Справа № 473/3190/19
Номер провадження 1-в/473/216/2019
Іменем України
"08" серпня 2019 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Вознесенська ВК №72» , яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300 заяву засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новоградківка Овідіопольського району Одеської області, громадянина України, має повну загальну середню освіту, не працює, не судимого, до засудження мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 01 грудня 2017 року Малиновським районним судом міста Одеси за ч.2 ст.15 - ч.5 ст.186, ч.2 ст.359 КК України до 08 років позбавлення волі із конфіскацією частини майна, що є його власністю у вигляді грошей в сумі 2368 гривень /справа №521/14089/16-к, провадження №1-кп/521/323/17/, який відбуває строк основного покарання в Державній установі «Вознесенська ВК №72»
про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким в порядку статті 82 КК України
Учасники процесу
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник адвокат ОСОБА_5 ,
засуджений ОСОБА_6
Вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 01 грудня 2017 року ОСОБА_6 був засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.15 - ч.5 ст.186, ч.2 ст.359 КК України до 08 років позбавлення волі із конфіскацією частини майна, що є його власністю у вигляді грошей в сумі 2368 гривень /справа №521/14089/16-к, провадження №1-кп/521/323/17/.
Початок строку: 22 червня 2016 року. Кінець строку: 05 вересня 2021 року.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ч.1 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Згідно ч.3 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений твердо став на шлях виправлення.
Системний аналіз Кримінального та Кримінально - виконавчого законодавства України, свідчить про те, що висновок про можливість засудженому заміни невідбутої частини покарання більш м'яким повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а тверда позиція засудженого стати на шлях виправлення. Заміна засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким є заохочувальною нормою кримінального та кримінально - виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині. Доцільність заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі твердо став на шлях виправлення. Оцінка ступеню твердого ставання на шлях виправлення повинна ґрунтуватися не лише на юридичних критеріях, але й враховувати весь комплекс педагогічних га психологічних аспектів оцінки особистості, які мають підстави вважати, що у засудженого сформувалась соціально визначена самоврегульована поведінка. Сумлінна поведінка засудженого передбачає не тільки наявність у останнього заохочень, застосованих у порядку, визначеними статтями 67 та 130 КВК України, але й те, що засуджений подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
Висновок про те, що засуджений став на шлях виправлення має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування пільги, передбаченої ст.82 КК України.
Як слідує з матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 29 червня 2016 року. Під час тримання у СІЗО №21 міста Одеса допустив 3 порушення вимог режиму утримання. Мав 3 стягнення, заохочень не мав. З 26 січня 2018 року відбував покарання у СІЗО №22 м. Ізмаїл. За період відбування покарання вимог режиму утримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав. З 06 квітня 2018 року відбував покарання у СІЗО №21 м. Одеса. За період відбування покарання вимог режиму утримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав. З 16 грудня 2018 року відбував покарання у СІЗО №22 міста Ізмаїл. За період відбування покарання допустив 1 порушення вимог режиму утримання. Мав 1 стягнення та 1 заохочення. З 15 лютого 2019 року відбував покарання у СІЗО №21 міста Одеса. За період відбування покарання вимог режиму утримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав. З 23 ківтня 2019 року відбував покарання у СІЗО №22 міста Ізмаїл. За період відбування покарання вимог режиму утримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав.
З 17 червня 2019 року відбуває покарання у Вознесенській ВК №72 у Миколаївській області. За період відбування покарання характеризується посередньо. Стягнень та заохочень не має. Загалом за весь період відбування покарання має 4 стягнення та 1 заохочення.
Виконує роботи з благоустрою відділення та установи в цілому. Приймає активну участь у будівельних роботах.
За характером спокійний та врівноважений. Здатний долати життєві труднощі та протистояти чужому негативному впливу. По відношенню до себе самокритичний, вимогливий та дисциплінований.
У відношенні до представників адміністрації ввічливий, тактовний, завжди дотримується правомірних взаємовідносин з персоналом установи.
У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні та доброзичливі стосунки. Загалом поводить себе спокійно, чемний, доброзичливий. Має адекватну самооцінку. Під час проведення індивідуальних бесід - відвертий, розсудливий. Входить до числа засуджених, які мають позитивну спрямованість. Завжди вчасно та якісно виконує поставлені йому завдання передбачені законом. Спілкується з засудженими позитивної спрямованості.
За власною ініціативою постійно приймає активну участь у суспільно - корисному житті відділення, виконанні ремонтних робіт та робіт з поліпшення комунально - побутових умов відділення, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок.
Постійно дотримується правил особистої гігієни, стежить за своїм зовнішнім виглядом, охайний, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку.
Підтримує зв'язок з рідними шляхом листування та побачень, отримує від них посилки та передачі.
У скоєному злочині розкаюється. Усвідомив тяжкість та суспільну небезпеку скоєного злочину. Повністю визнає себе винним у скоєному злочині.
Виходячи з даних довідки про заохочення та стягнення засуджений ОСОБА_6 в період відбування покарання має 01 /одне/ заохочення за січень 2019 року та піддавався стягненням за порушення розпорядку дня та зберігання заборонених речей. При цьому в грудні 2016 року, в травні 2017 року, в січня 2018 року та в лютому 2019 року він мав по одному стягненню, які зняті та погашені.
Тобто, дані про особу засудженого ОСОБА_6 за весь період відбування ним покарання не свідчать про те, що він твердо став на шлях виправлення. Заохочення в загальній кількості одного в січні 2019 року саме по собі не доводить виправлення засудженого і не свідчить про те, що засуджений ОСОБА_6 в сенсі положень частини 3 статті 82 КК України став на шлях виправлення. За наведених обставин, оскільки дані про особу засудженого ОСОБА_6 не доводять того, що засуджений твердо став на шлях виправлення, то його клопотання про заміну невідбутої частини покарання яка станом на 08 серпня 2019 року становить 02 /два/ роки 27 /двадцять сім/ днів, більш м'яким в порядку статті 82 КК України не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України,
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого засуджено вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 01 грудня 2017 року за ч.2 ст.15 - ч.5 ст.186, ч.2 ст.359 КК України до 08 років позбавлення волі із конфіскацією частини майна, що є його власністю у вигляді грошей в сумі 2368 гривень /справа №521/14089/16-к, провадження №1-кп/521/323/17/, який відбуває строк основного покарання в Державній установі «Вознесенська ВК №72» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким в порядку статті 82 КК України - відмовити.
Про прийняте рішення повідомити засудженого ОСОБА_6 .
Апеляційну скаргу на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області учасники процесу у встановленому законом порядку можуть подати до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 7 /семи/ днів з моменту її проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк, з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя Вознесенського
міськрайонного суду ОСОБА_1