Справа № 128/1121/19
Іменем України
09 серпня 2019 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
у складі:
головуючої - судді Ганкіної І.А.,
при секретарі - Жигаровій Д.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 грудня 1960 року вона з відповідачем по справі зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану виконкому Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за актовим записом № 203.
Зазначає, що їх сімейне життя не склалося. На протязі останніх років подружнього життя їх відносини погіршилися, почали виникати непорозуміння, сварки, в зв'язку з тим, що мають різні погляди на життя, шлюб та сім'ю. Зазначає, що фактично не проживають з 2001 року, шлюб існує лише формально. За таких обставин між ними відсутня злагода та взаєморозуміння, вони втратили почуття любові та поваги один до одного.
В зв'язку з чим, позивачка твердо для себе вирішила, що їх сім'я фактично розпалася, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить їхнім інтересам, а тому змушена була звернутися до суду з вказаним позовом. Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, після розірвання шлюбу бажає залишитись на прізвищі « ОСОБА_4 », судові витрати, понесені нею при подачі заяви про розірвання шлюбу, просить залишити за нею.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, проте надала до суду заяву через свого адвоката Сологуб В.Г., в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Просить розглядати справу в її відсутність, крім того, не заперечувала проти заочного розгляду справи в разі відсутності відповідача ОСОБА_2 .
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 повторно до суду не з'явився без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема рекомендованими повідомленнями, повернутими до суду з відміткою «повернення за письмовою заявою відправника, одержувача». Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву у запропонований судом строк відповідачем не подано.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За згодою позивачки, на підставі ухвали суду про заочний розгляд справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Врахувавши думку позивача по справі, викладену у поданій до суду письмовій заяві, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 та відповідач по справі ОСОБА_2 - 02 грудня 1960 року зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану виконкому Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за актовим записом № 203, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 листопада 1996 року ( а.с.5).
Згідно позовної заяви, сімейне життя у сторін по справі не склалось, причиною того є різні погляди на життя, уподобання, відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини й сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та сумісного проживання, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Шлюб існує формально, позивачка наполягає на розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
З'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, те, що позивач не бажає підтримувати подружні стосунки з відповідачем, їх взаємовідносини, суд вважає, що немає підстав для вжиття заходів для примирення подружжя, спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України , Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року « Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка бажає після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 », що відповідає вимогам закону.
Згідно ст. 141 ЦПК України позивач не бажає стягнення судових витрат з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 104, 105, 113 СК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 267, 268, 280-282, 354, 430 п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 02 грудня 1960 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану виконкому Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за актовим записом № 203 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці по справі залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.А. Ганкіна