Справа № 487/2427/17
Провадження № 2-др/487/7/19
31.07.2019 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Гладкої К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
25.03.2019 р. ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки в спільному майні, визнання та припинення права власності.
Заява мотивована тим. що при ухваленні рішення. судом не було вирішено питання про судові витрати.
Дослідивши матеріали заяви, матеріали справи № 487/2427/17 р., суд дійшов наступного.
В провадженні судді Біцюка А.В. перебувала справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки в спільному майні, визнання та припинення права власності.
08.02.2018 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.02.2019 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки в спільному майні, визнання та припинення права власності, відмовлено.
Однак, при ухваленні рішення не було вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи, ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Межі та порядок відшкодування судових витрат регламентовано статтями 133, 137,141,142 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. (а.с. 94-122).
Зазначений розмір судових витрат підтверджений належними та допустимими доказами, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони.
Відтак, суд приходить до висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 7, 12, 16, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 258 - 259, 263 - 265, 268, 270 ЦПК України, суд, -
Доповнити рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 05.02.2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки в спільному майні, визнання та припинення права власності, зазначивши наступне:
Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено 31.07.2019 року.
Суддя: З.М. Сухаревич