Справа № 2-а-2644/10/1970
01 серпня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чепенюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,
представника відповідача Рацина Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,
19.07.2010 Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод» (далі - ДП «Ковалівський спиртовий завод», Підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 76/0001152301/0 від 05.07.2010 про зменшення ДП «Ковалівський спиртовий завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 122732 грн за квітень 2010 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Поставною Верховного Суду від 02.04.2019 касаційну скаргу ДП «Ковалівський спиртовий завод» задоволено частково, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 прийнято дану справу до провадження, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.07.2019 замінено відповідача у справі Бучацьку міжрайонну державну податкову інспекцію (Монастириське відділення) на її правонаступника Головне управління ДФС у Тернопільській області.
Ухвалою суду від 09.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення № 76/0001152301/0 від 05.07.2010 про зменшення ДП «Ковалівський спиртовий завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 122732 грн за квітень 2010 року прийняте на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 21.06.2010 №260/23-00375059, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року.
Позивач не погоджується із висновками акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки господарські операції, суми податкового кредиту по яких в подальшому були заявлені до бюджетного відшкодування, мали реальний характер, фактично виконані, що підтверджується належними та допустимими доказами. Так, між ДП «Ковалівський спиртовий завод» (покупцем) та продавцями Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлоукрбуд-5» (далі - ТОВ «Житлоукрбуд-5», Приватним підприємством «Укрбудінвест плюс» (далі - ПП «Укрбудінвест плюс», Селянським господарством «Кулеші ОСОБА_1 Михайловича» (далі - СГ «Кулеші М.М.») було укладено договори поставки меляси бурякової з метою здійснення підприємством безпосередньої господарської діяльності, передбаченої статутом.
Позивач вказує, що договори поставки виконано, проведено фактичну поставку товару (меляси бурякової) належної якості за обумовленою у договорі ціною і в передбачений строк з документальним оформленням господарських операцій, що підтверджується належними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про проведення розрахунків. Актами зустрічних звірок ВАТ «Чортківський цукровий завод», СГ «Кулеші М.М.» підтверджено факти виробництва меляси та правомірність декларування зобов'язань по господарських операціях її продажу за участю позивача та його контрагентів. Договори постачання меляси бурякової здійснювались в межах видів діяльності, яку згідно зі статутами мали право проводити ТОВ «Житлоукрбуд-5», ПП «Укрбудінвест плюс».
На думку позивача, Підприємство мало усі необхідні первинні бухгалтерські документи, які дають йому право на формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Житлоукрбуд-5», ПП «Укрбудінвест плюс» та СГ «Кулеші ОСОБА_2 .М ОСОБА_3 », тоді як висновки акта перевірки ґрунтуються до припущеннях і не підтверджені жодними належними доказами, з урахуванням того, що положеннями Статутів ТОВ «Житлоукрбуд-5» і ПП «Укрбудінвест плюс» передбачено можливість здійснення цими суб'єктами господарювання торгово-посередницької діяльності, а також зважаючи на те, що з 31.05.2006 наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996 № 228/253 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» був виключений з Державного реєстру нормативно-правових актів, тобто з цієї дати форма товарно-транспортної накладної не затверджена і її застосування для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи не передбачено (том 1 а.с.2-8).
В запереченні проти адміністративного позову представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що на підставі наданих для перевірки первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності ДП «Ковалівський спиртовий завод» та його постачальників, не підтверджено здійснення операцій із реалізації товарів. Так, для постачальників ТОВ «Житлоукрбуд-5», ПП «Укрбудінвест плюс» такі операції виходили за межі видів діяльності, які були відображені у відомостях про юридичних осіб у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. У ПП «Укрбудінвест плюс» були відсутні основні засоби, у тому числі склади та будь-які ємності для зберігання меляси; у штаті ТОВ «Житлоукрбуд-5» обліковується лише одна людина - ОСОБА_4 (засновник, директор та головний бухгалтер), який одночасно є працівником підприємства. Оскільки пунктом 3.2 додаткових угод до договору, укладеного позивачем з СГ «Кулеші М. ОСОБА_2 .», обов'язок поставки товару (меляси) був покладений на позивача, то відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на нього покладався обов'язок оформлення товарно-транспортних накладних.
В силу відсутності у постачальників основних засобів, в тому числі складських приміщень чи будь-яких ємностей, придатних для зберігання меляси, та робочої сили продавці не мали змоги прийняти та поставити мелясу позивачу. Також встановлено, що ТОВ «Цукровий завод Ланівці», зокрема з якого завозилась меляса бурякова позивачу, не здійснювало будь-яких господарських операцій з СГ «Кулеші М ОСОБА_5 » та ДП «Ковалівський спиртовий завод». Таким чином, відповідач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, просить в позові відмовити (том 1 а.с.148-152).
Ухвалою суду від 27.05.2019 було встановлено учасникам справи строк для подання до суду письмових пояснень щодо правової позиції у справі, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.04.2019, та відповідних доказів.
Позивач жодних письмових пояснень не надав суду, долучив копії судових рішень у справі між тими ж сторонами про оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.06.2010 №0000142301/0 про зменшення ДП «Ковалівський спиртовий завод» бюджетного відшкодування за лютий 2010 року по операціях між тими ж контрагентами, що й у цій справі (том 1 а.с.126-144).
Відповідач жодних письмових пояснень додатково, крім тих, які вже містились в адміністративній справі, суду не надав.
У судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов, додаткових поясненнях, що подавалися до суду при первинному розгляді справи у суді першої інстанції.
Суд, заслухавши усні пояснення представника відповідача (вступне слово), перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи письмовими доказами, та враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.04.2019 у цій справі, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ДП «Ковалівський спиртовий завод» з 25.12.1991 зареєстроване як юридична особа, знаходиться на обліку як платник податків у Бучацькій об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області, зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №26562581, виданого 22.04.2004 року (том 1 а.с.11-13).
Інспекторами Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Інспекція) на підставі наказу від 11.05.2010 № 122 та направлень на проведення перевірки у період з 02.06.2010 по 15.06.2010 проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Ковалівський спиртовий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), що декларувалось за лютий 2010 року, результати якої відображені в акті від 21.06.2010 № 260/23-00375059 (том 1 а.с.14-24).
За висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог абзацу 1 пункту 1.4 статті 1, пункту 1.8 статті 1, абзацу 4 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», абзацу 38 частини другої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, статей 203, 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 122733,00 грн.
В акті перевірки вказано, зокрема, що Підприємство неправомірно сформувало податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Житлоукрбуд-5», ПП «Укрбудінвест плюс» та СГ «Кулеші ОСОБА_6 М.», оскільки: при проведенні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за січень 2010 року, посадові особи Підприємства не пред'явили товарно-транспортних накладних, які підтверджують перевезення меляси, придбаної у лютому 2010 року у СГ «Кулеші ОСОБА_7 », а згідно з розпискою головного бухгалтера Підприємства, наданої в процесі проведення такої перевірки, було встановлено, що таких товарно-транспортних накладних не існує. Крім іншого, на запит Інспекції від 20.04.2010 № 2081 про надання пакету засвідчених копій документів, пов'язаних із визначенням суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року (у тому числі й товарно-транспортних накладних) Підприємство 31.03.2010 надало копії реєстру вхідних податкових накладних за лютий та засвідчені копії платіжних доручень, інших документів Підприємство не надало. Разом з цим, при проведенні цієї перевірки Підприємство надало засвідчені копії товарно-транспортних накладних за лютий 2010 року, походження та фактичний час оформлення яких невідомий. За даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту за 2010 рік СГ « ОСОБА_8 » у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2010 рік податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість не відображало, оскільки сільськогосподарські товаровиробники податок на додану вартість до бюджету з реалізованої власної сільськогосподарської продукції не сплачують. При цьому, меляса у СГ «Кулеші М.М.» була як власного виробництва, так у придбана у інших суб'єктів господарювання, проте СГ « ОСОБА_8 » весь оборот з меляси включало в декларацію з податку на додану вартість, по якій податок на додану вартість до бюджету не сплачується; оскільки згідно декларації з податку на прибуток ПП «Укрбудінвест плюс» не має основних фондів та розрахунок податку з власників транспортних засобів не подає, то зазначені обставини свідчать, що ПП «Укрбудінвест плюс» не могло виконати умови пункту 3.2 договору та поставити мелясу на адресу Підприємства, з урахуванням того, що поставка меляси проводилась вантажним транспортом Підприємства та найманим вантажним транспортом, оплату за яку здійснило Підприємство; згідно інформації Пошуково-довідкової системи ДПА України основним видом діяльності ПП «Укрбудінвест плюс» є будівництво будівель (45.21.1), а місцем реєстрації є адреса: м. Чортків, вул. Подільська, 6, тоді як згідно відповіді Чортківського міського голови від 02.06.2010 за вих. № 706, наданої на запит податкового органу, за вказаною адресою зареєстровані магазин «Скорпіон» (СПД ФО ОСОБА_9 М ОСОБА_10 .) та Чортківський спортивно-технічний клуб ТСО України; згідно інформації Пошуково-довідкової системи ДПА України та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.05.2010 видами діяльності, які ТОВ «Житлоукрбуд-5», є: будівництво будівель (45.21.1), роздрібна торгівля залізними виробами (52.46.0), оптова торгівлі будівельними матеріалами (51.53.2) - основний вид діяльності, діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0), виробництво виробів з бетону для будівництва (26.61.0), а місцем реєстрації є адреса: м. Чортків, вул. Подільська, 6, тоді як згідно відповіді Чортківського міського голови від 02.06.2010 за вих. № 706, наданої на запит податкового органу, за вказаною адресою зареєстровані магазин «Скорпіон» (СПД ФО ОСОБА_9 М ОСОБА_10 .) та Чортківський спортивно-технічний клуб ТСО України; у штаті ТОВ «Житлоукрбуд-5» обліковується лише одна людина - ОСОБА_4 (засновник, директор та головний бухгалтер), який одночасно є працівником Підприємства; на посвідченні про якість патоки, виданому ВАТ «Чортківський цукровий завод» для ТОВ «Житлоукрбуд-5», не вказано номер партії, дату проведення випробувань, позначення стандарту, а також відсутній штамп із позначенням «На вміст токсичних елементів перевірено», як це передбачено ДСТУ 3696-98.
На вказаний акт перевірки ДП «Ковалівський спиртовий завод» подані заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки були залишені Інспекцією без змін (том 1 а.с.25-28).
На підставі вказаного акта перевірки Інспекція 05.07.2010 прийняла податкове повідомлення-рішення № 76/0001152301/0, яким зменшила Підприємству суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2010 року на 122732,00 грн (том 1 а.с.29).
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню та висновкам акта перевірки, суд застосовує законодавство, чинне на час виникнення спірних правовідносин.
За визначеннями, наведеними у пунктах 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до абзаців 3, 4 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з підпунктом 7.7.1 пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
У постанові Верховного Суду у цій справі від 02.04.2019 зроблені висновки про те, що що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
При цьому, висновок про відсутність факту здійснення господарських операцій може ґрунтуватися лише на встановлених обставинах щодо повної відсутності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції).
Як вбачається з матеріалів справи, знайшло своє відображення у акті перевірки та у запереченнях на акт перевірки те, що Підприємством під час проведення перевірки були надані документи, які підтверджують транспортування товару, а також інші первинні бухгалтерські документи щодо поставки і оприбуткування товару, яким під час дослідження господарських операцій між ДП «Ковалівський спиртовий завод» та ТОВ «Житлоукрбуд-5», ПП «Укрбудінвест плюс» і СГ «Кулеші ОСОБА_7 » перевіряючими була надана різна правова оцінка, оскільки акт перевірки містить суперечливі висновки щодо наявності/відсутності первинних бухгалтерських операцій, а також щодо факту їх здійснення.
Відтак, суд при розгляді цієї справи та з метою надання належної правової оцінки вказаним ДП «Ковалівський спиртовий завод» доводам та наданим та їх підтвердження доказам з'ясував всі обставин, які підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій, а також доводи і подані докази податкового органу щодо неможливості контрагентів позивача здійснювати господарську діяльність.
Судом встановлено, що між ДП «Ковалівський спиртовий завод» (покупцем) та продавцями ТзОВ «Житлоукрбуд-5», ПП «Укрбудінвест плюс», а також із СГ « ОСОБА_8 були укладені договори на постачання ними меляси бурякової з метою здійснення Підприємством своєї безпосередньої господарської діяльності, передбаченої його Статутом.
Так, 09.10.2008 між ДП «Ковалівський спиртовий завод» (покупцем) і ПП «Укрбудінвест плюс» (продавець) укладено договір на поставку окремими партіями меляси бурякової, 29.05.2009 укладено додаткову угоду №1 до договору №8 від 09.10.2008 про поставку меляси бурякової у загальній кількості 3000 тон на загальну суму 2130000,00 грн, за ціною 710,00 грн за 1 т (том 1 а.с.132-133).
На виконання цього договору позивач у червні 2009 року отримав 326,10 т. меляси на загальну суму 231680,10 грн, у тому числі ПДВ 38 613,35 грн, що підтверджується видатковою накладною від 22.06.2009 (том 1 а.с.134). На вказану фінансово-господарську операцію ПП «Укрбудінвест плюс» виписано податкову накладну №14 від 22.06.2009 на суму 231680,10 грн, у тому числі ПДВ 38613,35 грн (том 1 а.с.146). Оплата за вказаний товар проведена позивачем 03.02.2010 у безготівковій формі в частині 27200 грн, у тому числі ПДВ 4533,33 грн, згідно з платіжним дорученням № 80 від 03.02.2010 (том 1 а.с.135).
Такі обставини, встановлені судом, відповідають висновкам акта перевірки від 21.06.2010.
По даній господарській операції ПДВ у загальній сумі 38613,35 грн включений ДП «Ковалівський спиртовий завод» у податковий кредит з ПДВ за червень 2009, а у березні 2010 до складу бюджетного відшкодування віднесено ПДВ у сплаченій частині в сумі 4533,33 грн.
Як вбачається із Статуту ПП «Укрбудінвест плюс», який пройшов державну реєстрацію 16.10.2006, предметом господарської діяльності підприємства є широкий спектр видів різної діяльності, серед якої гуртова та роздрібна торгівля, в тому числі продовольчими чи непродовольчими товарами; агентська, комісійна, консигнаційна, брокерська, ділерська, торгово-закупівельна, постачально-збутова, посередницька діяльність на території України та за її межами тощо (розділ 3 Статуту, том 1 а.с.122-129). Наведене спростовує твердження Інспекції про те, що продаж меляси бурякової не відповідає зареєстрованим видам економічної діяльності підприємства; податковим органом враховано лише окремі види діяльності, які були зазначені у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо цього контрагента.
Матеріали адміністративної справи щодо даної господарської операції містять докази транспортування (перевезення) меляси: товарно-транспортні накладні за червень 2009 року за №1-№9 із зазначенням відомостей про автопідприємство ПП Наконечний, замовника, вантажовідправника ТОВ «Галс ЛТД», вантажоодержувача ДП «Ковалівський спиртовий завод», переадресування ПП «Укрбудінвест плюс», відомостей про автомобіль, ватаж, відпуск меляси, пункт навантаження та розвантаження (том 1 а.с.136-145).
09.10.2008 укладено договір між ДП «Ковалівський спиртовий завод» (покупець) і ТзОВ «Житлоукрбуд-5» про поставку окремими партіями власним транспортом з цукрових заводів мелясу бурякову; до договору укладено додаткові угоди №7 від 02.10.2009, №2 від 05.01.2010, №4 від 20.01.2010 про поставку меляси бурякової в загальній кількості 4000 т на загальну суму 3000000,00 грн за ціною 750,00 грн за тонну, 800 т на загальну суму 688000,00 грн за ціною 860,00 грн за тонну, 100 т на загальну суму 92500,00 грн за ціною 925,00 грн за тонну відповідно (том 1 а.с.99-102).
На виконання цього договору позивач у лютому 2010 року отримав по двох видаткових накладних від 09.02.2010 та 15.02.2010 мелясу у кількості 152,190 т на загальну суму 117186,30 грн, у тому числі ПДВ 19531,05 грн, та 100 т на загальну суму 77000,00 грн, у тому числі ПДВ 12833,33 грн відповідно (том 1 а.с.104-105). На вказану поставку ТОВ «Житлоукрбуд-5» виписало податкові накладні № 4 від 09.02.2010 на суму 117186,30 грн, у тому числі ПДВ 19531,05 грн, №5 від 15.02.2010 на суму 74892,00 грн, у тому числі ПДВ 12482,00 грн, №6 від 15.02.2010 на суму 2108,00 грн, у тому числі ПДВ 351,33 грн (том 1 а.с.119-121). Оплата за вказаний товар проведена позивачем 03.02.2010 та 10.02.2010 на підставі платіжних доручень №88, №100 на суму 75000,00 грн та 76000,00 грн відповідно (том 1 а.с.103).
Такі обставини, встановлені судом, відповідають висновкам акта перевірки від 21.06.2010.
По даній господарській операції ПДВ у загальній сумі 32364,38 грн включений ДП «Ковалівський спиртовий завод» у податковий кредит з ПДВ за лютий 2010, а у березні 2010 до складу бюджетного відшкодування віднесено ПДВ у сплаченій частині в сумі 25166,67 грн.
Як вбачається із Статуту ТзОВ «Житлоукрбуд-5», який пройшов державну реєстрацію 30.06.2009, предметом господарської діяльності підприємства є широкий спектр різних видів діяльності, серед якої торгово-посередницька та торгово-закупівельна діяльність, виїзна, комісійна, гуртово-роздрібна, дрібно-роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами; посередницька діяльність на комерційній основі, інші види діяльності не заборонені законом (розділ 5 Статуту, том 1 а.с.185-191). Наведене спростовує твердження Інспекції про те, що продаж меляси бурякової не відповідає зареєстрованим видам економічної діяльності підприємства; податковим органом враховано лише окремі види діяльності, які були зазначені у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо цього контрагента.
Матеріали адміністративної справи щодо даної господарської операції містять докази транспортування (перевезення) меляси: товарно-транспортні накладні за лютий 2010 року за №64-72, №74-№77 із зазначенням відомостей про автопідприємство, замовника, вантажоодержувача - ДП «Ковалівський спиртовий завод», вантажовідправника ДП «Ковалівський спиртовий завод», відомостей про автомобіль, причеп, ватаж, відпуск меляси, пункт навантаження та розвантаження (том 1 а.с.106-118).
09.10.2008 між ДП «Ковалівський спиртовий завод» (покупець) і СГ «Кулеші М.М.» укладено договір про поставку окремими партіями з українських цукрових заводів меляси бурякової у кількості 4000 т на загальну суму 2800000,00 грн за ціною 700,00 грн за тонну (том 1 а.с.36).
29.12.2009 та укладено додаткові угоди №22 та №1 про поставку меляси бурякової в загальній кількості 200 т на загальну суму 170000,00 грн за ціною 850,00 грн за тонну, 800 т на загальну суму 688000,00 грн за ціною 860,00 грн за тонну, 1000 т на загальну суму 850000,00 грн за ціною 850,00 грн за тонну відповідно (том 1 а.с.30, 37).
На виконання цього договору та додаткових угод позивач у лютому 2010 року отримав по видаткових накладних від 03.02.2010 мелясу у кількості 74,630 т на загальну суму 63435,50 грн, у тому числі ПДВ 10572,58 грн, від 04.02.2010 мелясу у кількості 37,630 т на загальну суму 31985,50 грн, у тому числі ПДВ 5330,90 грн, від 05.02.2010 - у кількості 38990 т на загальну суму 33141,50 грн, у тому числі ПДВ 5523,58 грн, від 06.02.2010 - у кількості 80,350 т на загальну суму 66759,00 грн, у тому числі ПДВ 11126,50 грн, від 09.02.2010 - у кількості 74,630 т на загальну суму 68297,50 грн, у тому числі ПДВ 11382,92 грн, від 10.02.2010 - у кількості 20,680 т на загальну суму 17578,00 грн, у тому числі ПДВ 2929,67 грн, 10.02.2010 - у кількості 78,860 т на загальну суму 69396,80 грн, у тому числі ПДВ 11566,14 грн, від 12.02.2010 - у кількості 20,000 т на загальну суму 17600,00 грн, у тому числі ПДВ 2933,33 грн, 13.02.2010 - у кількості 43,060 т на загальну суму 37892,80 грн, у тому числі ПДВ 6315,47 грн, від 14.02.2010 - у кількості 42,000 т на загальну суму 36960,00 грн, у тому числі ПДВ 6160,00 грн, від 15.02.2010 - у кількості 78,110 т на загальну суму 68736,80 грн, у тому числі ПДВ 11456,14 грн, від 16.02.2010 - у кількості 39,510 т на загальну суму 34768,80 грн, у тому числі ПДВ 5794,80 грн, 17.02.2010 - у кількості 40,000 т на загальну суму 35200,00 грн, у тому числі ПДВ 5866,67 грн, від 19.02.2010 - у кількості 21,700 т на загальну суму 18662,00 грн, у тому числі ПДВ 3110,33 грн (том 1 а.с.38-44).
На вказані поставки СГ «Кулеші М.М.» виписало податкові накладні від 03.02.2010 №16 на загальну суму 63435,50 грн, у тому числі ПДВ 10572,58 грн, від 04.02.2010 № 17 на загальну суму 31985,50 грн, у тому числі ПДВ 5330,90 грн, від 05.02.2010 №18 на загальну суму 33141,50 грн, у тому числі ПДВ 5523,58 грн, від 06.02.2010 №19 на загальну суму 66759,00 грн, у тому числі ПДВ 11126,50 грн, від 09.02.2010 №20 на загальну суму 68297,50 грн, у тому числі ПДВ 11382,92 грн, від 10.02.2010 №21 на загальну суму 17578,00 грн, у тому числі ПДВ 2929,67 грн, 10.02.2010 №22 на загальну суму 69396,80 грн, у тому числі ПДВ 11566,14 грн, від 12.02.2010 №23 на загальну суму 17600,00 грн, у тому числі ПДВ 2933,33 грн, 13.02.2010 №24 на загальну суму 37892,80 грн, у тому числі ПДВ 6315,47 грн, від 14.02.2010 №25 на загальну суму 36960,00 грн, у тому числі ПДВ 6160,00 грн, від 15.02.2010 №26 на загальну суму 68736,80 грн, у тому числі ПДВ 11456,14 грн, від 16.02.2010 №27 на загальну суму 34768,80 грн, у тому числі ПДВ 5794,80 грн, 17.02.2010 №28 на загальну суму 35200,00 грн, у тому числі ПДВ 5866,67 грн, від 19.02.2010 №29 на загальну суму 18662,00 грн, у тому числі ПДВ 3110,33 грн (том 1 а.с. 45-58).
Оплата за вказаний товар проведена позивачем у безготівковому порядку відповідно до платіжних доручень № 87 від 03.02.2010 на суму 85000,00 грн, №90 від 04.02.2010 на суму 80000,00 грн №93 від 09.02.2010 на суму 110000,00 грн, №101 від 10.02.2010 на суму 88000,00 грн, №110 від 11.02.2010 на суму 87200,00 грн, № 113 від 12.02.2010 на суму 88000,00 грн, №123 від 17.02.2010 на суму 15000,00 грн, №214 від 18.02.2010 на суму 5000,00 (том 1 а.с.31-35).
Такі обставини, встановлені судом, відповідають висновкам акта перевірки від 21.06.2010.
По даній господарській операції ПДВ у загальній сумі 100069,05 грн включений ДП «Ковалівський спиртовий завод» у податковий кредит з ПДВ за лютий 2010, а у березні 2010 до складу бюджетного відшкодування віднесено ПДВ у сплаченій частині в сумі 93033,33 грн.
Матеріали адміністративної справи щодо даної господарської операції містять докази транспортування (перевезення) меляси: товарно-транспортні накладні за лютий 2010 року за №35-№73 із зазначенням відомостей про автопідприємство, замовника, вантажоодержувача - ДП «Ковалівський спиртовий завод», вантажовідправника СГ «Кулеші М.М.», відомостей про автомобіль, причеп, ватаж, відпуск меляси, пункт навантаження та розвантаження (том 1 а.с.59-97).
Надаючи оцінку правомірності формування ДП «Ковалівський спиртовий завод» податкового кредиту, а в подальшому бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, та перевіряючи аргументи кожного з учасників справи: позивача - про фактичний рух активів та реальність господарських операцій по вказаних контрагентах, відповідача - про безтоварність цих же господарських операцій, суд зазначає таке.
Кожен з контрагентів позивача ТОВ «Укрбудінвест плюс», ТОВ «Житлоукрбуд-5», СГ « ОСОБА_8 » на момент вчинення господарських операцій були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, перебували на обліку як платники податків та були зареєстровані платниками податку на додану вартість (том 1 а.с.130-131, 134-196, 155, 158, 217-219).
Кожна поставка окремих партій товару - меляси бурякової, оформлені належними первинними документами, що засвідчують факти виконання зобов'язань сторін за договорами.
З дослідженої у судовому засіданні довідки Державної податкової інспекції в Чортківському районі про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Житлоукрбуд-5» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником ДП «Ковалівський спиртовий завод» за лютий 2010 року вбачається, що постачальником реалізованої продукції є ВАТ «Чортківський цукровий завод». Перевіркою ТОВ «Житлоукрбуд-5» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ДП «Ковалівський спиртовий завод», який мав правові відносини з платником податків; перевіркою ТОВ «Житлоукрбуд-5» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ДП «Ковалівський спиртовий завод», який мав правові відносини з платником податків (том 1 а.с.159-160).
Відповідно до відомостей довідки Державної податкової інспекції в Чортківському районі про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Чортківський цукровий завод» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Житлоукрбуд-5» за період з 01.01.2010 по 31.01.2010, поставка патоки з ТОВ «Чортківський цукровий завод» на ТОВ «Житлоукрбуд-5» проводилась на підставі угоди та накладних №2 від 11.01.2010, № 3 від 12.01.2010, №5 від 13.01.2010, № 6 від 18.01.2010, №8 від 22.01.2010 у кількості 31,280 т, 58,680 т, 81,600 т, 134,040 т, 240,960 т відповідно. Поставка проведена на загальну суму 353916,66 грн, у тому числі ПДВ 70783,34 грн. Суми податку на додану вартість по податкових накладних включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі видаткових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2010 року. Реалізовану продукцію одержував за довіреностями від 11.01.2010 та 20.01.2010, що видана ТОВ «Житлоукрбуд-5», особисто ОСОБА_4 . Транспортування товару та вантажні роботи проводилися за рахунок покупця. Розрахунки проводились у безготівковій формі, заборгованість відсутня. ТОВ «Чортківський цукровий завод» є виробником бурякової меляси (патоки). Перевіркою ТОВ «Чортківський цукровий завод» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Житлоукрбуд-5», який мав правові відносини з платником податків; перевіркою ТОВ «Чортківський цукровий завод» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Житлоукрбуд-5», який мав правові відносини з платником податків (том 1 а.с.161).
Враховуючи, що виробником меляси бурякової (патоки) є лише цукрові заводи, то факт наявності договірних відносин щодо продажу меляси між ТОВ «Житлоукрбуд-5» і ТОВ «Чортківський цукровий завод» свідчить про фактичну можливість купівлі спірного товару та її подальшого перепродажу.
Також відповідно до інформації, зазначеної в довідці Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області від 20.04.2010 №5/152/22172888 про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки СФГ «Кулеші ОСОБА_7 » з питань правових відносин з ДП «Ковалівський спиртовий завод» за лютий 2010, у лютому 2010 року СФГ «Кулеші М.М.» відпущено на ДП «Ковалівський спиртовий завод» власну продукцію (мелясу) згідно з податковими накладними: від 03.02.2010 № 16, від 04.02.2010 №17, від 05.02.2010 №18, від 06.02.2010 №19, від 09.02.2010 №20, від 10.02.2010 №21 та №22, від 12.02.2010 №23, 13.02.2010 №24, від 14.02.2010 №25, від 15.02.2010 №26, від 16.02.2010 №27, від 17.02.2010 №28, від 19.02.2010 №29, на загальну суму без ПДВ 5000345,15 грн, сума ПДВ склала 100069,05 грн (том 1 а.с.164). Перевіркою СФГ «Кулеші М.М.» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ДП «Ковалівський спиртовий завод», який мав правові відносини з платником податків; перевіркою СФГ «Кулеші М.М.» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ДП «Ковалівський спиртовий завод», який мав правові відносини з платником податків (том 1 а.с.161).
Як зазначено вище, кожна з поставок меляси бурякової була оформлена видатковими накладними, які містять необхідні реквізити та відомості про зміст господарської операції у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.
Факт перевезення підтверджується товарно-транспортними накладними, з яких слідує, що відвантаження здійснювалось в місті Ланівці Лановецького району Тернопільської області, в селищі міського типу Козова Козівського району Тернопільської області та в місті Чорткові Чортківського району Тернопільської області та доставлялось в село Ковалівка Монастириського району Тернопільської області транспортом ДП «Ковалівський спиртовий завод».
На думку суду, вищевикладені обставини підтверджують наявність руху активів від виробника меляси (цукрові заводи) через посередників (ПП «Укрбудінвест плюс», ТОВ «Житлоукрбуд-5», СФГ «Кулеші М.М.») до кінцевого споживача (ДП «Ковалівський спиртовий завод»), що обумовлює реальність здійснення господарських операцій.
На момент здійснення господарських операцій з позивачем його контрагенти були зареєстровані у встановленому порядку, не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебували як платники податків на обліку в органах державної фіскальної служби та були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.
При цьому суд не бере до уваги пояснення відповідача про те, що контрагенти позивача здійснювали діяльність, яка не зазначена як види діяльності таких юридичних осіб у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. Як зазначено вище, посередницька та торгівельна діяльність є видами діяльності ПП «Укрбудінвест плюс», ТОВ «Житлоукрбуд-5», які зазначені у Статуті.
Відповідно до частини четвертої статті 57 Господарського кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Отже, належним доказом, що визначає предмет діяльності суб'єкта господарювання є саме статут юридичної особи, а не витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про юридичну особу.
Не заслуговують на увагу пояснення контролюючого органу щодо відсутності трудових та матеріальних ресурсів у контрагентів, оскільки суб'єкти господарювання не обмежені в можливості залучати третіх осіб для виконання робіт, надання послуг. Так, контрагент може для виконання певних видів робіт або надання послуг укладати договори з фізичними особами-підприємцями, залучати працівників через компанії, які надають аутсорсингові (аутстафінгові) послуги (оренда персоналу). Аналогічно і щодо основних засобів, які можуть бути у користуванні за договорами оренди, лізингу тощо. В комерційній діяльності виконання поставок, надання послуг не обов'язково вимагає наявності власних основних засобів та транспортних засобів, значної кількості персоналу. Звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних та трудових ресурсів без реєстрації в уповноважених органах.
Такі обставини контролюючий орган не перевіряв, а тому відсутність ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання податкової вигоди покупцем і безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ. На такі обставини звертає увагу Верховний Суд у постановах № 810/2741/17 від 24.01.2019, №825/2387/18 від 11.06.2019.
Крім того, причиною формальної відсутності необхідних трудових ресурсів у контрагента може бути порушення ним трудового та податкового законодавства через неоформлення працівників. Як вбачається з акту перевірки від 21.06.2010 року та письмових пояснень відповідача інформація про трудові та матеріальні ресурси у контролюючого органу зроблена лише на підставі аналізу баз даних податкового органу та податкової звітності платника податків, без фактичного дослідження за місцем здійснення господарської діяльності платника податків.
Контролюючим органом не доведено, що у ДП «Ковалівський спиртовий завод» та його контрагентів не було реальної можливості здійснювати оспорювані господарські операції з урахуванням часу, місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для поставки меляси бурякової. Докази долучені до матеріалів адміністративної справи свідчать, що відбувся фактичний рух активів та зміни в їх майновому стані. Так, реальність здійснення господарської операції ПП «Укрбудінвест плюс», ТОВ «Житлоукрбуд-5», СФГ «Кулеші М.М.» з поставки товарно-матеріальних цінностей ДП «Ковалівський спиртовий завод» підтверджена дослідженими в судовому засіданні договорами поставки, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.
Суд вважає, що досліджені факти вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, підтверджують фактичне здійснення господарських операції між суб'єктом господарювання та його контрагентами, які були спрямованні на реальне настання правових наслідків.
Поряд з цим, посилання податкового органу на те, що, СФГ «Кулеші М.М.» не сплатило ПДВ за господарськими операціями з ДП «Ковалівський спиртовий завод» судом до уваги не беруться, оскільки податковий орган сам же зазначає, сільськогосподарські товаровиробники ПДВ до бюджету з реалізованої власної сільськогосподарської продукції не сплачують.
Також суд критично оцінює посилання відповідача на те, що за місцем реєстрації ПП «Укрбудінвест плюс» (місто Чортків, вулиця Подільська, 6) знаходиться Чортківський спортивно-технічний клуб ТСО «України», що встановлено на підставі відповіді Чортківського міського голови від 02.06.2010. Матеріали адміністративної справи містять копію договору оренди, укладеного 31.10.2009 між Чортківським спортивно-технічним клубом ТСО «України» (власником) та ПП «Укрбудінвест плюс» (орендарем), предметом якого є надання у користування на умовах оренди приміщення на першому поверсі адміністративного будинку, загальною площею 20 м кв по АДРЕСА_1 Подільська, АДРЕСА_2 , де буде розміщено дирекцію підприємства, строк дії договору з 01.11.2009 по 31.10.2010. Додатком до договору є акт передачі-приймання приміщення від 31.10.2009 (том 1 а.с.220-223).
Щодо наявних у адміністративній справі пояснень та протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 (які мали відношення до СГ « ОСОБА_8 »), відібраних слідчими органами щодо непричетності їх до господарської діяльності, не укладення договорів та підписання документів з ДП «Ковалівський спиртовий завод» та його контрагентів (том 1 а.с.179-183), то суд зазначає, що протокол допиту не можна вважати документом, що встановлює факт підписання податкових накладних іншою особою та підставою для тверджень про неможливість їх врахування при визначенні суми податкового кредиту, оскільки такий є протоколом слідчої дії, який фіксує виключно її проведення. В свою чергу, інформація, викладена у протоколі допиту директора СГ «Кулеші ОСОБА_14 » ОСОБА_8 не стосується взаємовідносин з ДП «Ковалівський спиртовий завод», а діяльності загалом та взаємовідносин з Гнідавським спиртовим заводом, а тому його покази, як і покази ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не носять преюдиційного характеру та не можуть бути підставою для визначення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в розумінні норм податкового законодавства. З урахуванням інформації, викладеної в протоколі допиту чи у поясненні для підтвердження невідповідності податкових накладних вимогам законодавства необхідним є проведення експертизи, на вирішення якої повинно бути поставлено питання про здійснення ідентифікації особи, яка вчинила підпис виданих податкових накладних, відсутність такого висновку не дає підстави вважати, що підписи на податкових накладних, виданих позивачу, були оформлені неналежним чином і, як наслідок, позивач не мав права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Крім того, з таких пояснень та протоколів допиту свідка неможливо встановити в межах яких кримінальних проваджень такі пояснення відбиралися.
Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності та допустимості в розумінні КАС України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі правомірно отримано у розпорядження та те, що він має право їх використання у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України). В силу положень статті 95 КПК України протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальних провадженнях, в рамках яких проводився допит свідків), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в межах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.
Факт порушення кримінальних справ (відносно господарюючих суб'єктів), а також отримання пояснень посадових осіб контрагентів в рамках кримінальних проваджень, за якими відсутні вироки, які (пояснення) не були підтверджені під час розгляду справи, не є належними доказами, які підтверджують факт відсутності реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
Такий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 09.03.2019 у справі №826/9534/17 (адміністративне провадження №К/9901/50915/18), від 20.03.2019 справа №826/7946/14 (адміністративне провадження №К/9901/4504/18).
Також суд звертає увагу на обставини, на які вказав Верховний Суд у постанові 02.04.2019 у цій справі, щодо закриття кримінальних проваджень відносно посадових осіб ДП «Ковалівський спиртовий завод», зокрема, в матеріалах адміністративної справи є постанови заступника начальника ВР КС СВ ПМ ДПА в Тернопільській області від 16.11.2010 та від 20.11.2010 про відмову у порушенні кримінальних справ стосовно посадових осіб Підприємства за фактом вчинення замаху, спрямованого на незаконне заволодіння коштами Державного бюджету України за лютий-березень 2010 року у зв'язку із завищенням бюджетного відшкодування податку на додану вартість за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України, у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину (том 2 а.с.21-25).
Отже, у цій справі податковим органом не доведено недобросовісності платника податків ДП «Ковалівський спиртовий завод», а вчиненні ним господарські операції з ТОВ «Житлоукрбуд-5», ПП «Укрбудінвест плюс» та СГ «Кулеші ОСОБА_7 » не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту. Внаслідок проведення таких операцій платник податків дійсно мав намір отримати прибуток, а не вигоду виключно чи переважно за рахунок неправильного формування податкового кредиту з ПДВ.
Матеріали справи містять всі необхідні документи (податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товаро-транспортні накладні) на підтвердження того, що придбання товарно-матеріальних цінностей Підприємством та формування податкового кредиту здійснено по операціях, що фактично виконані, та підтверджують з рух активів. ДП «Ковалівський спиртовий завод» дотримані умови бюджетного відшкодування з ПДВ на суму на суму 122732,00 грн., яке заявлене до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року (вх. Інспекції №2562 від 20.04.2010).
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції та не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, винесеного щодо ДП «Ковалівський спиртовий завод». Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням умов, визначених частиною другою статті 2 КАС України, а саме: не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, та повноваження суду при вирішенні справи, визначені статтею 245 КАС України, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом ухвалення рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) № 76/0001152301/0 від 05.07.2010 року про зменшення ДП «Ковалівський спиртовий завод» суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 122732 грн за квітень 2010 року.
Також суд звертає увагу на те, що фактично мова йде про зменшення ДП «Ковалівський спиртовий завод» суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 122732 грн, яка була заявлена до відшкодування позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року № 2562 і подана до Інспекції 20.04.2019 (том 1 а.с.229). Проте податковий орган в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №76/0001152301/0 від 05.07.2010 року про зменшення ДП «Ковалівський спиртовий завод» суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 122732 грн, вказуючи цю ж декларацію №2562 від 20.04.2010, вказує звітний період, за який подано декларацію - « 4 міс.2010», тобто квітень 2010 року. Оскільки у матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази про виправлення такої описки, то суд зауважує, що скасовується податкове повідомлення-рішення із зазначенням тих відомостей, які у ньому вказані «про зменшення ДП «Ковалівський спиртовий завод» суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 122732 грн за квітень 2010 року» (саме з таким змістом сформулював позовну вимогу позивач), при тому, що фактично сума задекларована у податковій звітності березня 2010 року і саме цей період перевірявся.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума судового збору у сумі 3,40 грн, сплачена ДП «Ковалівський спиртовий завод» при зверненні у липні 2010 року до суду з цим позовом згідно з платіжним дорученням №207 від 14.07.2010.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) № 76/0001152301/0 від 05.07.2010 року про зменшення Державному підприємству «Ковалівський спиртовий завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 122732 грн за квітень 2010 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській області на користь Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» судові витрати у розмірі 3,40 грн (три грн 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод» (село Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, 48322, ідентифікаційний код юридичної особи 00375059).
Відповідач: Головне управління ДФС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46021, ідентифікаційний код юридичної особи 39403535).
Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2019.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Чепенюк О.В.