Справа № 490/4649/18
нп 2/490/1065/2019
18 липня 2019 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва
у складі головуючого судді Чулуп О.С.
при секретарі Балдич Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
третя особа: Перша миколаївська державна нотаріальна контора
про розірвання договору довічного утримання,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив розірвати договір довічного утримання. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що між ним,його покійною дружиною ОСОБА_3 та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання 27.01.2006 року в Першій миколаївській державній нотаріальній конторі, зареєстрований в реєстрі за № 1-58. Позивач зазначив, що з моменту укладення договору довічного утримання відповідач ОСОБА_2 частково виконувала свої договірні зобов'язання до червня 2010 року, а потім повністю відмовилась від виконання свої зобов'язань по договору. Позивач зазначає, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина - ОСОБА_3 , однак відповідач не брала ніякої участі у похованні дружини, не цікавилась життям позивача, не допомогала позивачу у побуті та лікуванні. У зв'язку з цим позивач змушений звернутись до суду. Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав просив задоволити в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в повному обсязі. Відповдач, зокрема вказав, що підстав для розірвання договору довічного утримання немає, доказів того, що відповідач самоусунулась від виконання взятих на себе зобовязань по догляду та утриманню відчуджувача та/або неналежного виконання договірних зобовязань позивачем не надано. Вважає, що підставою для подання позову позивачем є не волевиявлення самого позивача, а вплив його онуки, яка вважає, що відповідач його обманює та бажає отримати вказане житло. Відповідач також вказує, що п.4.4. Договору довічного утримання передбачено, що договір може бути розірвано за згодою сторін, а не в разі не дотримання його умов і відмови від добровільного розірвання однією із сторін - у судовому порядку.
Представник третьої особи в судове засідання не зявився, надав суду заяву в якій просив розглядати за його відсутності, а рішення прийняти на розсуд суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.744 ЦК України за договором довічного утримання одна сторона передає другій стороні у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувана утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Судом досліджено свідоцтво про право власності на житло від 17 квітня 1995 року згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 .
Судом досліджено свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом досліджено договір довічного утримання від 27.01.2006 року згідно якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язалась надавати матеріальне забезпечення з утримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а ті в свою чергу передали у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно п. 2.2 Договору довічного утримання утримання (догляд) визначається сторонами у вигляді: забезпечення щоденним триразовим калорійним харчуванням ( сніданок, обід, вечеря); забезпечення придатним для носіння одягом та взуттям; забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів; надання побутових послуг ( прання постільної білизни - один раз на 10 років, ремонт побутової техніки тощо).
Судом досліджено виписку № 1324 із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів Миколаївської обласної ради із якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.04.2018 року по 04.05.2018 року.
Судом досліджено виписку № 3659 із медичної карти стаціонарного хворого кардіологічного відділення ОСОБА_1 з Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів Миколаївської обласної ради із якої вбачається, що він позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 13.11.2015 по 01.12.2015 р.
Судом досліджено виписку № 849/153 із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення ОСОБА_1 з Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів Миколаївської обласної ради із якої вбачається, що він позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 09.03.2017 по 03.04.2017 р.
Судом досліджено виписку № 2440 із медичної карти стаціонарного хворого кардіологічного відділення ОСОБА_1 з Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів Миколаївської обласної ради із якої вбачається, що він позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 18.07.2017 по 04.08.2017 р.
Судом досліджено виписку №4268 із медичної карти стаціонарного хворого кардіологічного відділення ОСОБА_1 з Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів Миколаївської обласної ради із якої вбачається, що він позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 26.12.2017 по 15.01.2018р.
Судом досліджено виписку № 2324 із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів Миколаївської обласної ради із якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 13.07.2016 року по 29.07.2016 року.
Судом досліджено виписку № 2535 із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів Миколаївської обласної ради із якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.08.2015 року по 28.08.2015 року.
Судом досліджено виписку № 2312 із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів Миколаївської обласної ради із якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.07.2018 року по 26.07.2018 року.
Судом досліджено виписку № 635 із медичної карти стаціонарного хворого терапевтичного відділення Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів Миколаївської обласної ради із якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 20.02.2015 року по 11.03.2015 року.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що є сусідкою позивача, проживає в домі біля 11 років. Свідок пояснила, що відповідач часто приходила до позивача, приносила продукти харчування, бачила її кожного дня або через день, коли вона приходила до позивача. Знає зі слів відповідача, що позивачу відповідач купувала ліки та одяг. Свідок бачила, як відповідач носила речі позивача для прання, бачила, як відпоідач їх сушила на балконі. Свідок також показала суду, що цим літом відповідач ходила кожного дня до позивача, але рідше ніж раніше. Також свідок зазначила, що позивач міняв замки, щоб до нього ніхто не приходив, в тому числі і відповідач.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав суду, що відповідач відвідувала позивача та носила продукти харчування та ліки та одяг. Також свідок пояснив суду, що коли до позивача стала приходити онука, то відносини позивача та відповідача погіршились, відповідач скаржалась, що позивач її ображав всі ці роки.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що відповідача знає років 30, та ходила відвідувати позивача досить часто, робила прибирання, готувала їжу. Свідок також зазначила, що відповідач ніколи не сварилась з позивачем, а позивач в свою чергу грубо поводив себе по відношенню до відповідача. Крім того, свідок зазначила, що відповідач купувала ліки позивачу. Також вона пояснила суду, що позивач виганяв відповідача, вона не ходила до нього років з два, він їй грубив, не пускав до себе, позивач говорив, що відповідач йому вже не потрібна.
Свідки в судовому засіданні пояснювали, що відповідач в період, коли мати була жива та проживала з позивачем відвідували часто позивача, а після смерті матері відповідача ці відвідини стали рідшими.
Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів, відчуджувач як набувач за договором, вона оплачувала за квартиру, надавала відчужувачу тобто позивачу 3-рьох разове харчування, забезпечувала прання білизни, надавала матеріальну допомогу в розмірі мінімально пенсії, придбавала ліки за рецептами, оскільки позивач хворів та лікувався стаціонарно.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо тієї обставини, що позивач перешкоджав відповідачу виконувати його обов?язки за договором, (зокрема і тим, що замінив ключі в квартирі, виганяв відповідача з квартири, не приймав у відповідача допомоги), оскільки стаття 755 ЦК України не пов?язує розірвання договору з фактом невиконання чи виконання умов договору та із діями відчужувача, оскільки вказує, що договір розривається у разі невиконання чи неналежного виконання умов договору без вини набувача.
Тобто, аналіз даної норми вказує, що та обставина, що відповідач неналежно виконував умови договору з тих підстав, що позивач першкоджав відповідачу належно виконувати свої обов'язки за договором не має правового значення, оскільки закон вказує, що на розірвання договору здійснюється незалежно від того винен чи ні набувач у невиконанні умов договору, а поведінка віджуджувача за договором має правові наслідки визначені у ст. 756 УК України.
Згідно ч.2 ст 756 ЦК України у разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.10,11,174 ,209, 212-215, 224 ЦПК України, ст. 744, 755-756 ЦК України, суд
Договір довічного утримання, укладений 27.01.2006 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 1-58,- розірвати.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та у строки передбачені ст.273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Суддя