про повернення позовної заяви
09 серпня 2019 р. Справа № 480/2765/19
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду А.Б. Діска, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (б-р Тараса Шевченка, 35, м. Київ, 0132), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" (б-р Тараса Шевченка, 35, м. Київ, 0132) про зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" про зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити дані про рахунок № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору №980-019-000222081 тип договору «Суперкапітал» (Інвестиційний) (з виплатою процентів в кінці строку) на суму 33803,35 грн. з нарахованими відсотками.
Ухвалою суду від 25.07.2019 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском строків звернення. Позивачу було надано час для усунення недоліків позову.
Вказану ухвалу позивачем отримано 05.08.2019 року.
08.08.2019 року позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що не мав можливості звернутись у встановлені строки за станом свого здоров'я. На протязі тривалого часу перебуває на диспансерному обліку в медичних закладах, страждає на низку хронічних захворювань, які потребують постійного щоденного підтримуючого лікування та спостереження лікарів. Так, йому встановлені діагнози ІБС, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 2 ст. з високим ризиком, подагра з перебігом середньої важкості. Всі ці наявні в нього захворювання створювали перешкоди для звернення до суду, так як йому протипоказані як фізичні, так і нервові перевантаження.
Крім того, позивач вважає, що на заявлені позовні вимоги не поширюється позовна давність, так як вимога пов'язана фактично з видачею вкладу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся за захистом своїх прав, про порушення яких дізнався 20.09.2016 року, що підтверджується його поясненнями у заяві про поновлення строку звернення до суду, однак, з позовом звернувся 23.07.2019 року, тобто з пропуском строків, встановлених чинним законодавством.
Суд зазначає, що спірні правовідносини розглядаються в порядку адміністративного судочинства, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а не Цивільного процесуального кодексу України, а тому на них розповсюджуються строки позовної давності, визначені КАС України.
Суд наголошує, що КАС України визначає, що строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення прав позивач дізнався 20.09.2016 року, про що зазначено ним у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивач не надав суду доказів того, що ним вчинено всі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації його процесуальних прав з метою їх захисту, а отже, не навів об'єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого КАС України строку. Довідка про перебування ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікаря терапевта не може свідчити про наявність непереборних обставин, які зашкодили позивачу вчасно звернутися до суду з позовом.
З огляду на викладене, суд визнає причини, зазначені позивачем у заявах про поновлення строку звернення до суду, неповажними.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, станом на 09.08.2019 року позивачем недоліки позовної заяви не усунуто в обсязі та у спосіб, визначений ухвалою суду від 25.07.2019 року про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на вищевикладене, суд повертає позовну заяву з додатками позивачеві.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, суд повертає позивачу судовий збір в сумі 768,40 грн., сплачений за квитанцією №0.0.1418227221.1 від 23.07.2019 року.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" про зобов'язання вчинити дії з додатками - повернути позивачу.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 768,40 грн., сплачений за квитанцією №0.0.1418227221.1 від 23.07.2019 року на рахунок №34312206084030, призначення платежу: *;101; НОМЕР_2 ;22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) Сумський окружний адміністративний суд; ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.Б. Діска