30 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 28/29-б-43/212-2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
позивача - адвоката Карасюка О.В.
відповідача 2 - адвоката Руденка А.О., адвоката Марченко І.П.
АТ "ВТБ Банк" - адвоката Лозовського В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара Трейдінг"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 03.06.2019
у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючого), Остапенка О.М., Верховця А.А.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 14.02.2019
у складі судді: Паська М.В.
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" арбітражного керуючого Гусара І.О.
до: 1. Товарної біржі Центральна "Універсальна Біржа"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара Трейдінг"
про скасування свідоцтва та припинення державної реєстрації
у справі № 28/29-б-43/212-2012
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ "Долина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"
про банкрутство, -
1. В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 28/29-б-43/212-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ "Долина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" про визнання банкрутом.
2. Ліквідатор ТОВ "Тридента Агро" арбітражний керуючий Гусар І.О. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про скасування свідоцтва та припинення державної реєстрації в межах справи № 28/29-б-43/212-2012.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.18 відмовлено в прийнятті заяви про скасування свідоцтва та припинення державної реєстрації в межах справи № 28/29-б-43/212-2012.
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21.11.18, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.18 у даній справі.
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в межах справи № 28/29-б-43/212-2012 за правилами загального позовного провадження.
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.18 задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Тридента Агро" арбітражного керуючого Гусара І.О. про забезпечення позову.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 28/29-б-43/212-2012 задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Тридента Агро" арбітражного керуючого
Гусара І.О. № 02-01/12-43 від 21.06.2018 про скасування свідоцтва та припинення державної реєстрації в межах справи № 28/29-б-43/212-2012. Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна серія та номер: 888. видане 25.02.16 приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А. Припинено державну реєстрацію права власності за номером запису про право власності - 13428330, дата державної реєстрації - 25.02.2016, реєстратор - приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєва І.А. Припинено державну реєстрацію права власності за номером запису про право власності - 13427336, дата державної реєстрації - 25.02.2016, реєстратор - приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєва І.А. Зобов'язано Державного реєстратора, яким є особи, визначені частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", здійснити державну реєстрацію скасування державної реєстрації права власності за номером запису про право власності - 13428330, дата державної реєстрації - 25.02.2016 та 13427336, дата державної реєстрації - 25.02.2016. Скасовано заходи забезпечення позову застосовані ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2018.
8. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Тара Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовної заяви.
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у даній справі апеляційну скаргу ТОВ "Тара Трейдинг" - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у даній справі залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
10. 24.06.2019 ТОВ "Тара Трейдінг" через Північний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 21.06.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 28/29-б-43/212-2012, підтвердженням чого є вхідний штамп Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.
11. 26.06.2019 касаційну скаргу ТОВ "Тара Трейдінг" від 21.06.2019 разом зі справою № 28/29-б-43/212-2012 у 3-х томах надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 28/29-б-43/212-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.07.2019.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 28/29-б-43/212-2012 за касаційною скаргою ТОВ "Тара Трейдінг" від 21.06.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2019; призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "Тара Трейдінг" від 21.06.2019 на 30 липня 2019 року о 10:30.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
14. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Тара Трейдинг" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
15. Доводи касаційної скарги полягають, зокрема, у наступному.
15.1. Позивач звернувся до суду із позовом про скасування свідоцтва, в свою чергу судом було безпідставно застосовано ст. 203, 215, 216 ЙК України та спосіб захисту порушеного права визначений п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, на які позивач не посилався як на правову підставу для задоволення позову, та які регулюють відносини щодо визнання договору недійсним та застосування наслідків його недійсності.
15.2. ТОВ «Тара Трейдінг» на адресу арбітражного керуючого було направлено вимоги від 26.12.2018 № 26/12-18, № 27/12-18, № 28/12-18, в яких вимагало повернути сплачені кошти, проте відповіді не отримало, кошти на рахунок зазначений у вимогах не надходили. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ст. 216 ЦК України). В свою чергу ТОВ «Тара Трейдінг» за наслідками скасування свідоцтва не повертається у стан, що існував до моменту укладення договору на прилюдних торгах (аукціоні) у зв'язку з чим, суд також неправильно застосував ст. 216 ЦК України. Одностороння реституція є недопустимою, такої позиції дотримується Верховний Суд, який постановою від 30.05.2018 скасував рішення судів попередніх інстанцій, саме з тієї підстави, що кошти сплачені покупцем повернуто не було.
15.3. Ліквідатор не виконав вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліки позовної заяви від 21.06.2018, оскільки ТБ «Центральна Універсальна Біржа» зазначена одразу у двох процесуальних статусах - як сторона та як учасник справи.
16. У судовому засіданні 30.07.2019 представники скаржника (відповідача-2) підтримали касаційну скаргу з підстав, наведених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
17. Арбітражний керуючий Гусар Іван Олексійович подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
21. Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
22. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом розгляду у даній справі є заява ліквідатора ТОВ "Тридента Агро" арбітражного керуючого Гусар І.О., в якій позивач просив скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна серія та номер: 888. видане 25.02.2016 приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А.; припинити державну реєстрацію права власності за номером запису про право власності - 13428330, дата державної реєстрації - 25.02.2016, реєстратор - приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області
Біккінеєва І.А.; припинити державну реєстрацію права власності за номером запису про право власності - 13427336, дата державної реєстрації - 25.02.2016, реєстратор - приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєва І.А.; зобов'язати Державного реєстратора, яким є особи, визначені частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", здійснити державну реєстрацію скасування державної реєстрації права власності за номером запису про право власності - 13428330, дата державної реєстрації - 25.02.2016 та 13427336, дата державної реєстрації - 25.02.2016.
23. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2016 визнано результати аукціону з продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", а саме лоту № 2, який відбувся 17.12.2015 через товарну біржу "Центральна універсальна біржа" недійсними, у зв'язку із допущеними порушеннями, що влипнули на його результати.
24. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
25. Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.
26. Положеннями ч. 4 ст. 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону.
27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатом проведеного спірного аукціону, організатором аукціону було складено протокол № 1 від 17.12.2015 про проведення аукціону з продажу майна банкрута. Ліквідатором банкрута, організатором аукціону оформлено результати аукціону відповідно до статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І. А. видано свідоцтво серія та номер: 888 від 25.02.2016 на підставі Акту про передання права власності на куплене нерухоме майно від 01.02.16.
28. Судами встановлено, що результати аукціону з продажу майна банкрута від 17.12.2015 визнано недійсними.
29. З огляду на викладене, з метою захисту прав та інтересів боржника та враховуючи, що аукціон з продажу майна банкрута від 17.12.15 відбувся з порушенням ліквідатором та організатором аукціону вимог, які встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протоколи про проведення аукціону з продажу майна боржника, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що акти про передання права власності на куплене нерухоме майно та відповідні свідоцтва, з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених у даній конкретній справі, підлягають визнанню недійсними, як похідні від визнання недійсним результатів аукціону від 17.12.15.
30. Зазначена позиція кореспондується із висновками Верховного суду у складі Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 22.05.18 по справі № 5009/4987/12. Зокрема, у зазначеній постанові суду касаційної інстанції зазначено: «З огляду на встановлені апеляційним господарським судом обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного суду про те, що проведення 18.04.2014 аукціону з продажу майна банкрута відбулося із порушенням вимог Закон про банкрутство, наслідком чого є визнання його як правочину недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Також, за відсутності укладеного на підставі проведених торгів договору купівлі - продажу, документом, яким завершено оформлення результатів проведених відкритих торгів є акт про передання права власності на придбане нерухоме майно від 22.04.2014, на підставі якого приватним нотаріусом було видано свідоцтво ТОВ "Актив" на право власності на нерухоме майно. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про визнання недійсними протоколу проведення відкритих торгів (аукціону) № 34-2/14 від 18.04.2014 та акту про передання права власності на куплене нерухоме майно від 22.04.2014, як похідних від визнання недійсним результатів аукціону, також законним та обґрунтованим.»
31. Відтак, доводи касаційної скарги, зазначені в п. 15.1. постанови є безпідставними та необґрунтованими.
32. Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
33. Відповідно до частини першої статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
34. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина перша статті 216 цього Кодексу).
35. За змістом статті 216 цього Кодексу наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
36. Такі особливості встановлено, зокрема, частиною другою статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за змістом якої записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
37. Таким чином, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов'язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об'єкт.
38. Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо.
39. Зазначена позиція кореспондується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16.
40. Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
41. Таким чином, суди попередніх інстанцій, враховуючи встановлені обставини щодо оформлення недійсних протоколів, на підставі яких вчинено недійсні передавальні акти та як наслідок на їх підставі відбулась видача відповідних свідоцтв, на підставі яких оформлено право власності на майно банкрута за ТОВ "Тара Трейдинг" дійшли обґрунтованого висновку, що з метою поновлення в державному реєстрі права власності та відомостей, що передували відчуженню майна банкрута, єдиним реальним способом захисту порушеного права банкрута та повернення його майна є визнання недійсними записів про право власності, створених внаслідок такого відчуження, а відтак, заявлені ліквідатором вимоги про скасування відповідних рішень про державну реєстрацію прав є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.
42. Щодо доводів касаційної скарги (п. 15.2. постанови) колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
42.1. У відповідності до ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
42.2. Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
42.3. Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
42.4. Судами нез'ясовно чи зверталося чи не зверталося ТОВ "Тара Трейдінг" до суду з позовом про повернення грошових коштів за придбане на аукціоні майно, водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст. ст. 73, 76-79, 86 ГПК України.
42.5. В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
42.6. Водночас, колегія суддів зазначає, що за наявності правових підстав, скаржник не позбавлений права звернутися до суду з позовом про повернення грошових коштів за придбане на аукціоні майно.
43. Довід касаційної скарги (п. 15.3.постанови) щодо невиконання ліквідатором вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху та неусунення недоліків позовної заяви від 21.06.2018, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки предметом касаційного розгляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвала Господарського суду міста Києва від 14.02.2019, водночас обставини усунення недоліків позовної заяви були встановлені судом першої інстанції при відкритті провадження у справі в результаті чого було винесено ухвалу Господарським судом міста Києва від 27.12.2018 про відкриття провадження у справі № 28/29-б-43/212-2012.
44. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
45. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
46. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
47. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
48. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
49. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
50. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та рішення були дотримані.
51. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара Трейдінг" від 21.06.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі
№ 28/29-б-43/212-2012 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі
№ 28/29-б-43/212-2012 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді С. В. Жуков
Н. Г. Ткаченко