Справа № 128/1829/19
Іменем України
08 серпня 2019 року м.Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
В складі судді Ганкіної І.А.
При секретарі Жигаровій Д.О.
Адвоката Максимчука А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця матеріали адміністративної справи, що надійшли від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, працююча завідувачем планово-фінансового сектору Якушинецької сільської об'єднаної територіальної громади з 15.08.2017 року, раніше не притягувалася до адміністративної та кримінальної відповідальності,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 212-3 КУпАП -
За адміністративним протоколом від 12 липня 2019 року б/н зазначено, що за результатами всеукраїнського моніторингу працівниками Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Єдиного веб-порталу відкритих даних https://data.gov.ua, було встановлено, що Якушинецька сільська об'єднана територіальна громада не оприлюднила набори даних передбачені Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 (у редакції від 14.07.2018), обов'язок оприлюднення яких визначено у статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Так ОТГ не здійснено реєстрацію та не оприлюднено інформацію у формі відкритих даних на Порталі як того вимагає абзац другий частини першої статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відповідальна особа ОСОБА_1 , 22.03.2019 р. пояснила, що вона намагалась зареєструвати електронний кабінет ради, однак з технічних причин не змогла цього зробити та як вбачається з пояснення, жодних дій до 09.07.2019 р. по реєстрації кабінету та оприлюднено відкритих даних здійснено ними не було. В результаті моніторингу вбачається, що ОТГ не оприлюднено наступних наборів відкритих даних: Нормативи, що затверджуються та підлягають оприлюдненню відповідно до закону розпорядником інформації; Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; Інформація про систему обліку, види інформації, яка зберігається розпорядником; Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації; Адміністративні дані, що збираються (обробляються) та підлягають оприлюдненню відповідно до вимог закону, розпорядника інформації; Нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником інформації, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформація, визначена законодавством про засади регуляторної політики; Фінансова звітність суб'єктів господарювання державного сектору економіки; Переліки регуляторних актів із зазначенням дати набрання чинності, строку проведення базового, повторного та періодичного відстеження їх результативності та інформації про місце їх оприлюднення; Звіти про виконання фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки; Перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об'єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування; Генеральні плани населених пунктів, історико-архітектурні опорні плани, плани зонування територій та детальні плани територій (за винятком відомостей, які відповідно до законодавства складають інформацію з обмеженим доступом); Звіти про виконання фінансових планів комунальних підприємств; Інформація про рекламні засоби (дані про місце розміщення рекламного засобу, його вид і розміри, найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номер його телефону, дата видачі дозволу та строк його дії, номер і дата укладення договору, якщо місце розміщення рекламного засобу належить до комунальної власності); Інформація про інвестиційні договори, додатки, додаткові угоди та інші матеріали до них; Перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови. Факт неоприлюднення було зафіксовано знімком екрану Єдиного державного веб-порталу відкритих даних.
Частиною другою статтею 34 Конституції України проголошено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до частини першої статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимогі до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів Україні обов'язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом (абзац перший частини четвертої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Так, відповідно до пункту 1 Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 (в редакції від 26.05.2017), це Положення визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.
Пунктом 2 Положення визначено, що набір даних - електронний документ, який містить відкриті дані та складається із структурованої сукупності однорідних значень (записів), включає поля даних та метаінформацію про них.
Відповідно до пункту 3 Положення розпорядники інформації згідно з цим Положенням оприлюднюють у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком, а також будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних.
Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних визначено набори даних, що мають оприлюднювати усі розпорядники інформації та органи місцевого самоврядування зокрема.
Згідно Переліку усі розпорядники інформацію зобов'язані оприлюднювати наступні набори: довідник підприємств, установ (закладів) та організацій розпорядника інформації та підпорядкованих йому організацій, у тому числі їх телефонів та адрес; інформація про організаційну структуру розпорядника інформації; звіт про використання бюджетних коштів (для розпорядників інформації, що використовують бюджетні кошти), зокрема за окремими бюджетними програмами; нормативи, що затверджуються розпорядником інформації; переліки національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів; звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; річні плани закупівель; інформація про систему обліку, види інформації, яка зберігається розпорядником; реєстр (перелік) наборів відкритих даних; переліки адміністративних послуг, інформаційні картки адміністративних послуг та бланки заяв, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги; адміністративні дані, що збираються (обробляються) розпорядником інформації; правові акти, що підлягають оприлюдненню відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»; фінансова звітність суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління розпорядника інформації.
Поряд з вказаними вище наборами відкритих даних, органи місцевого самоврядування також зобов'язані оприлюднювати: основні положення генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій; перелік об'єктів комунальної власності; перелік об'єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (з даними про умови передачі об'єктів в оренду); перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об'єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування; результати радіаційного контролю; інформація про використання публічних коштів під час будівництва, ремонту та реконструкції об'єктів дорожньої інфраструктури та хід виконання проектів; генеральні плани населених пунктів, історико-архітектурні опорні плани, плани зонування територій та детальні плани територій (за винятком відомостей, які відповідно до законодавства складають інформацію з обмеженим доступом); дані про місцезнаходження громадського транспорту в режимі реального часу; звіти про виконання фінансових планів комунальних підприємств; паспорти бюджетних програм місцевого бюджету; звіти про виконання паспортів бюджетних програм місцевого бюджету; титульні списки на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою; інформація про рекламні засоби (дані про місце розміщення рекламного засобу, його вид і розміри, найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номер його телефону, дата видачі дозволу та строк його дії, номер і дата укладення договору, якщо місце розміщення рекламного засобу належить до комунальної власності); реєстр боргових зобов'язань суб'єктів господарювання комунальної власності територіальної громади (як суб'єктів господарювання перед третіми особами, так і третіх осіб - перед суб'єктами господарювання); інформація про інвестиційні договори, додатки, додаткові угоди та інші матеріали до них; відомості щодо схем розміщення засобів пересувної торгівлі; відомості щодо схем розміщення засобів сезонної торгівлі; відомості щодо ярмарків (строк проведення, місце, кількість місць, вартість місць), організаторів ярмарків, договорів, укладених з організаторами таких ярмарків; дані про розміщення громадських вбиралень; відомості щодо залучення пайової участі (як у забезпечення розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, так і в утримання об'єктів благоустрою); перелік перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, та маршрути перевезення; відомості щодо транспортних засобів, які обслуговують пасажирські автобусні, тролейбусні та трамвайні маршрути перевезення (кількість транспортних засобів на кожному маршруті, марка, модель, державний номер, пасажиромісткість); розклад руху громадського транспорту; дані про місце розміщення зупинок міського електро- та автомобільного транспорту; перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами; перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови; перелік укладених договорів, укладені договори, інші правочини, додатки, додаткові угоди та інші матеріали до них; актуальні списки власників/орендарів місцевих земельних ділянок; відомості про лікарські засоби/препарати, придбані за бюджетні кошти, відомості про розподілення таких ліків між закладами охорони здоров'я та їх залишки в кожному з них; інформація про заповнюваність пасажирських і приміських поїздів; бази даних щодо ремонту доріг: точне зазначення ділянки відремонтованої дороги (від кілометра до кілометра), ширина та довжина дороги, довжина ділянки, товщина дорожнього покриття, матеріали, види робіт, вартість робіт, гарантійний строк, виконавці робіт; схеми планування територій громад та плани зонування територій (для сільських, селищних, міських рад); інформація про дотримання державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами (інституціями) культури, підсумки споживання культурних благ і їх доступність для різних категорій населення; огляд стану забезпечення правової охорони і захисту прав інтелектуальної власності (щодо дій органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних та контролюючих органів, спрямованих на запобігання та припинення порушень прав інтелектуальної власності) з переліком проведених заходів для підвищення обізнаності та поваги до інтелектуальної власності, розвитку культури суспільства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6, 7, 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету. їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Відповідно до частини п'ятої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Відповідно до пунктів 9, 10, 13 частини шостої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування» призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради; здійснює керівництво виконавчим апаратом ради; забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України (частина перша статті 76 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Відповідно до частини четвертої статті 58 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчий апарат ради за посадою очолює голова відповідної ради.
Особу, яка вчинила правопорушення виявлено 12 липня 2019р. об 12 год. 00 хв.
Згідно протоколу від 12.07.2019 року також зазначено, що у діях завідувача планово-економічного сектору Якушинецької сільської об'єднаної територіальної громади - ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме неоприлюднення інформації, обов'язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду показала, що не була визначена відповідальною особою за оприлюднення інформації, яке їй вміняють за протоколом. Таку відповідальну особу - ОСОБА_2 було визначено в сільській раді лише 23.07.2019 року. То цього, відповідальна особа визначена не була. Так дійсно, вона намагалася оприлюднити дані, однак для цього вимагалося створити електронний кабінет сільською ради, однак по технічним причинам це зробити не вдалося. Цим займалася не лише вона, а і технік сільської ради, однак зареєструвати кабінет не вийшло. Реєстрація електронного кабінету потребувала електронного підпису, але вона його не мала. Електронний підпис пав лише сільський голова, бухгалтер ради, скоріш за все ще секретар ради. Вона електронного підпису проставляти права не мала. Також потребувалося мати право на проставлення електронної печатки, однак вона знову ж таки такого права не має. Про те, що не вдається зареєструвати електронний кабінет ради та оприлюднити дані, вона доповіла належним чином, зв'язалася з адміном сайту «Портал відкритих даних» і після чисельних переговорів, він сам зареєстрував для них кабінет 24.07.2019 року. Сільскій раді це так і не вдалося. Сайт позволяв створити електронний кабінет, і технічно це зробити вони так і не змогли. За посадовими інструкціями ніхто на неї обов'язку оприлюднення даних не покладав, відповідальною за це особою вона не була, про складення відносно неї адміністративного протоколу вона не знала, пояснень по факту правопорушення не давала, процесуальні права та обов'язки їй ніхто не роз'ясняв, порушивши її громадянські права. Провину не визнала, просила справу закрити, так як адміністративного правопорушення не вчиняла. Також суду зазначила, що від підпису під протоколом вона не відмовлялася, так як про складання протоколу її взагалі повідомлено не було, про те, що вона притягається до адміністративної відповідальності її не повідомляли, протокол не надавали, прав не роз'яснювали, а тому відомості у протоколі не відповідають дійсності.
По справі є дослідженими: протокол про адміністративне правопорушення від 12.07.2019 року, скріншоти з «Портала відкритих даних» без дати, пояснення ОСОБА_1 , заяву про реєстрацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних від 22.03.2019 р., лист Якушинецької сільської ради про вжиті заході від 12.07.2019 року.
А також надані ОСОБА_1 лист від 05.07.2019 року №02/70 вих-19 Уповноваженого представника ВР України з прав людини у центральних областях Голові Якушинецької ОТГ, посадову інструкцію завідувача планово-економічного сектору, рішення від 23.07.2019 року Якушинецької сільської ради про затвердження Переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, лист Якушинецької сільської ради на ДП «Інформаційні судові системи» про доступ до облікового запису організації Якушинецької сільської ради №10-02/657 від 16.07.2019 року з покіює поштового повідомлення.
Виходячи з вищевикладеного, суд враховує, що ст.278 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи сповіщено особу, яка бере участь у розгляді справи, про часі місце її розгляду.
Приймаючи відповідне рішення, суд враховує приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", якою суди зобов'язано застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Судом встановлено, що 12 липня 2019 року начальником відділу регіонального представництва в центральних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ярошенко О.М. було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення - 12.07.2019 року за місцем своєї роботи ОСОБА_1 - завідувач планово-економічного сектору Якушинецької сільської об'єднаної територіальної громади не оприлюднила інформацію, обов'язкове оприлюднення якої передбачено Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У відповідності до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як встановлено по справі, в матеріалах адміністративного правопорушення є відсутнім доказ того, що станом на час вчинення адміністративного правопорушення на ОСОБА_1 було покладено обов'язки щодо оприлюднення вищезазначеної інформації. З оглянутих в суді посадових обов'язків ОСОБА_1 такий обов'язок не вбачається.
Відповідальна особа на оприлюднення даних, передбачених Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, було визначено Якушинецькою сільською ОТГ лише 23.07.2019 року. Такою особою визначено розпорядника Відерську О.І., контроль за виконання рішення ради покладено на ОСОБА_3 - керуючого справами ОТГ.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до абзацу другого ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як встановлено судом, доказ того, що відповідальною особою за оприлюднення даних, передбачених Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних було визначено в належному законом порядку саме ОСОБА_1 суду не надано, доведеність факту вчинення нею правопорушення за ч.1 ст.212-3 КУпАП судом не встановлена.
Відповідно до посадової інструкції завідувача планово-економічного сектору, в обов'язки ОСОБА_1 не входило здійснення оприлюднення інформації, обов'язкове оприлюднення якої передбачено Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне:
Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 12.08.2013 р. №18/02-13 був затверджений Порядок здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (надалі - Порядок №18/02-13).
Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджений наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 року №3/02-15 (із змінами згідно з наказом уповноваженого від 14.02.2018 р. № 3/02-18) (надалі - Порядок№3/02-15).
Відповідно до п. 2.1. п. 2 Порядку №18/02-13 від 12.08.2013 р., підставами відкриття провадження можуть бути відомості про порушення прав і свобод людини і громадянина, які містяться у: а) зверненнях громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників (повноваження яких оформлені у встановленому законодавством порядку); б) повідомленнях підприємств, установ, організацій, в тому числі і громадських; в) зверненнях народних депутатів.
Порядок №3/02-15 визначає механізм складання уповноваженими особами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - уповноважені особи) протоколів про адміністративні правопорушення, що передбачено статтями 188-39, 188-40, та 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.п. 1.1).
Відповідно до п.2.12 Порядку №3/02-15, протокол підписується особою, яка його склала, i особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. При наявності свідків протокол може бути підписано також i цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вiд підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право викласти мотиви свого відмовлення вiд його підписання, які додаються до протоколу.
З протоколу про вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що протокол є складеним 12.07.2019 року. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 працює завідувачем планово-економічного сектору, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 є завідувачем планово-фінансового сектору. Крім того, в протоколі вказано, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису під протоколом і її пояснення надані окремо. Однак, як вбачається з самих пояснень ОСОБА_1 вони були надані 11.07.2019 року, тобто за день до складання протоколу від 12.07.2019 року. Тобто, дані пояснення не могли бути наданими саме з приводу адміністративного правопорушення, яке було складено лише 12.07.2019 року.
Пояснення ОСОБА_1 від 11.07.2019 року складені раніше, та є відповідю на лист від 05.07.2019 №02/70 вих-19.
Заява (без номера та дати) про реєстрацію на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, яка знаходиться у матеріалах адміністративної справи, не підписана ЕЦП керівника та ЕЦП печатки установи, не пройшла відповідну реєстрацію та не була прийнята Державним агентством з питань електронного урядування України, що підтверджується відповідною перепискою.
Таким чином, ОСОБА_1 надавала пояснення від 11.07.2019 року як завідувач планово-економічного сектору Якушинецької сільської об'єднаної територіальної громади, а не як відповідальна особа за оприлюднення інформації, обов'язкове оприлюднення якої передбачено Законом України "Про доступ до публічної інформації", виходячи із змісту пояснення від 11.07.2019 року вона не є відповідальною особою.
Згідно ст. 247 п.1 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо судом буде встановлено, що відсутня подія та склад правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно ч. 1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу принципу презумпціїневинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У нещодавно прийнятому рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» на даний момент не набрало законної сили, але суд погоджується з одностайною позицією семи суддів ЄСПЛ, викладеною в цьому рішенні.
Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212-3 КУпАП є не доведеним, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 40 -1, 212-3 ч. 1, 247, 284, 294 КпАП України, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-3 КпАП України закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня її винесення.
Суддя І.А. Ганкіна