Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 серпня 2019 р. № 520/4899/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.01.2017 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, про відому ОСОБА_1 у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби;
- скасувати рішення Харківського обласного військового комісаріату, викладене у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.01.2017 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, про відому ОСОБА_2 у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби;
- скасувати рішення Харківського обласного військового комісаріату, викладене у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.04.2019 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, про повторну відмову ОСОБА_1 , у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби;
- скасувати рішення Харківського обласного військового комісаріату, викладене у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.04.2019 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не с пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, про повторну відмову ОСОБА_2 у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 встановити ОСОБА_1 статус "член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби" та видати відповідне посвідчення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 встановити ОСОБА_2 статус "член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби" та видати відповідне посвідчення.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що рішенням Харківського обласного військового комісаріату, викладене у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.01.2017 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, про відому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Підставою для прийняття такого рішення є акт проведення службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_4 військової частини п/п НОМЕР_1 від 01.07.2015 року, в якому визначено, що загибель солдата ОСОБА_4 не пов'язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, але є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння. Рішенням Комісії від 12.04.2019, після надання додаткових документів, а саме постанови старшого слідчого СВ Марійського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області про закриття кримінального провадження, позивачам повторно відмовлено у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовців які загинули (померли) під час проходження військової служби, в зв'язку з тим, що постанова не спростовує акту проведення службового розслідування від 01.07.2015 щодо встановлення факту загибелі солдата ОСОБА_4 внаслідок вчинення дій у стані сп'яніння. Позивачі вважають спірні рішення №1 від 12.01.2017 та №3 від 12.04.2019 протиправними, безпідставними та такими, які підлягають скасуванню, як незаконні.
Ухвалою суду від 10.06.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача 21.06.2019 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що рішення № 1 від 12.01.2017 та №3 від 12.04.2019 прийняті Харківським обласним військовим комісаріатом на підставі акту службового розслідування від 02.07.2015 проведеного у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , яким встановлено факт загибелі солдата ОСОБА_4 , яке не пов'язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, але є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння, тому позивачі не мають права на отримання статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивачі є батьками померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Згідно довідки Військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 24.07.2015 №5937 , що дійсно в період з 02.05.2015 по 25.06.2015 ОСОБА_4 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в м. Мар'їнка Донецької області.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Рішенням Харківського обласного військового комісаріату, викладеним у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.01.2017 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, яким відмолено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", на підставі акту проведення службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_4 військової частини п/п НОМЕР_1 від 01.07.2015 року, в якому визначено, що загибель солдата ОСОБА_4 не пов'язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, але є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння.
Рішенням Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби від 12.04.2019 №3, після надання додаткових документів, а саме постанови старшого слідчого СВ Марійського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області про закриття кримінального провадження, позивачам повторно відмовлено у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовців які загинули (померли) під час проходження військової служби, в зв'язку з тим, що постанова не спростовує акту проведення службового розслідування від 01.07.2015 щодо встановлення факту загибелі солдата ОСОБА_4 внаслідок вчинення дій у стані сп'яніння.
Не погодившись з рішеннями Харківського обласного військового комісаріату №1 від 12.01.2017 та №3 від 12.04.2019, позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно пункту 4.16 наказу Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937 Про затвердження Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, під час оформлення документів для призначення пенсії особам, звільненим з військової служби у Збройних Силах України, які мають право на встановлення їм статусу ветерана військової служби відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", цим особам видається посвідчення ветерана військової служби.
Членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (у тому числі членам сімей військовослужбовців строкової служби), видається посвідчення члена сім'ї (батька, матері, дружини, чоловіка або дитини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року № 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".
За правилами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Як зазначалось вище, підставою для прийняття відповідачем спірних рішень став акт проведення службового розслідування по факту загибелі солдата військової частини п/п НОМЕР_1 ОСОБА_4 від 01.07.2015 року, в якому визначено, що загибель солдата ОСОБА_4 не пов'язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, але є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння. Доказів скасування та спростування висновків зазначених в акті проведення службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_4 від 01.07.2015 року, позивачем до суду не надано.
З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що у позивачів відсутнє законне право на отримання відповідних статусів з причин гибелі сина, ОСОБА_4 , який був солдатом військової частини п/п НОМЕР_1 , оскільки останній загинув не під час проходження військової служби, а перебуваючи на військовій службі за інших обставин, а саме внаслідок вчинення солдатом, ОСОБА_4 дій у стані сп'яніння.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 не допустив бездіяльність щодо не надання позивачам статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, відтак позов в частині скасування рішення Харківського обласного військового комісаріату, викладене у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.01.2017 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, про відому ОСОБА_1 у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби; скасування рішення Харківського обласного військового комісаріату, викладене у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.01.2017 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, про відому ОСОБА_2 у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби; скасування рішення Харківського обласного військового комісаріату, викладене у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.04.2019 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, про повторну відмову ОСОБА_1 , у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби; скасування рішення Харківського обласного військового комісаріату, викладене у вигляді витягу з протоколу № 1 від 12.04.2019 засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не с пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім'ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, про повторну відмову ОСОБА_2 у встановленні статусу члена сім'ї військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 встановити ОСОБА_1 статус "член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби" та видати відповідне посвідчення; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 встановити ОСОБА_2 статус "член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби" та видати відповідне посвідчення, суд зазначає наступне.
Зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановлені судових рішень.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачам статусу члена сім'ї військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Законами України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вказує на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятих ним рішень, тому позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є необґрунтованими та нормативно не підтвердженими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Чудних