Справа № 135/566/19
Провадження № 3/126/906/2019
"05" серпня 2019 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області Гуцол В.І.
із секретарем Гримальською С.В.
за участю прокурора Гладкоскока М.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , одруженого, суддя у відставці, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст. 172-6 ч. 2 КУпАП ,
До Бершадського районного суду надійшов адміністративний матеріал, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , будучи суддею у відставці Тростянецького районного суду Вінницької області, являючись суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, визначеним п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 52 вказаного Закону, не повідомив у десятиденний строк (з 28.06.2018 по 07.07.2018), Національне агентство з питань запобігання корупції шляхом подання Е-декларації «Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані» до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після одноразового отримання грошових коштів в сумі 169838,45 грн., з яких заробітна плата становить 125427,23 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 01.01.2018, та є суттєвою зміною у майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією і передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП не визнав, суду показав, що згідно наказу ТУ ДСА у Вінницькій області № 62-К від 27.09.2016 «Про призначення голови суду», 27.09.2016 призначений на посаду голови Тростянецького районного суду Вінницької області та згідно наказу № 15-К від 14.06.2018 «Про виключення зі штату суддів ОСОБА_1 » його було відраховано зі штату суддів Тростянецького районного суду Вінницької області, у зв'язку з поданням ним заяви про відставку із зазначенням необхідності проведення розрахунку. ТУ ДСА України у Вінницькій області за червень 2018 року йому було нараховано дохід в розмірі 169838,45 грн. з яких заробітна плата становила 125427,23 грн.. Намірів ухилятися від декларування отримання одноразових грошових коштів, що перевищує п'ятдесят прожиткових мінімумів, які є суттєвою зміною у майновому стані, у нього не було, оскільки він ці суми включив в декларацію поданою при звільненні. Приведені ним доводи підтверджуються відповідною декларацію та розрахунковим листом за 2018 рік виданим ТУ ДСА України у Вінницькій області. Отже вважає, що виконав усі вимоги антикорупційного законодавства і в його діях відсутні події і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, тому просить суд закрити провадження по даній справі.
Прокурор Гладкоскок М.В. у судовому засіданні просив провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог КУпАП України, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 КУпАП.
Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), законом «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VІІ, КУпАП України, іншими нормативно-правовими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно із рішенням ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Згідно матеріалів адміністративної справи, встановлено, що відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 14.06.2018 року № 1841/0/15-18 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Тростянецького районного суду Вінницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до наказу Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.06.2018 року № 15-к ОСОБА_1 виключено зі штату суддів Тростянецького районного суду із 14.06.2018 року.
Згідно із розрахункового листа виданого ТУ ДСА у Вінницькій області 14.06.2018 року за № 4-35/0817, судді Тростянецького районного суду Вінницької області Волошину І.А. зараховано грошові кошти в розмірі 169838,45 грн. з яких заробітна плата становила 125427,23 грн..
В суді встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення подано декларацію за період з 01 січня 2018 по 14.06.2018 року, в якій у розділі 11 «Доходи в т.ч. подарунки» зазначена заробітна плата отримана за основним місцем роботи, в сумі 236941 грн., яка за твердженням ОСОБА_1 також включає в себе отриману ним суму заробітної плати за червень місяць 2018 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції закону №1022-VIII від 05.10.2016), встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані, визначаються Національним агентством. Відповідно до частини 2 цієї ж статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції закону №1774-VIII від 06.12.2016), згідно Прикінцевих та перехідних положень цей Закон набрав чинності з 01.01.2017, встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 961/29091, відповідно до якої під суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 мінімальних заробітних плат, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб'єкт декларування подає відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
Згідно протоколу № 75 про адміністративне правопорушення від 27.03.2019 року, пов'язане з корупцією, ОСОБА_1 отримано одноразово грошові кошти в сумі 169838,45 грн. з яких заробітна плата становить 125427,23 грн., що перевищує розмір 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 01.01.2018 та є більшою суми у 88 100, 00 грн..
Частиною 2 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Даною статтею, також, визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - умисне несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести в діях особи умисел на несвоєчасне повідомлення.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З врахуванням положень ст. 1 Закону №1700-VII, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При дослідженні матеріалів справи в судовому засіданні встановлено, що ні у протоколі про адміністративне правопорушення, а ні у судовому засіданні не наведено обґрунтувань та доказів на підтвердження суб'єктивної сторони даного правопорушення. Тобто, не встановлені і не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо).
Зокрема, повідомлення в порядку ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» шляхом подачі електронної декларації до НАЗК і не повідомлення в порядку ст. 52 цього Закону шляхом подачі окремої інформації до НАЗК про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування виключають наявність вини у формі умислу в учиненні зазначених дій, а відтак і наявності суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , висловлені у судовому засіданні, письмові докази на підтвердження доводів, доданих до протоколу та які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про не встановлення вини ОСОБА_1 у несвоєчасному поданні декларації про суттєві зміни в майновому стані через відсутність умислу на вчинення правопорушення, а саме суб'єктивної сторони складу правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи наведене, оцінивши вищевказані докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ч. 7 ст. 126 Конституції України, ст. 7, 9, 10, 11, 247, 283-285 КУпАП, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», ст.247, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Суддя В. І. Гуцол