Справа № 468/20/19-а
2-а/468/3/19
06.08.2019 Баштанський районний суд в складі головуючого по справі судді Янчук С.В, за участю секретаря Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баштанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Миколаївській області в особі капрала поліції Бурлаки Олексія Олеговича про визнання дій відповідача незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч.1 КУпАП ,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому вказав, що 21.12.2019 року працівниками поліції відносно нього було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП.
З вказаною постановою не згоден, так як правил дорожнього руху не порушував а постанова про притягнення до відповідальності винесена незаконно.
В судове засіданні позивач не з'явився, до суду надійшла заява про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, просив у задоволенні позову відмовити, так як постанова працівника поліції винесена відповідно до вимог чинного законодавства.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст.126 КУпАП України керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють ПДР, що унормовані в Постанові Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху», яку затверджено постановою КМУ від 10.10.2001 року -1306.
Згідно зі ст..9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.
Позивач зазначає, що він був безпідставно зупинений поліцейськими ніби то за порушення правил дорожнього руху.
Згідно матеріалів справи слідує, (відзив відповідача, відповідно до якого позивач керував автомобілем не пристебнутий пасками безпеки) , однак будь-яких відомостей про притягнення позивача за вищевказане порушення відповідачем до відзиву не долучено, та матеріали справи не містять.
Таким чином, належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення в матеріалах справи немає.
Дане твердження узгоджується із висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 15 березня 2019 року по справі №686/11314/17, а саме у разі, якщо поліцейським належним чином не задокументовано факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів в тому числі реєстраційного документу на транспортний засіб є неправомірними. Зазначене свідчить про відсутність належних та допустимих доказів вчинення водієм адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, то суд дійшов висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення посвідчення водія, а позивач, в свою чергу, не був зобов'язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
З врахуванням наведеного слідує, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду наявності підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимагання працівником поліції пред'явлення документів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 141057 від 04.03.2019 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП підлягає скасуванню, а позовна заява задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 159-161, 163, 167 КАС України суд,
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївської області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК №693497.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.126 ч.1 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
.