06 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/9173/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 25.06.2019
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
від 12.03.2019
у справі № 904/9173/17
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМО-Д"
про стягнення 11 461 468,63 грн,-
12.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" звернулось через Центральний апеляційний господарський суд до Верховного Суду з касаційною скаргою від 10.07.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/9173/17, підтвердженням чого є відтиск вхідного штампу Центрального апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.
17.07.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" від 10.07.2019 разом зі справою № 904/9173/17 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 904/9173/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.08.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/9173/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" від 10.07.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019, виходячи з наступного.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/9173/17, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2019, повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" про визнання недійсним кредитного договору № 2К082Г від 25.12.2007 і додані до неї документи заявнику без розгляду.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, керуючись ст. 180 ГПК України, встановив, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" не є тотожними, а отже подана зустрічна позовна заява не містить ознак позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Також місцевим господарським судом зазначено, що третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору правом на звернення до суду із зустрічною позовною заявою не наділена. Крім того, суд першої інстанції, керуючись ст. 60, ч. 2 ст. 162 ГПК України, встановив, що зустрічна позовна заява підписана неуповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО".
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 Господарського процесуального кодексу України, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що в даному випадку правильне застосування судами попередніх інстанцій норм Господарського процесуального кодексу України, а саме ст. 180 вказаного Кодексу, під час прийняття оскаржуваних постанови від 25.06.2019 та ухвали від 12.03.2019 про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" про визнання недійсним кредитного договору № 2К082Г від 25.12.2007, і доданих до неї документів, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За змістом пункту 2 абзацу першого частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/9173/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" від 10.07.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019, оскільки правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Крім того, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" від 10.07.2019 містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, до ухвалення судового рішення у справі.
У зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" від 10.07.2019, розгляд вищевказаного клопотання колегією суддів не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, пунктом 2 абзацу 1 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/9173/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛАЦИО" від 10.07.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко