про відкриття провадження у справі
Справа № 500/1825/19
08 серпня 2019 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В.Л., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (адреса: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769), третя особа без самостійних вимог: Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі (адреса: вул. Листопадова, 3, м.Тернопіль, Тернопільська обл. 46001, код ЄДРПОУ: 37977726), про зобов'язання вчинити певні дії, -
Вказаний позов поданий особами, які мають адміністративну процесуальну дієздатність, у встановлений законом строк, з дотриманням правил підсудності та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, - відсутні.
Водночас, позивачем - ОСОБА_2 разом із позовною заявою подано до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Щодо даного клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення або розстрочення сплати судових витрат, і у виняткових випадках - для звільнення від його сплати.
Відтак, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, відомості про отримання (чи їх відсутність) пенсій, соціальних виплат, допомог, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу, що пункт 1 частини першої статті 8 Закону №3674-VI передбачає виключно можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.
Водночас, згідно частини другої статті 8 Закону №3674-VI, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк з підстав, визначених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, - є правом, а не обов'язком суду.
Розглядаючи клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору за подання даного позову,- суд зазначає, що підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій, дійсно, є врахування ним майнового стану сторони, і, виходячи із системного аналізу наведених вище положень чинного законодавства слідує, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан позивача при вирішенні питання про звільнення його від сплати судового збору.
В той же час, обов'язок обґрунтування обставин, які свідчать про дійсну неможливість здійснення оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, шляхом наведення обставин, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище (майновий стан) та подання суду відповідних доказів - покладається на зацікавлену особу (позивача). Відтак, особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через те, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, - має подати до суду, крім відповідного клопотання, документи, які б дійсно свідчили про її незадовільний майновий стан.
При цьому суд повинен враховувати майновий стан сторони в цілому, а не лише відсутність окремих джерел доходу, в даному випадку - тих, що підлягають оподаткуванню.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 12.04.2019 року у справі № 9901/996/18, ухвалах Верховного Суду від 12.11.2018 року у справі № 826/9855/18, 07.12.2018 року у справі №826/9855/18.
Позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору додані лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, про те, що станом на 26.07.2019 року доходи ОСОБА_2 за 1 квартал 2018 року по 1 квартал 2019 року складають 10825,00 грн. При цьому позивач посилається на те, що вона перебуває на утриманні чоловіка.
Згідно з пунктом 2 розділу І Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822, Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З вказаного видно, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників не охоплюють виплати та доходи, які не підлягають оподаткуванню. Отже, такі відомості самі по собі - не є достатнім доказом скрутного майнового стану особи.
Однак, суд звертає увагу на те, що предметом позовної заяви є захист майнових прав позивача, - питання про повернення їй коштів в сумі 3586,24 грн., сплачених нею за операцією купівлі - продажу нерухомого майна за вартістю її частки 358624,00 грн. - у квітні цього року.
Відтак, суд приходить до переконання, що наведені обставини, безумовно, не можуть свідчити про неможливість сплати позивачем судового збору за даною позовною заявою.
Поряд з цим, поза увагою суду не може залитись те, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Відповідно, виходячи із норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 КАС України, - суд вважає, що оскільки предметом спору є захист майнових прав позивача, а також з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя щодо захисту таких прав, - суд дійшов до висновку про можливість часткового задоволення клопотання, не звільнивши позивача від сплати судового збору, а відстрочивши сплату нею судових витрат - до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4, частини 2, частини 6 статті 12, частин 1-3 статті 257, частини 5 статті 262 КАС України, - дана адміністративна справа, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для її вирішення, - є справою незначної складності та підлягає розгляду суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Керуючись статтями 4, 12, 171, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
2. Клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково. Відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору - до ухвалення рішення у справі.
3. Розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
4. Зобов'язати позивачів у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, подати до суду наступну інформацію, зокрема:
- ОСОБА_1 , надати інформацію та докази щодо підстав набуття права власності на 1/4 частини житлової квартири в АДРЕСА_3 ;
- ОСОБА_2 , надати інформацію та докази щодо підстав використання нею житлового чеку №13252 за адресою: АДРЕСА_4 .
5. Встановити відповідачу, суб'єкту владних повноважень, у відповідності до статей 162-164 КАС України, 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання відзиву на позовну заяву та доказів (якщо такі є та не були надані позивачем), які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а справу - вирішено за наявними матеріалами.
6. Третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управлінню Державної казначейської служби України у м. Тернополі, відповідно до частини третьої статті 165 КАС України встановити 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання пояснень щодо позову.
7. Повідомити сторонам, що позивачі мають право протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов подати до суду відповідь на такий відзив, а відповідач - має право подати заперечення на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання такої відповіді.
Роз'яснити сторонам, що відзив, відповідь на відзив, заперечення (заяви по суті справи) та додані до них документи повинні відповідати вимогам частин другої - четвертої статті 162 КАС України та одночасно з їх надісланням (наданням) до суду - повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи (до суду при цьому надається доказ такого надіслання/надання іншим учасникам справи).
8. Роз'яснити сторонам, що відповідно до частин 4, 8 статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
9. Роз'яснити учасникам справи, що у відповідності до положень статей 262-263 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження буде розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Справа буде розглянута у строк не більше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі.
10. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: https://adm.te.court.gov.ua/sud1970/gromadyanam/spravy/.
11. Копію ухвали направити учасникам справи. Повідомити відповідача суб'єкта владних повноважень (у зв'язку з розглядом справи за його місцезнаходженням) про можливість отримання позовної заяви з доданими до неї матеріалами безпосередньо в приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути частково оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише з підстави порушення правил підсудності шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суд через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Заперечення на дану ухвалу в частині, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Хрущ В.Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В.Л.