (ч.4 ст.53 КАС України).
Випадки представництва інтересів громадянина або держави в суді визначено в Законі України "Про прокуратуру".
Так, частиною 3 статті 23 указаного Закону передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Отже, прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого. При цьому, наявність указаних підстав для представництва має бути обґрунтована належним чином прокурором у поданому позові.
Так, обґрунтовуючи у позові наявність інтересів держави прокурор вказав, що оскаржуване рішення прийняте виконкомом Чернівецької міської ради за відсутності відповідної компетенції, внаслідок чого 12-тьом об'єктам нерухомого майна, що перебувають на балансі ДП МОУ "Чернівецький металообробний завод" та є державною власністю, присвоєно окремі поштові адреси.
Підстави звернення до суду в інтересах держави та в особі Міністерства оборони України, державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод", на які посилається заступник прокурора Чернівецького гарнізону полягають у тому, що вказані органи належним чином не здійснюють захист інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом.
При цьому, всупереч ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не надано жодного доказу на підтвердження того, що такі органи не належним чином виконують свої обов'язки з приводу захисту інтересів держави. Додані до позову листи, направлені прокурором Міністерству оборони України та державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" не підтверджують обставин, з яких можна дійти висновку про не вжиття зазначеними органами належних заходів для захисту інтересів держави. Заступнику військового прокурора Чернівецького гарнізону слід щонайменше надати копії відповідей, отриманих ним на надіслані указаним органам запити.
За таких обставин, суд робить висновок, що заступником військового прокурора Чернівецького гарнізону не обґрунтовано підстав звернення до суду з позовом в особі Міністерства оборони України та державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод", до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, з належними доказами, які б підтверджували те, що такі органи не здійснюють належного захисту інтересів держави. Зазначене свідчить про недотримання ним вимог ч.7 ст.160 КАС України.
Крім того, частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог (абз.2 ч.2 ст.122 КАС України).
Зі змісту позову видно, що заступником військового прокурора оскаржується рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.03.2019р. №165/6. Строк оскарження вказаного рішення з урахуванням наведених вище норм закінчується 26.06.2019р., водночас заступником військового прокурора звернувся до суду з відповідним позовом 05.08.2019р., тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду, встановленого КАС України.
В ч.6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону разом з позовом не подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропущення такого строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пунктів 1, 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнір В.О.