Тростянецький районний суд
Вінницької області
справа № 689/289/19
номер провадження № 2/147/436/19
06 серпня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.,
при секретарі Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу № 689/289/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з відповідачем вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 грудня 1981 року. Під час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 , 1981р.н. та син ОСОБА_4 , 1978р.н. Зазначив, що спільне життя з відповідачем не склалося. У 1983р. відповідачка пішла з дому, забравши з собою доньку, сина залишила з позивачем. З того часу не підтримують жодних зв'язків, спільного господарства не ведуть. З 1991р. позивач проживає з іншою жінкою та має намір одружитися з нею. Спору про поділ майна не мають. З огляду на викладене, позивач просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11.04.2019р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передано за підсудністю до Тростянецького районного суду Вінницької області.
Ухвалою Тростянецького районного суду від 07.05.2019р. дану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Дудіковим А.В. та призначено підготовче судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу без його участі та задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, у якій позовні вимоги визнала та просила суд розглянути справу без її участі .
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України (частина четверта статті 200 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що 23 грудня 1981 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб Виконавчим комітетом Монастироцької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, про що 23.12.1981р. складено відповідний актовий запис № 13. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу- « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 8а).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Позивач в заяві вказав, що шлюбні відносини фактично припинені, примирення неможливе, проживають окремо.
Відповідач у заяві визнала позовні вимоги в повному обсязі та підтвердила, викладені в позовній заяві обставини.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, зважаючи на визнання відповідачем даного позову, суд застосовує частину першу статті 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене необхідно стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 200, 206, 211, 259, 264-268, 272 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зареєстрований 23 грудня 1981 року Виконавчим комітетом Монастироцької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, про що 23.12.1981р. складено відповідний актовий запис № 13, - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Ярмолинецькому районі Хмельницької області повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого у Хмельницькому обласному відділенні Ощадбанку за квитанцією від 06.02.2019р. № 49, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Михалківці Ярмолинецького району Хмельницької області, ІПН - НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Одая Тульчинського району Вінницької області, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області від 05.07.2005р., місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: