з питань забезпечення позову
09 серпня 2019 року м. Рівне №460/1864/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,
08.08.2019 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 25 квітня 2019 року № РВ 366/955/000103/Т8-ФС.
Одночасно із поданням позовної заяви, 08.08.2019 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - заявник), подано заяву про забезпечення позову. Подану заяву аргументовано наявністю відкритого виконавчого провадження з виконання спірної постанови Управління Держпраці у Рівненській області від 25 квітня 2019 року № РВ 366/955/000103/Т8-ФС, що може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, а й витрат виконавчого провадження. В зв'язку з чим просить суд забезпечити позов, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Держпраці у Рівненській області від 25 квітня 2019 року № РВ 366/955/000103/Т8-ФС до набрання судовим рішенням в цій справі законної сили.
За правилами частин 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Інститут забезпечення позову регламентовано ст.ст.150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також вид та способи забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема ст. 150, 151 вказаного кодексу.
За правилами ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1, 2 статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Зазначені в ст.150 КАС України підстави забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування фактів та обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій суб'єктом, крім того, суд повинен встановити також ознаки очевидності протиправності рішень чи дій суб'єкта, що прийняв таке рішення чи вчинив ці дії з урахуванням доказів наданих заявником на підтвердження своїх вимог.
Подана заявником заява про забезпечення позову обґрунтоване лише тим, що відкрите виконавче провадження з виконання спірної постанови Управління Держпраці у Рівненській області від 25 квітня 2019 року № РВ 366/955/000103/Т8-ФС, яке може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, а й витрат виконавчого провадження.
Разом з тим, зазначене клопотання не містить жодних обґрунтувань з приводу того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В той же час, судом також не встановлено будь-яких обставин що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Держпраці у Рівненській області від 25 квітня 2019 року № РВ 366/955/000103/Т8-ФС. Але, суд звертає увагу на те, що нормами ст.151 КАС України не встановлено такого виду забезпечення як зупинення стягнення на підставі виконавчих документів. Хоча п. 5 ч.1 ст.151 КАС і передбачає вид забезпечення - зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку та, вказаний пункт містить умову, а саме: якщо стягнення здійснюється у безспірному порядку. Тобто, суд може забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа лише за умови, якщо стягнення здійснюється у безспірному порядку. А у безспірному порядку стягуються кошти з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Оскільки заявник не є бюджетною установою, доказів того, що кошти на рахунку позивача є коштами державного та місцевих бюджетів чи, що позивач є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів суду не надано, то і заходи безспірного списання коштів на підставі спірної постанови відсутні.
Суд наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч.2 ст.150 КАС України.
Натомість, вжиття заходів та забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу від 25 квітня 2019 року № РВ 366/955/000103/Т8-ФС, може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність спірного рішення відповідача, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому у забезпеченні позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 КАС України, суд
В забезпеченні позову за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по адміністративній справі № 460/1864/19 відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Комшелюк Т.О.