05 серпня 2019 року Справа № 280/2745/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» (72564, Запорізька область, смт Кирилівка, пр. Азовський, 10)
до 1. Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська плоша, 8)
2. Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
06.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» (далі - позивач) до 1. Державної фіскальної служби України (далі відповідач 1), 2. Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2019 №1156912/03750434 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18.04.2019 №26, подану позивачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Приморський», відповідно до приписів статті 201 Податкового кодексу України, за результатами здійснення господарських операцій складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну. Відповідно до отриманої квитанції документи прийнято, проте їх реєстрацію зупинено із посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та зазначенням, що податкова накладна відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень до ДФС, проте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, з підстав ненадання первинних документів щодо придбання товарів, (виробничих потужностей), складських документів (інвентаризаційних описів).
Позивач не погоджується з оскаржуваними рішенням, оскільки при винесенні оскаржуваного Рішення контролюючим органом не було враховано специфіку господарської операції підприємства, а саме, що, підприємство реалізовує продукцію, яка вирощується безпосередньо ним. Крім того, позивачем надано пояснення та необхідні підтверджуючі документи, достатні для реєстрації податкової накладної. За таких обставин, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 10.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/2745/19 та призначено підготовче засідання на 03.07.2019.
Протокольною ухвалою суду від 03.07.2019 підготовче засідання відкладено до 24.07.2019.
Ухвалою суду від 24.07.2019, за клопотанням представників сторін, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 05.08.2019.
Відповідачі позов не визнали, у своєму відзиві (вх. від 02.07.2019 №27358) посилаються на Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, та зазначають, що підставами для відмови в реєстрації податкових накладних слугувала відсутність первинних документів щодо придбання товарів (виробничих потужностей), складських документів (інвентаризаційних описів). У задоволенні позову просять відмовити.
Ухвалою суду від 05.08.2019, за клопотанням представників сторін, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Товариство з обмеженою відповідальністю «Приморський» 20.02.2003 зареєстровано в якості юридичної особи.
До видів економічної діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (01.11); вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (01.24); допоміжна діяльність у рослинництві (01.61); оброблення насіння для відтворення (01.64); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин(46.21); оптова торгівля фруктами й овочами (46.31); оптова торгівля хімічними продуктами (46.75).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Приморський» обробляє близько чотирьох тисяч гектарів орендованої державної та приватної землі у Якимівському районі Запорізької області, має власні та орендовані потужності для вирощування, збирання та зберігання сільськогосподарської продукції. Товариство з обмеженою відповідальністю «Приморський» обробляє близько чотирьох тисяч гектарів орендованої державної та приватної землі у Якимівському районі Запорізької області, має власні та орендовані потужності для вирощування, збирання та зберігання сільськогосподарської продукції. Наявність у користуванні Позивача земельних ділянок та потужностей для ведення визначеної господарської діяльності підтверджується поданими підприємством звітами до органів державної статистики про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах у 2017 р. та про наявність і рух основних засобів, амортизацію за 2018 р. Також на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.09.2003 р. позивач володіє зернотіком.
У досліджуваному періоді позивач мав господарські відносини з наступним контрагентом.
Так, 10 квітня 2019 року між ТОВ «Приморський» (Постачальник) та ПАТ «Державна продовольчо - зернова корпорація України» (Покупець) був укладений договір № ДНП0013П-Ф на поставку зерна пшениці 3 класу. Згідно умов договору Позивач повинен поставити Покупцю зерно пшениці врожаю 2019 року в кількістю 1000 тони, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару Постачальнику (за своєю правовою природою даний договір вважається форвардним). Отже, враховуючи правову природу даного договору, поставка товару відповідно до п. 1.2 даного Договору має бути здійснена після збору врожаю до 01.09.2019 р.
Відповідно до п. 3.1.1 Договору поставки, оплата здійснюється шляхом внесення попередньої оплати. Позивачем сформовано рахунок-фактуру від 10.04.2019 № 16 на попередню оплату за товар на загальну суму 3 600 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 600 000,00 грн.).
18 квітня 2019 р. відповідно до платіжного доручення № 940922 ПАТ «Державна продовольчо - зернова корпорація України» перерахувало на рахунок Позивача кошти у розмірі 3 600 000,00 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи надано виписка з АТ «Прокредит Банк» по рахунку № НОМЕР_1 за 18.04.2019 р., з якої вбачається отримання Позивачем коштів від ПАТ «Державна продовольчо - зернова корпорація України» у сумі 3600000,00 грн.
На виконання вимог чинного законодавства України, позивачем, за результатами отримання передоплати по господарським операціям з ПАТ «Державна продовольчо - зернова корпорація України», складено та направлено до реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 26 від 18.04.2019 р. на суму 3 600 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 600 000,00 грн.).
Разом з тим, позивачу в електронному вигляді надійшла Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК … зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризикості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Позивач скористався наданим правом на надання пояснень та їх документального підтвердження та подав до контролюючого органу Повідомлення від 03.05.2019 № 238, про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Також, позивачем разом із повідомленнями надано контролюючому органу наступні документи:
- договір № ДНП0013П-Ф від 10.04.2019 р., виписку з АТ «Прокредит Банк» по рахунку № НОМЕР_1 за 18.04.2019 р., фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Приморський» за 2018 р., рахунок - фактуру №16 від 10.04.2019 р., податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ «Приморський» форми 1 ДФ за звітний 1 квартал 2019 р.
Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
рішення від 07.05.2019 р. № 1156912/03750434, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 26 від 18.04.2019 р.
Рішення від 07.05.2019 р. № 1156912/03750434 обґрунтовано ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиразаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
При цьому в графі «Додаткова інформація» у рішенні від 07.05.2019 р. № 1156912/03750434 зазначено: первинні документи щодо придбання товарів, (виробничих потужностей), складських документів (інвентаризаційних описів).
15.05.2019 р. ТОВ «Приморський» подано скаргу на вищевказане рішення, проте рішенням комісії з питань розгляду скарг від 20.05.2019 № 28487/03750434/2 вказану скаргу залишено без задоволення.
Підставами відмови у задоволенні скарги стало:
Ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг).
Позивач, не погодившись з відмовою в реєстрації спірної податкової накладної, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).
На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.
Тобто, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних зупинена із посиланням на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оприлюднених листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
1) платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
3) платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірних податкових накладних з огляду на те, що лист ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом.
Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних.
Між тим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів, складених за господарськими операціями з поставки товарів контрагентам.
Проте, комісія регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, підставою для відмови податковим органом у реєстрації податкової накладної позивача є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фатур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. В графі «Додаткова інформація» зазначено: відстутні первинні документи щодо придбання товарів, (виробничих потужностей), складських документів (інвентаризаційних описів).
З приводу не надання позивачем вщезгаданих документів суд зазначає наступне:
Складські документи та інвентаризаційні описи можуть надаватись в разі зберігання товару на складі підприємства, проте, відповідно до умов укладеного договору поставки, ТОВ «Приморський» реалізовує пшеницю врожаю 2019 р., який на момент реєстрації податкової накладної був відсутній, тому документи на підтвердження зберігання товару позивачем не повинні були надаватись.
Щодо надання документів на підтвердження наявності виробничих потужностей зауважуємо, що Перелік документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, визначений п. 14 Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 р., не передбачає обов'язок надання документів на підтвердження придбання виробничих потужностей наявних у платника податків.
Окрім цього, відповідно до вимог діючого законодавства ТОВ «Приморський» було подано до контролюючого органу фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за період 2018 року, в якому одним з показників зазначений розмір основних засобів, який станом на звітний період складав 25 173,9 тис. грн. Тобто, з аналізу даного звіту можна дійти висновку про наявність на балансі підприємства значної кількості виробничих потужностей.
Також підприємством щорічно подається податкова декларація платника єдиного податку 4 групи, затверджена, наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року № 578, форма якої передбачає подання в якості додатку відомостей про наявність земельних ділянок у платника податку. Отже, у ГУ ДФС у Запорізькій області була доступна інформація про наявність у користуванні ТОВ «Приморський» достатньої кількості земельних ділянок для ведення господарської діяльності.
На виконання ст. 18 Закону України «Про державну статистику», підприємство подавало до органів державної статистики «Звіт про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах» за період 2019 року. Даний звіт був наданий ГУ ДФС у Запорізькій області підчас проведення планової перевірки ТОВ «Приморський» у серпні 2018 р.
Наявність у Відповідачів документів щодо виробничих потужностей підприємства підтверджується довідкою про загальну інформацію щодо ТОВ «Приморський» та результати його діяльності за період з 01.04.2016 р. по 30.06.2018 р. (додаток до акту про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 528/08-01-14-16/03750434 від 10.09.2018 р.).
Тобто, Відповідач 2 мав інформацію про виробничі потужності позивача, тому суд вважає, що ненадання даних документів не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що має враховуватись специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами як пункту 185.1 статті 185, так і пункту187.1 статті 187 ПК України.
Оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.
На думку суду, позивачем надано всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов'язку, встановлено частиною другою статті 77 КАС України, відповідачами не спростовано фактичне виконання спірних операцій та не доведено зворотнього.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправними та підлягають скасуванню.
З 01.01.2018 пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктів 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_3 України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обовязків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Відтак, оскільки оскаржуване рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову та зобов'язання відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 26 від 18.04.2019 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.05.2019 р. № 1156912/03750434.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» (72564, Запорізька область, смт Кирилівка, пр. Азовський, 10; код ЄДРПОУ 03750434) від 18.04.2019 № 26.
3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» (72564, Запорізька область, смт Кирилівка, пр. Азовський, 10; код ЄДРПОУ 03750434) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» (72564, Запорізька область, смт Кирилівка, пр. Азовський, 10; код ЄДРПОУ 03750434) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 05.08.2019.
Суддя Ю.П. Бойченко