06 серпня 2019 року (о 12 год. 15 хв.)Справа № 808/1055/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Школової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС в Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.03.2018 №0003494001, №0003514001, №0003554001, №0003574001, №0003484001.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що висновки посадових осіб відповідача щодо наявності в діях позивача ознак складу правопорушень, передбачених абзацом 3 ч. 4 ст. 11, ч. 14, ч. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, що має наслідком скасування оскаржуваних рішень. Зауважує, що в порушення приписів ч. 1, 11 ст. 4 Закону України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводилась за відсутності позивача або його уповноваженого представника, копія відповідного наказу перевірки нікому не вручались. Вказує, що посадовими особами відповідача не встановлено дійсних обставин справи та передчасно й безпідставно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, поряд з цим матеріали перевірки не містять жодних доказів на підтвердження того, що виявлені тютюнові вироби мають хоча б якесь відношення до позивача, фактичні обставини перебування виявлених тютюнових виробів за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача не встановлені. Разом із цим, виявлені тютюнові вироби позивачу не належать, на зберіганні не перебували, фактичні обставини перебування виявлених тютюнових виробів за місцем здійснення підприємницької діяльності позивачу не відомі, оскільки реалізація тютюнових виробів позивачем не здійснюється, подібних фактів відповідачем чи кимось не встановлено. Ураховуючи викладене, вважає, що дії посадових осіб відповідача грубо порушують вимоги ст. 19 Конституції України та Закону України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому просить суд скасувати оскаржувані рішення відповідача.
Ухвалою суду від 19.04.2018 відкрито провадження у справи та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 17 травня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 17 травня 2018 року надав суду відзив (вх. №15302), відповідно до якого пояснює, що вказану фактичну перевірку проведено відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки згідно з інформацією з баз даних ДФС щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (фіскальні чеки та фіскальні звіти), яка передається платником в електронному вигляді, на об'єктах господарювання, де здійснює діяльність позивач, в період з 03.12.2017 по 21.12.2017 включно, було реалізовано алкогольні напої (пиво) за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що свідчить про порушення вимог законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв. Вказує, що до проведення перевірок накази на їх проведення, направлення та службові посвідчення пред'явлені особам, які фактично проводили розрахункові операції, що підтверджено їх особистими підписами в розписках до направлень, таким чином, фахівцями податкового органу дотримано всіх вимог статті 81 Податкового кодексу України, що надає їм право для проведення фактичної перевірки. Зауважує, що акти фактичних перевірок підписано платником та особами, які проводили розрахункові операції, та отримано особисто 02.03.2018 ОСОБА_2 , про що свідчить особистий підпис на останніх сторінках актів, таким чином, при оформленні результатів перевірок дотримано всіх вимог діючого законодавства, що свідчить про правомірність дій. Стверджує також, що в ході проведення фактичних перевірок ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення абз. 3 ч. 4 ст. 11 та ч. 14 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку, встановленого зразка, та роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії. Таким чином, вважає, що правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.03.2018 №0003494001, №0003514001, №0003554001, №0003574001, №0003484001 підтверджують фактичні обставини, документальні докази та норми діючого законодавства, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ухвали суду від 17.05.2018 підготовче засідання відкладене на 06 червня 2018 року.
У зв'язку із перебуванням судді Батрак І.В. у відрядженні та відпустці в період з 06.06.2018 по 11.06.2019, підготовче засідання призначене на 12 червня 2018 року.
Відповідно до ухвали суду від 12.06.2018 продовжений строк підготовчого провадження та відкладене підготовче засідання на 04 липня 2018 року.
04 липня 2018 року підготовче засідання відкладене на 24 липня 2018 року.
Відповідно до ухвали від 24.07.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 02 жовтня 2018 року.
Ухвалою суду від 02.10.2018 судом задоволено клопотання представників сторін про продовження процесуального строку, визначеного ухвалою суду від 24.07.2018, до 21 листопада 2018 року.
20 листопада 2018 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №37633), у якій вказує, що долучені до відзиву на позовну заяву копії матеріалів податкової перевірки не дають змогу у повному обсязі обґрунтувати свої позовні вимоги із посиланням на відповідні докази, які в тому числі, не надано відповідачем, а також встановити законність проведення відповідної податкової перевірки, в тому числі у зв'язку із неналежною якістю наданих копій та відсутністю відповідних оригіналів документів. Разом з тим, позивач зазначає про невідповідність даних, зазначених відповідачем щодо дотримання порядку проведення перевірки та вручення актів перевірки останній, внаслідок неможливості фактичного отримання таких документів 02.03.2018, оскільки у проміжок часу з 27.02.2018 по 06.03.2018 позивач перебувала поряд зі своєю дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні у інфекційному відділенні лікарні та не могла отримати документи, про які зазначає відповідач. Щодо посилання відповідача на наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та застосування норми абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, наявність підстав, зазначених відповідачем, було спростовано поясненнями свідків, які будуть викликані судом за клопотанням позивача. Вважає, що зазначені обставини дають підстави обґрунтовано відхилити заперечення відповідача, зазначені за текстом відзиву на позовну заяву.
21 листопада 2018 року провадження у справі поновлено.
Згідно з ухвалою суду від 21.11.2018 витребувано у ГУ ДФС у Запорізькій області всі матеріали податкової перевірки ФОП Вахонєєвої ОСОБА_4 за актами від 02.03.2018 №0089/08/01/40/2837302561, № 0090/08/01/40/2837302561, № 0091/08/01/40/2837302561, підготовче засідання відкладене на 03 грудня 2018 року.
Представником відповідача надано до матеріалів справи заперечення на відповідь (вх. №39399 від 03.12.2018), у яких наголошує, що відповідно до наказів від 20.02.2018 №556, 563, 564 та направлень №234, 235, 230, 231, 233, 232 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області 28.02.2018 розпочато фактичну перевірку на об'єктах господарювання за адресами: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_2 Сліжбові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення фактичної перевірки, направлення та копію наказу вручено особам, які проводили розрахункові операції - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,, ОСОБА_7 . Зазначені факти підтверджено відповідними записами в розписках до направлені та особистими підписами зазначених осіб, а також підтверджено особистим підписом позивача в кожній розписці. Вказує, що про ознайомлення з актами та отримання других екземплярів свідчать особисті підписи ОСОБА_2 на останніх сторінках акту, які здійснено 02.03.2018, крім того, особисто позивачем надано пояснення до актів перевірок та підписано всі акти опису товарів, які знаходились на об'єктах господарювання та є додатками до актів перевірок. На думку представника відповідача, зазначені факти свідчать про повну обізнаність позивача щодо проведення перевірки та отримання других екземплярів актів з додатками.
Підготовче засідання відкладалось судом також 03 грудня 2018 року та 13 грудня 2018 року.
На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів 17.12.2018 представником відповідача надано до матеріалів справи належним чином завірені копії матеріали податкової перевірки ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) за актами №0089/08/01/40/2837302561, № 0090/08/01/40/2837302561, № 0091/08/01/40/ НОМЕР_1 від 02.03.2018.
Відповідно до ухвали суду від 27.12.2018 у справі призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідного інституту судових експертиз.
Проте, в зв'язку з несплатою позивачем вартості експертизи матеріали справи повернуто до суду без виконання експертизи та 15 липня 2019 року провадження у справі поновлене.
У той самий день вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 31 липня 2019 року.
31 липня 2019 року судовий розгляд відкладений на 06 серпня 2019 року.
У судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які надали пояснення стосовно обставин проведення перевірки позивача, за результатами якої винесені оскаржувані рішення. Обидві надалі однакові пояснення, що тютюнові вироби вони придбали у невідомих чоловіків для власного споживання та зберігали їх на робочому місці. Обидві стверджували, що працівники відповідача залякували їх великими штрафами, у зв'язку із чим останні змушені були підписатись у направленнях та написати під диктовку пояснення, які долучені до матеріалів перевірки.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, із підстав викладених у наданому суду відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем та зареєстрована 19.05.1999, основним видом економічної діяльності позивача є 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. про що свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
За заявами позивача ГУ ДФС у Запорізькій області видано наступні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом):
на об'єкт торгівлі - торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_2 №08-08-38108 терміном дії з 03.12.2016 по 03.12.2017 та кіоск - № 2017-08-08-64-49010 терміном дії з 22.12.2017 по 22.12.2018;
на об'єкт торгівлі - торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_2 08-08-38107 терміном дії з 03.12.2016 по 03.12.2017 та кіоск №2017-08-08-64-49009 терміном дії з 22.12.2017 по 22.12.2018;
на об'єкт торгівлі - кіоск за адресою: АДРЕСА_3 а №08-08-38109 терміном дії з 03.12.2016 по 03.12.2017 та №2017-08-08-64-49012 терміном дії з 22.12.2017 по 22.12.2018, що саме представником позивача не заперечено.
20 лютого 2018 року на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон України №481/95-ВР), заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області винесений наказ №565, яким головному державному ревізору - інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_10 та головному державному ревізору - інспектору відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_11 з 21.02.2018 протягом 10 діб доручено провести фактичну перевірку кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює діяльність позивач за період з 03.12.2017 по 02.03.2018 щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на право проведення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових та податкових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої, дотримання максимальних цін та тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.
На підставі наказу від 20.02.2018 №565, направлень на проведення фактичної перевірки від 20.02.2018 №235 №234, 28 лютого 2018 року працівниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведена фактична перевірка господарської одиниці кіоск, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить суб'єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 . Наказ та направлення на проведення перевірки було вручено продавцю кіоску ОСОБА_5 , про що свідчить її підпис у відповідній графі направлень та не заперечено свідком, допитаним у судовому засіданні.
В ході перевірки магазину встановлено:
- торгівля алкогольними напоями (пивом) в період відсутності ліцензії на права роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 03.12.2017 по 21.12.2017 включно. Згідно з базами даних ДФС через РРО Mini 400 МЕ, заводський номер ПБ4101409314, фіскальний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований позивачем в кіоску за вищевказаною адресою, здійснена реалізація алкогольних напоїв в період відсутності ліцензій на право роздрібної торгівлі (опис алкогольних напоїв на суму 311,50 грн. додано до акту перевірки). Таким чином, в період з 03.12.2017 по 21.12.2017 включно встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями;
- 28.02.2018 в вищевказаному кіоску встановлено реалізацію 1 банки сидру «Сомерсбі», пряна кориця, місткістю 0,5 літра, вміст спирту 4,6% об, звичайний шипучий, виробник ПАТ «Карлсберг Україна» за ціною 21,00 грн., без наявності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями;
- 28.02.2018 в зазначеному кіоску встановлено зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку (акт зняття залишків тютюнових виробів, які повинні бути обклеєні марками акцизного податку встановленого зразка додано до Акту перевірки та міститься в матеріалах справи), вартість тютюнових виробів без марки акцизного податку склала 4 000,00 грн.
Під час проведення перевірки від продавця ОСОБА_5 та особисто позивача були відібрані письмові пояснення. Позивач пояснила, що забула про закінчення ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, оплату за ліцензію здійснила 16.12.2017. Факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку на час проведення перевірки вказані особи у письмових поясненнях також підтвердили.
За результатами перевірки контролюючим органом складений відповідний акт від 02.03.2018 №0089/08/01/40/2837302561, згідно із яким перевіркою встановлено порушення позивачем вимог абз. 3 ч.4 ст. 11 та ч. 14 ст. 15 Закону №481/95-ВР.
З Актом від 02.03.2018 №0089/08/01/40/2837302561 ознайомлено продавця, а також 02.03.2018 особисто ФОП ОСОБА_2 , вказаний акт підписано позивачем без зауважень, копію акту отримано, про що свідчать їх підписи та відповідні відмітки у відповідних графах Акту.
Додаткових документів позивачем під час підписання матеріалів перевірки надано не було, а у подальшому - заперечень на Акт фактичної перевірки позивачем також не надавалось.
Крім того, 20 лютого 2018 року на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до вимог Закону №481/95-ВР, заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області винесений наказ №563, яким головному державному ревізору - інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_12 та головному державному ревізору - інспектору відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_13 з 21.02.2018 протягом 10 діб доручено провести фактичну перевірку кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює діяльність позивач за період з 03.12.2017 по 02.03.2018 щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на право проведення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових та податкових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої, дотримання максимальних цін та тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.
На підставі наказу від 20.02.2018 №563, направлень на проведення фактичної перевірки від 20.02.2018 №230 №231, 28 лютого 2018 року працівниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведена фактична перевірка господарської одиниці кіоск, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить суб'єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 . Наказ та направлення на проведення перевірки було вручено продавцю кіоску ОСОБА_9 , про що свідчить її підпис у відповідній графі направлень та не заперечено свідком особисто в ході допиту в судовому засіданні.
Під час перевірки магазину встановлено:
- торгівля алкогольними напоями (пивом) в період відсутності ліцензії на права роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 03.12.2017 по 21.12.2017 включно. Згідно з базами даних ДФС через РРО Mini 400 МЕ, заводський номер ПБ4101403582, фіскальний номер НОМЕР_3 , який зареєстрований позивачем в кіоску за вищевказаною адресою, здійснена реалізація алкогольних напоїв в період відсутності ліцензій на право роздрібної торгівлі (опис алкогольних напоїв на суму 668,30 грн. додано до акту перевірки). Таким чином, в період з 03.12.2017 по 21.12.2017 включно встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями;
- 28.02.2018 в зазначеному кіоску встановлено зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку (акт зняття залишків тютюнових виробів, які повинні бути обклеєні марками акцизного податку встановленого зразка додано до Акту перевірки та міститься в матеріалах справи), вартість тютюнових виробів без марки акцизного податку склала 280,00 грн.
Під час проведення перевірки від продавця ОСОБА_5 були відібрані письмові пояснення. Факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку на час проведення перевірки вказана особа у письмових поясненнях підтвердила.
За результатами перевірки контролюючим органом складений відповідний акт від 02.03.2018 №0090/08/01/40/2837302561, згідно із яким перевіркою встановлено порушення позивачем вимог абз. 3 ч.4 ст. 11 та ч. 14 ст. 15 Закону №481/95-ВР.
З Актом від 02.03.2018 №0090/08/01/40/2837302561 ознайомлено продавця, а також 02.03.2018 особисто ФОП ОСОБА_2 , вказаний акт підписано позивачем без зауважень, копію акту отримано, про що свідчать їх підписи та відповідні відмітки у відповідних графах Акту.
Додаткових документів позивачем під час підписання матеріалів перевірки надано не було, а у подальшому - заперечень на Акт фактичної перевірки позивачем також не надавалось.
Також 20 лютого 2018 року на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до вимог Закону №481/95-ВР, заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області винесений наказ №564, яким головному державному ревізору - інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_14 та головному державному ревізору - інспектору відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_15 з 21.02.20118 протягом 10 діб доручено провести фактичну перевірку кіоску за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює діяльність позивач за період з 03.12.2017 по 02.03.2018 щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на право проведення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових та податкових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої, дотримання максимальних цін та тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.
На підставі наказу від 20.02.2018 №564, направлень на проведення фактичної перевірки від 20.02.2018 №233 №232, 28 лютого 2018 року працівниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведена фактична перевірка господарської одиниці кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що належить суб'єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 . Наказ та направлення на проведення перевірки було вручено продавцю кіоску ОСОБА_7 , про що свідчить її підпис у відповідній графі направлень.
В ході перевірки магазину встановлено:
- торгівля алкогольними напоями в період відсутності ліцензії на права роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 03.12.2017 по 21.12.2017 включно. Згідно з базами даних ДФС через РРО Mini 400 МЕ, заводський номер ПБ4101404300, фіскальний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований позивачем в кіоску за вищевказаною адресою, здійснена реалізація алкогольних напоїв в період відсутності ліцензій на право роздрібної торгівлі (опис алкогольних напоїв на суму 930,60 грн. додано до акту перевірки та міститься в матеріалах справи). Таким чином, в період з 03.12.2017 по 21.12.2017 включно встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями.
Під час проведення перевірки від продавця ОСОБА_16 були відібрані письмові пояснення, в яких остання підтвердила факт реалізації алкогольних напоїв в період з 03.12.2017 по 21.12.2017 у зв'язку з несвоєчасним оформленням ліцензії.
За результатами перевірки контролюючим органом складений відповідний акт від 02.03.2018 №0089/08/01/40/2837302561, згідно із яким перевіркою встановлено порушення позивачем вимог абз. 3 ч.4 ст. 11 та ч. 14 ст. 15 Закону №481/95-ВР.
З Актом від 02.03.2018 №0091/08/01/40/2837302561 ознайомлено продавця, а також 02.03.2018 особисто ФОП ОСОБА_2 , вказаний акт підписано позивачем без зауважень, копію акту отримано, про що свідчать їх підписи та відповідні відмітки у відповідних графах Акту.
Додаткових документів позивачем під час підписання матеріалів перевірки надано не було, а у подальшому - заперечень на Акт фактичної перевірки позивачем також не надавалось.
На підставі матеріалів перевірок та вищевказаних висновків Актів, 16.03.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «С»:
№0003514001, яким за порушення ч. 14 ст. 15 Закону №481/95-ВР (роздрібна торгівля алкогольними виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними виробами із розрахунку 332,50 грн., відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР), до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17 000,00 грн.;
№0003494001, яким за порушення абз. 3 ч.4 ст. 11 Закону №481/95-ВР (зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка із розрахунку 4 000,00 грн., відповідальність за що передбачено абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР), до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17 000,00 грн.;
№0003574001, яким за порушення ч. 14 ст. 15 Закону №481/95-ВР (роздрібна торгівля алкогольними виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними виробами із розрахунку 668,30 грн., відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР), до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17 000,00 грн.;
№0003554001, яким за порушення абз. 3 ч.4 ст. 11 Закону №481/95-ВР (зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка із розрахунку 280,00 грн., відповідальність за що передбачено абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР), до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17 000,00 грн.;
№0003584001, яким за порушення ч. 14 ст. 15 Закону №481/95-ВР (роздрібна торгівля алкогольними виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними виробами із розрахунку 930,60 грн., відповідальність за що передбачено абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР), до позивача застосовано суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17 000,00 грн.
Позивачем вказані рішення у адміністративному порядку оскаржене не було.
Проте, вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Щодо тверджень представника позивача про проведення перевірки контролюючим органом з порушенням вимог законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.
Згідно з п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Приписами пп. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитись у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що накази та направлення на проведення перевірки було вручено продавцям кіосків, про що свідчать їх підписи у відповідній графі направлень та не заперечено свідками, допитаним у судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної фактичної перевірки складено акт, як підписаний як особами, що фактично здійснювали розрахункові операції (продавцями), так і особисто позивачем, їх копії отримано позивачем, про що свідчать їх підписи у відповідних актах, копії яких наявні в матеріалах справи.
Суд критично ставиться до посилань представника позивача щодо неможливості фактичного отримання таких документів ОСОБА_2 02.03.2018, оскільки у проміжок часу з 27.02.2018 по 06.03.2018 остання перебувала поряд зі своєю дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні у інфекційному відділенні лікарні, що підтверджується Виписним епікризом з історії хвороби №1360, оскільки на переконання суду вказані обставини не можуть вважатись такими, що беззаперечно перешкоджали позивачу з'явитись на запрошення ГУ ДФС у Запорізькій області для ознайомлення з висновками перевірок та підписання документів, складених за їх результатами.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що фактичні перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції є законними.
Також, слід зазначити, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.04.2018 у справі №826/12612/17, від 07.11.2018 у справі №П/811/824/17.
Основні засади щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом №481/95-ВР.
Відповідно до статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Частиною тринадцятою статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 № 493.
Форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається:
- на лицьовому боці: найменування органу, що її видав; вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію; для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності); для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності); ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності; місце торгівлі; адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії; посада, прізвище, ім'я, по батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію;
- на зворотному боці: відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію; відмітка про реєстрацію ліцензії в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.
Аналіз наведених норм дає підстави здійснити висновки, що суб'єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж певних видів алкогольних та тютюнових виробів, зобов'язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлені на бланках із наявними в таких відомостях, зокрема терміну її дії.
Як встановлено судом, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними виробами були видані позивачу зі строком дії до 03 грудня 2017 року, наступні ліцензії мали строк дії з 22 грудня 2017 року по 22 грудня 2018 року, таким чином, в період з 03.12.2017 по 21.12.2017 на вищезазначених об'єктах господарювання були відсутні ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), доказів протилежного позивачем суду не надано та не наведено.
При перевірці позивача посадовими особами контролюючого органу зафіксовано факт реалізації алкогольних виробів без ліцензії на право роздрібної торгівлі в період 03 грудня 2017 року та 21 грудня 2017 року.
Суд зауважує, що факт здійснення реалізації алкогольних напоїв у вибевканий період відсутності ліцензії позивач не заперечує. У наданих під час перевірки письмових поясненнях позивач пояснила, що забула про закінчення ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, оплату за ліцензію здійснила 16.12.2017.
Суд звертає увагу на те, що з системного аналізу наведених вище правових норм на позивача покладено безпосередній обов'язок щодо роздрібної торгівлі алкогольними виробами лише у разі наявності у нього ліцензії, яка надає право на здійснення такого виду діяльності і термін дії якої не закінчився.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з абзацом 5 частини другої цієї статті, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.
Відповідачем доведено факт порушення ФОП ОСОБА_2 вимог ч. 14 ст. 15 Закону № 481/95-ВР під час здійснення своєї підприємницької діяльності, оскільки станом на 09 грудня 2017 року та 21 грудня 2017 року у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне, а судом таких не здобуто.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями рішенням від 16.03.2018 № 0003514001, №0003574001, №0003484001.
Абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР встановлено правило, згідно з яким алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
За правилами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до пунктів 226.1, 226.9 статті 226 Податкового кодексу України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
У розумінні статті 1 Закону №481/95-ВР тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі - Положення №1251) встановлено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Відповідно до пункту 23 Положення №1251 на тютюнові вироби марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку.
Отже, аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що обіг тютюнових виробів (після їх виробництва до продажу кінцевому споживачу) повинен здійснюватися з обов'язковим нанесенням на пачки марок акцизного податку встановленого зразка.
Згідно зі статтею 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, зокрема, абзацом шістнадцятим частини другої статті 17 вказаного Закону визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Отже, Закон передбачає застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за будь-яке із діянь: або за виробництво, або за зберігання, або за транспортування, або за реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв або тютюнових виробів) без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Суд зазначає, що підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону №481/95-ВР є наявність у його діях складу порушень, передбачених даним нормативним актом, та доведення вини особи у його вчиненні.
Так, судом встановлено, що при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_2 в кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено 200 пачок сигарет «Marwel», виробництва Швейцарії, за ціною 20 грн. за пачку., у кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виявлені сигарети тієї ж марки «Marwel», виробництва Швейцарії, у кількості 14 пачок. Дані тютюнові вироби знаходилися під прилавком торгового стелажу.
У судовому засіданні були допитані свідки продавці ОСОБА_8 , яка офіційно досі працює у позивача, та ОСОБА_9 , яка вказала, що фактично у ФОП ОСОБА_2 не працює, трудового договору не укладала, в день перевірки прийшла в кіоск здійснювати реалізацію товару з метою подальшого працевлаштування з випробувальним терміном. Відповідно до їх пояснень, виявлені під прилавком цигарки вони придбали у невідомих чоловіків для власного споживання та зберігали їх на робочому місці.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що виявлені у належних позивачу кіосках під час фактичних перевірок тютюнові вироби не призначалися для продажу та були придбані для власного споживання продавцями, зокрема, через великий обсяг виявлених тютюнових виробів.
До того ж, з цього приводу суд зазначає, що кіоски (Запорізька АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 буд АДРЕСА_2 та вул. АДРЕСА_5 ) є місцем здійснення діяльності підприємця ОСОБА_2 роздрібної торгівлі алкогольними напоями на підставі ліцензій, виданих 22.12.2017, тобто кіоски є місцем торгівлі.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР, місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку у місці торгівлі встановлено актами перевірки. Особи, які фактично здійснювали реалізацію товарів у кіосках, у присутності яких проводилася фактична перевірка, не заперечує факт перебування 200 та 14 пачок цигарок «Marwel» під прилавком. Сам позивач не спростовує факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та які були описані у місці торгівлі 28.02.2018.
Абзацом четвертим пункту 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2006 №833 (назва із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2001 №706, далі - Порядок №833) передбачено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівників обладнується окреме приміщення (абзац четвертий пункту 32 Порядку №833).
Таким чином, на суб'єкта господарювання покладається відповідальність за весь товар, що знаходиться у місці торгівлі, незалежно від того, де він на момент перевірки знаходився (у торговому залі, у підсобному приміщенні, на вітрині чи під прилавком).
Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, ФОП ОСОБА_2 не мав права зберігати тютюнові вироби в місці здійснення торгівельної діяльності без марок акцизного податку, а відтак як суб'єкт господарювання вона несе відповідальність на місці вчинення господарської діяльності.
Виходячи із повноважень, визначених частиною четвертою статті 17 Закону №481/95-ВР, відповідач правомірно застосував до позивача за виявлені факти зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку, встановленого зразка, на підставі абзацу шістнадцятого частини другої статті 17 вказаного Закону фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. на підставі податкових повідомлень рішень від 16.06.2018 №0003494001 та №0003554001, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємцю ОСОБА_17 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Головного управління ДФС в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 09.08.2019.
Суддя І.В. Батрак