08 серпня 2019 року м. Рівне №460/1596/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВолодимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, у якій просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача призначити позивачу з 06.06.2019 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 проживав в цій зоні не менше чотирьох років.
Ухвалою суду від 09.07.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 24.06.1988 по 13.09.1988 та з 23.09.1988 по даний час фактично проживає у місті Вараш Рівненської області, яке відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. Тому, на думку позивача, він має право на зниження пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 5 років. Однак, відповідач відмовив йому у призначення такої пенсії, з огляду на те, що згідно з записами у трудовій книжці позивача він працював у Запорізькому підприємстві «Атом СВТ Сервіс» з 01.07.1985 по 10.03.1994, тобто за межами зони посиленого радіологічного контролю. При цьому позивач вказав, що факт проживання у зоні посиленого радіологічного контролю підтверджений відповідними довідками, паспортом. Крім того, позивач є особою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), що підтверджено відповідним посвідченням. Таким чином, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, тому просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач позову не визнав. Представник відповідача подала відзив на позовну заяву (а.с.28-29), у якому наголосила, що позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії не за встановленою формою, а також зазначила, що згідно з записами у трудовій книжці позивач працював з 01.07.1985 по 10.03.1994 в Запорізькому підприємстві «Атом СВТ Сервіс», що знаходиться у м. Запоріжжя, тобто працював і, відповідно, проживав поза межами зони посиленого радіологічного контролю. Таким чином стверджувала, що позивач не має права на призначення йому пенсії відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зниженням пенсійного віку на 5 років. На підставі викладеного просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.15).
05 червня 2019 року ОСОБА_1 виповнилося 55 років.
20.05.2019 позивач звернувся до Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.16). До вказаної заяви позивач додав: копію 1-7, 10-11 сторінок паспорта; копію картки платника податків; копію Чорнобильського посвідчення серії НОМЕР_1 ; копію трудової книжки; копію військового квитка; копію диплома серії НОМЕР_2 ; довідку про період проживання; довідку про заробітну плату за 1995-2000 роки.
31.05.2019 листом за вих. № 977/Б-80 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з підстав відсутності необхідного періоду проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з тим, що з 01.07.1985 по 10.03.1994 позивач працював у Запорізькому підприємстві «Атом СВТ Сервіс», яке знаходиться не на території посиленого радіологічного контролю та з огляду на неподання позивачем документів на підтвердження роботи на забрудненій території. При цьому відповідачем зроблено висновок про недотримання умови щодо постійного місця роботи у зоні посиленого радіологічного контролю щодо позивача (а.с.17).
Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІ особам, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Суд встановив, що відповідно до довідок виконавчого комітету Вараської міської ради № 1890/03 та № 1891/03 від 18.04.2019 місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано у АДРЕСА_1 в період з 24.06.1988 по 13.09.1988, та з 23.09.1988 по даний час (а.с.7).
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991, місто Кузнецовськ відноситься до посиленого радіологічного контролю.
Постановою Верховної Ради України від 19.05.2016 місто Кузнецовськ перейменовано на місто Вараш.
Суд зазначає, що механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 26.04.2017 № 9-1) (далі - Порядок № 22-1)
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
При цьому, суд наголошує, що документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (частина третя статті 65 Закону № 796-ХІІ).
Відповідно до статті 15 Закону № 796-ХІІ, довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 04.09.2015 (№ 690/23/15-а), Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 05.05.2017 у справі № К/800/15193/17, від 03.10.2017 у справі № К/800/31990/17. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.
Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що таке посвідчення позивачу видане уповноваженим на те державним органом (Рівненська облдержадміністрація), який при видачі зазначеного посвідчення перевіряв достовірність поданих позивачем документів.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), тобто відноситься до громадян, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с.11).
Посвідчення позивача є чинним, а отже підтверджує його статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, як це передбачено статтею 65 Закону № 796-ХІІ, факт проживання у зоні посиленого радіологічного контролю підтверджується довідками про період проживання на цій території, що узгоджується із вимогами частин третьої та четвертої статті 15 даного Закону.
Це означає, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ з розрахунку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Таким чином, пенсійний вік ОСОБА_1 підлягає зниженню на 5 років.
Посилання відповідача на факт роботи позивача в період з 01.07.1985 по 10.03.1994 в Запорізькому підприємстві «Атом СВТ Сервіс», що знаходиться поза межами зони посиленого радіологічного контролю, як на підтвердження фактичного непроживання ОСОБА_1 в м. Вараш у даний період, судом оцінюється критично з огляду на наступне.
Суд наголошує, що дані трудової книжки не спростовують факту постійного проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю, що встановлено судом та підтверджено довідками виконавчого комітету Вараської міської ради № 1890/03 та № 1891/03 від 18.04.2019, та посвідченням позивача як громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4). Відповідно до частини першої статті 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, відтак трудова книжка не відноситься до документів, які підтверджують період проживання потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи в зоні посиленого радіологічного контролю.
Крім того, відмова відповідача у призначенні даної пенсії з огляду на ненадання документів, що підтверджують роботу на забрудненій території, є необгрунтованою, оскільки відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ встановлені альтернативні підстави для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку: факт постійного проживання особи у зоні посиленого радіологічного контролю або факт її постійної роботи.
Тобто, дана стаття не містить одночасну вимогу щодо постійного проживання та постійної роботи до осіб, які мають право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ виникає у особи, яка має один з визначених критеріїв: постійне проживання чи постійну роботу.
Окрім того, у відзиві на позов відповідач покликався на неподання позивачем заяви на призначення пенсії за встановленою формою (Додаток № 3) до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 від 25.11.2005.
Вказані доводи відповідача суд відхиляє звертаючи увагу на приписи частини другої статті 77 КАС України, згідно з якими, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд дослідив лист відповідача від 31.05.2019 № 977/Б-80 (а.с.17), яким надано відповідь на заяву позивача від 20.05.2019 щодо призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку (а.с.16), та з'ясував, що відмовляючи позивачу по суті у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі статтею 55 Закону № 796-ХІІ відповідач не покликався на вказану обставину, тобто не дотримання форми поданої заяви від 20.05.2019 не слугувало підставою для відмови у призначенні пенсії, а відтак такі доводи відповідача суд не бере до уваги.
Згідно з частинами 1, 2 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, оскільки 05.06.2019 позивач досягнув 55-річного віку та звернувся за призначенням пенсії до відповідача із заявою 20.05.2019, а також відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 55 Закону № 796-ХІІ, право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону № 796-ХІІ та приписів статті 45 Закону № 1058-IV у позивача виникло з 06.06.2019.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Суд вважає, що права, свободи та інтереси ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся до суду, протиправно порушені бездіяльністю відповідача, яка полягає у не призначенні пенсії позивачу з 06.06.2019 зі зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону № 796-ХІІ.
Отже, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити з 06.06.2019 позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону № 796-ХІІ.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.4).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34300, Рівненська обл., смт. Володимирець, вул. Соборна, буд. 28, ЄДРПОУ 40377142) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо не призначення ОСОБА_1 з 06.06.2019 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 з 06.06.2019 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 08 серпня 2019 року.
Суддя Нор У.М.