Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
05 серпня 2019 р. № 520/5879/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,
представника позивачів - ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просять суд:
- визнати протиправними відмови Головного управління у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлені листами Головного управління від 20.03.2019 року №Т-2424/0-1701/0/95-19, від 20.03.2019 року №В-2423/0-1695/0/95-19, від 20.03.2019 року №Т-2422/0-1698/0/95-19, від 20.03.2019 року №Т-2421/0-1697/0/95-19, від 20.03.2019 року №С-2412/0-1704/0/95-19, від 20.03.2019 року №І-2429/0-1709/0/95-19, від 20.03.2019 року №І-2428/0-1708/0/95-19, від 20.03.2019 року №І-2414/0-1705/0/95-19, від 20.03.2019 року №І-2427/0-1710/0/95-19, від 20.03.2019 року №С-2416/0-1703/0/95-19, від 20.03.2019 року №С-2426/0-1718/0/95-19, від 20.03.2019 року №С-2425/0-1702/0/95-19, від 20.03.2019 року №М-2411/0-1707/0/95-19, від 20.03.2019 року №М-2430/0-1716/0/95-19, від 20.03.2019 року №О-2431/0-1712/0/95-19, від 20.03.2019 року №О-2420/0-1699/0/95-19;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути повторно заяви від 04.03.2019 року громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 надавши відповідні дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 6,025 умовних кадастрових гектарів із земель, які знаходяться у користуванні СФГ “ВІКТОРІЯ”, розташованої за межами населених пунктів на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що вони 19.12.2018 року звернулися до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 6,025 умовних кадастрових гектарів із земель, які знаходяться у користуванні СФГ «Вікторія», розташованої за межами населених пунктів на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області, з метою її подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства. Відповідними листами позивачі були повідомлені про відмову у задоволенні заяв, обґрунтовану тим, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованим в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 . Позивачами вказано, що зазначені відмови є протиправними та такими, що здійснені відповідачем без врахування норм діючого законодавства, оскільки останніми не надано можливості для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстави, на яку послався відповідач. З огляду на вказане позивачі звернулися до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 05.07.2019 року прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження в зазначеній справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивачів є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилкових висновках, оскільки підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Так, за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 265 від 17.04.1998 земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 . Отже, у задоволенні заяв позивачів було відмовлено задля недопущення порушення прав ОСОБА_2 . Крім того, представником відповідача вказано, що позовні вимоги позивачів про зобов'язання відповідача розглянути повторно їх заяви, надавши відповідні дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок не можуть бути задоволені судом, оскільки питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в порядку безоплатної приватизації, відповідно до вимог статей 15-1, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, віднесено до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. З врахуванням вказаного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача по справі у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 11.12.1997 проведено державну реєстрацію Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ», головою якого є ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованим в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року, надана у постійне користування земельна ділянка площею 87,6884 га.
При цьому, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 є членами Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ».
Суд зазначає, що п."а" ч. 3 ст.22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
З огляду на вищевикладене слід дійти висновку, що позивачі, як члени фермерського господарства, мають право на безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 04.03,2019 року звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованим розміром 6,025 умовних кадастрових гектарів із земель, які знаходяться у користуванні СФГ «Вікторія», розташованої за межами населених пунктів на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області, з метою її подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року № Т-2424/0-1701/0/95-19 ОСОБА_5 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року № В-2423/0-1695/0/95-19 ОСОБА_6 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року № Т-2422/0-1698/0/95-19 ОСОБА_7 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року № Т-2421/0-1697/0/95-19 ОСОБА_2 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га їй надана у постійне користування, а відповідно до положень ч.2 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року № С-2412/0-1704/0/95-19 ОСОБА_8 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року №І-2429/0-1709/0/95-19 ОСОБА_9 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року №І-2428/0-1708/0/95-19 ОСОБА_10 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року №І-2414/0-1705/0/95-19 ОСОБА_11 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року №І-2427/0-1710/0/95-19 ОСОБА_12 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року №С-2416/0-1703/0/95-19 ОСОБА_8 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 № С-2426/0-1718/0/95-19 ОСОБА_13 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року № С-2425/0-1702/0/95-19 ОСОБА_14 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року №М-2411/0-1707/0/95-19 ОСОБА_15 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року № М-2430/0-1716/0/95-19 ОСОБА_16 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року №О-2431/0-1712/0/95-19 ОСОБА_17 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.03.2019 року № О-2420/0-1699/0/95-19 ОСОБА_18 повідомлено про відсутність підстав для прийняття відповідного рішення із посиланням на те, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що підставою виникнення спірних правовідносин став той факт, що відповідач, надаючи вищевказані відповіді, діяв, на думку позивачів, всупереч норм Земельного кодексу України та протиправно, за відсутності законодавчо визначених підстав відмовив у видачі дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,025 умовних кадастрових гектарів із земель, які знаходяться у користуванні СФГ “ВІКТОРІЯ”, розташованої за межами населених пунктів на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області.
Також суд зазначає, що зі змісту позовних вимог позивачем вбачається, що останніми оскаржуються відмови відповідача у вигляді листів, проте як встановлено під час розгляду справи останніми помилково вказано номер листів від 20.03.2019 року №Т-2412/0-1704/0/95-19, від 20.03.2019 року №Т-2429/0-1709/0/95-19, від 20.03.2019 року №Т-2425/0-1702/0/95-19, від 20.03.2019 року №Т-2411/0-1707/0/95-19, від 20.03.2019 року №Т-2420/0-1699/0/95-19 тоді як наявні в матеріалах справи копії вказаних листів свідчать, що зазначені листи складено із номерами від 20.03.2019 року № С-2412/0-1704/0/95-19, від 20.03.2019 року № І-2429/0-1709/0/95-19, від 20.03.2019 року № С-2425/0-1702/0/95-19, від 20.03.2019 року № М-2411/0-1707/0/95-19, від 20.03.2019 року № О-2420/0-1699/0/95-19 відповідно.
Отже, в рамках розгляду даної справи судом надано оцінку саме листам відповідача № С-2412/0-1704/0/95-19, від 20.03.2019 року № І-2429/0-1709/0/95-19, від 20.03.2019 року № С-2425/0-1702/0/95-19, від 20.03.2019 року № М-2411/0-1707/0/95-19, від 20.03.2019 року № О-2420/0-1699/0/95-19.
Зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов та пояснень судом встановлено, що вказані листи свідчать про відмову у наданні дозволів позивача на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, визначених законодавством, а отже останні є правомірними.
По суті позовних вимог суд зазначає, що такі регулюються Земельним кодексом України.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).
При цьому, пунктом “а” частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або в користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку передбаченому Земельним Кодексом України
Положеннями ст. 32 Земельного кодексу України визначено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Відповідно до приписів ст.13 Закону України «Про фермерське господарство» члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
Згідно із положеннями п.а ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
Як визначено приписами ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч.2 ст. 118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно із приписами ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із положеннями абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень абз.3 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що цією нормою закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Водночас, суд зазначає, що положеннями ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З аналізу вищевказаної норми слід дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.
При цьому, суд зазначає, що п.8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яке затверджено наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308 «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру» визначено, що Головне управління в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Відповідно до п. 80 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 "Деякі питання документування управлінської діяльності" накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру, За змістом управлінської дії накази вилаються з основних питань діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань.
Пунктом 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області передбачено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру у Харківській області.
Згідно із підпунктом 13 пункту 2 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Харківської області.
Як вбачається зі змісту направлених на адресу позивачів листів, останні не містять у своєму змісті посилань або зазначень на обставини наявності недоліків щодо комплектності, форми чи змісту поданих заяв, як не містять інших посилань стосовно невідповідності. Натомість, вказаними листами відповідач із посиланням на положення ч.1 та ч.2 ст. 12, ч.2 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» вказав на обставини того, що за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року земельна ділянка площею 87,6884 га надана у постійне користування ОСОБА_2 .
Отже, направлені Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області на адресу позивачів листи фактично є протиправними рішеннями про відмову у наданні позивачу дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Також, суд зазначає, що як передбачено приписами ст. 123 Земельного кодексу України передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
При цьому, як передбачено положеннями ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Водночас, документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 Земельного кодексу України.
Положеннями ст.152 Земельного кодексу України передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, а саме вказано, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до положень ч.1 ст.5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Отже, суд при вирішенні справи повинен встановити чи є наслідком бездіяльності суб'єкта владних повноважень порушення прав позивача.
Водночас, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Суд зазначає, що з огляду на положення ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України слід дійти висновку, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду), що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 10 грудня 2013 року у справі № 21-358а13, від 07 червня 2016 року у справі №21-1391а16.
Отже, з огляду на вищевикладене суд зазначає, що в даному випадку, хоча ОСОБА_2 за державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрованим в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 264 від 17.04.1998 року, є постійним користувачем земельною ділянкою площею 87,6884 га, однак вона також разом з іншими позивачами звернулась до відповідача із відповідною заявою стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказаного розміру, отже позивачі мають рівне право розробити проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.
Отже, слід дійти висновку, що у відповідача відсутні підстави вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними відмов Головного управління Держгеокадастру у Харківській області позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлених відповідними листами.
Водночас, суд зазначає, що положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем. Водночас, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Відповідно до приписів ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В той же час, обираючи спосіб захисту порушеного права суд зазначає, що задоволення позовних вимог у спосіб, який обрано позивачами, не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційними є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.
Таким чином, у зазначеному випадку суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, з огляду на обставини того, що який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним. Отже, у такому випадку буде відсутнім факт невиконання обов'язку та, відповідно, факт порушення прав позивача.
Проте, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд зазначає, що у даному випадку відповідач зобов'язаний у разі відсутності підстав для відмови позивачу в наданні дозволу - прийняти рішення про надання такого дозволу. Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Таким чином, існує лише один правомірний варіант поведінки.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року по справі № 819/1430/17, від 24 липня 2018 року по справі № 806/2254/15.
З огляду на обставини того, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачам у видачі дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та, в той же час, в якості підстав для такої відмови не зазначено жодних інших доводів, окрім тих, яким надано під час розгляду справи оцінку судом, на думку суду, з метою належного та повного захисту прав позивачів наявні підстави для зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути повторно заяви від 04.03.2019 року громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 надавши відповідні дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 6,025 умовних кадастрових гектарів із земель, які знаходяться у користуванні СФГ “ВІКТОРІЯ”, розташованої за межами населених пунктів на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_8 АДРЕСА_7 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145) про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними відмови Головного управління у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлені листами Головного управління від 20.03.2019 року №Т-2424/0-1701/0/95-19, від 20.03.2019 року №В-2423/0-1695/0/95-19, від 20.03.2019 року №Т-2422/0-1698/0/95-19, від 20.03.2019 року №Т-2421/0-1697/0/95-19, від 20.03.2019 року №С-2412/0-1704/0/95-19, від 20.03.2019 року №І-2429/0-1709/0/95-19, від 20.03.2019 року №І-2428/0-1708/0/95-19, від 20.03.2019 року №І-2414/0-1705/0/95-19, від 20.03.2019 року №І-2427/0-1710/0/95-19, від 20.03.2019 року №С-2416/0-1703/0/95-19, від 20.03.2019 року №С-2426/0-1718/0/95-19, від 20.03.2019 року №С-2425/0-1702/0/95-19, від 20.03.2019 року №М-2411/0-1707/0/95-19, від 20.03.2019 року №М-2430/0-1716/0/95-19, від 20.03.2019 року №О-2431/0-1712/0/95-19, від 20.03.2019 року №О-2420/0-1699/0/95-19.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути повторно заяви від 04.03.2019 року громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 надавши відповідні дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 6,025 умовних кадастрових гектарів із земель, які знаходяться у користуванні СФГ “ВІКТОРІЯ”, розташованої за межами населених пунктів на території Глибоківської сільської ради Харківського району Харківської області.
Стягнути на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_3 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 , код - НОМЕР_4 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код - НОМЕР_5 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 , код - НОМЕР_6 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_9 ( АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_7 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_10 ( АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_8 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_11 ( АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_9 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_12 ( АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_10 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 , код - НОМЕР_11 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_13 ( АДРЕСА_5 , код - НОМЕР_12 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_14 ( АДРЕСА_5 , код - НОМЕР_13 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_15 ( АДРЕСА_6 , код - НОМЕР_14 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_16 ( АДРЕСА_6 , код - НОМЕР_15 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_17 ( АДРЕСА_7 , код - НОМЕР_16 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., ОСОБА_18 ( АДРЕСА_7 , код - НОМЕР_17 ) сплачену суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ - 39792822).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 09 серпня 2019 року.
Суддя Мельников Р.В.