номер провадження справи 4/44/19
30.07.2019 Справа № 908/468/19
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південь-буд”, (71700, м. Токмак Запорізької області, вул. Гоголя, буд. 103/2)
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7)
про стягнення 443253,40 грн. заборгованості за платне користування складовими газорозподільної системи
Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:
головуючий суддя - Зінченко Н.Г. судді: Топчій О.А. Носівець В.В.
Секретар судового засідання Петриченко А.Є.
За участю представників сторін:
від позивача - Алімова Т.М., довіреність № 3 від 21.06.2018;
Клюйко А.А., ордер ЗП № 088369 від 06.06.2019;
від відповідача - Рибалко Є.С., довіреність № Др-48-0519 від 22.05.2019
26.02.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява №04 від 21.02.2019 (вх. № 501/08-07/19 від 26.02.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю “Південь-буд”, м. Токмак Запорізької області до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, м. Запоріжжя про стягнення 443253,40 грн. заборгованості за платне користування складовими газорозподільної системи за договором на користування складовими газорозподільної системи № 1 від 06.06.2016, що складається з: основної заборгованості в розмірі 366083,71 грн., 3 % річних в розмірі 7980,00 грн. і інфляційних втрат в розмірі 69189,69 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2019 справу № 908/468/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2019 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі № 908/468/19, справі присвоєно номер провадження справи 4/44/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 23.04.2019.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 відкладено підготовче судове засідання на 21.05.2019. Ухвалою суду від 21.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 24.06.2019, відкладено підготовче судове засідання на 06.06.2019.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2019 суд ухвалив передати справу № 908/468/19 на колегіальний розгляд.
Згідно Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.06.2019 справу № 908/468/19 передано на колегіальний розгляд суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - Топчій О.А., Носівець В.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2019 справу №908/468/19 прийнято до колегіального розгляду, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 03.07.2019.
В судовому засідання 03.07.2019 за заявою відповідача на підставі ст. 52 ГПК України здійснено заміну відповідача у справі № 908/468/19 - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” на його правонаступника - Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз”. Закрито підготовче провадження у справі № 908/468/19 та призначено справу № 908/468/19 до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.07.2019.
У судовому засіданні 30.07.2019 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати за користування газопроводом за умовами укладеного між сторонами договору №1 на користування складовими газорозподільної системи від 06.06.2016, укладеного між сторонами в редакції ТОВ "Південь-Буд", що викладена у протоколі розбіжностей до договору. Факт укладання між сторонами договору встановлено Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі №908/3203/16, залишеною без змін Постановою Верховного Суду від 21.03.2018. Позивач вказує, що він є власником газопроводу “Газифікація сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Люимівка Токмацького району Запорізької області, І черга будівництва. Міжселищний газопровід високого та середнього тиску” на підставі декларації про введення в експлуатацію газопроводу, що зареєстрована за №ЗП 143161530949 у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області. Просить стягнути з відповідача 366083,71 грн. заборгованості за платне користування складовими газорозподільної системи, яка нарахована за період з 01.07.2017 по 31.01.2019. Також позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 7980,00 грн. і інфляційних втрат в розмірі 69189,69 грн.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, який надійшов на адресу суду 12.04.2019. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивач посилається на договір користування газорозподільними мережами (газопроводом) від 06.06.2017 № 1 в редакції ТОВ “Південь-Буд”, що викладена в протоколі розбіжностей. Даний договір позивач вважає укладеним в порядку ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, на підтвердження чого посилається на висновки суду першої та апеляційної інстанції у справі № 908/3203/16. В той-же час, рішенням господарського суду Запорізької області від 08.02.2017 у справі №908/3203/16, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, в задоволенні позовних вимог ТОВ “Південь-Буд” до ПАТ “Запоріжгаз” про визнання укладеним договору на користування складовими газорозподільної системи відмовлено. Ані в резолютивній частині рішення суду першої інстанції у справі №908/3203/16, ані у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції, не визначено умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір. Таким чином, судовими рішеннями, на які посилається позивач, не визначено умов договору, якими сторони повинні користуватися під час виконання такого договору. Більш того, за змістом резолютивних частин названих рішень, в задоволенні позову ТОВ “Південь-Буд” про визнання договору про користування складовими газорозподільної системи (в редакції ним запропонованій) укладеним, відмовлено. Також, зазначає, що у користувача відповідно до умов договору не виникло право користування майном, а також обов'язок сплачувати грошові кошти за майно, яке було передане. Відповідач вважає, що в контексті нормативних положень гл. 20 Господарського кодексу України, саме господарські договори породжують господарські зобов'язання, тоді як надісланий на адресу сторони екземпляр протоколу розбіжностей не має відповідного зобов'язального навантаження, окремо від самого договору. Протокол розбіжностей до проекту договору №1 від 06.06.2016 на користування складовими газорозподільної системи, надісланий на адресу Оператора ГРМ в додатку до листа ТОВ “Південь-Буд” від 16.09.2016 №54, всупереч п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України, без підписаного з боку власника газопроводу проекту договору, є протоколом розбіжностей до проекту договору № 1 від 06.06.2016 саме в редакції власника газопроводу, надісланого ним на адресу ПАТ “Запоріжгаз” в додатку до листа №75 від 15.11.2016. Варіант проекту договору № 1 від 06.06.2016 р., підписаний з боку ПАТ «Запоріжгаз», та надісланий для підписання на адресу ТОВ «Південь-Буд», в додатку до листа від 16.08.2016 р. № 06/1007, на адресу ініціатора договору, не повертався. Варіант договору № 1 від 06.06.2016 р., в редакції ПАТ «Запоріжгаз», із урахуванням протоколу розбіжностей відповідача, який, позивач, вважає укладеним, на адресу ПАТ «Запоріжгаз» не повертався. Вважає, що договір на користування складовими газорозподільної системи, що є одним з трьох альтернативних варіантів взаємодії між оператором ГРМ та власниками таких складових газорозподільної системи, є типовим, що унеможливлює відхилення сторонами від умов такого типового договору. Принцип оплатності договору на користування складовими газорозподільної системи суперечить загальним принципам закладеним регулятором в тарифі на кінцевий продукт(газ). За викладених обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача. Зауважив, що газопровід знаходиться у користуванні ПАТ «Запоріжгаз» на підставі Договору на користування складовими газорозподільної системи № 1 від 06.06.2016р. (надалі - Договір), факт укладання якого встановлено Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2017р. по справі № 908/3203/16, яку Позивач долучає до цієї відповіді. Користування газопроводом без укладання відповідного договору прямо суперечить вимогам Кодексу газорозподільних систем, про що зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в пункті 7.10 своєї Постанови від 21.03.2018р. по справі № 908/3203/16, яка міститься в матеріалах справи суду. Таким чином станом на сьогоднішній день Договір є укладеним, чинним, та таким, що є обов'язковим для виконання його сторонами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю “Південь - Буд” є власником газопроводу “Газифікація сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Любимівка Токмацького району Запорізької області. І черга будівництва. Міжселищний газопровід високого та середнього тиску” на підставі декларації про введення в експлуатацію газопроводу, що зареєстрована за № ЗП 143161530949 у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.02.2018 у справі № 908/3203/16 відмовлено у задоволенні первісного позову ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” до ТОВ “Південь - Буд” про зобов'язання укласти договір на користування складовими газорозподільної системи, в редакції Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, а також відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ “Південь-Буд” до ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” про визнання укладеним договору на користування складовими газорозподільної системи, в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Південь -Буд”.
Зазначеним рішенням встановлено наступне.
“06.06.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за номером № ЗП 143161530949 зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності. Даною декларацією введено в експлуатацію об'єкт: газопровід довжиною 15360 м., пункт газорегуляторний шкафний ПГО 60-2-01-У-G250-80-0,6-У1 з двома регуляторами тиску газу РДГ-50, коректором ТАНДЕМ і лічильником газу ультразвуковим КУРС-01 (газифікація сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Любимівка Токмацького району, І черга будівництва, код об'єкту 2222,1, категорія складності ІІІ). Замовник, генеральний підрядник, генеральний проектувальник ТОВ “Південь - Буд”.
ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” за усіма ознаками є оператором газорозподільної системи та перебуває в Зведеному переліку суб'єктів природних монополій. До того ж, необхідність укладення відповідного договору визначена КГС.
08.08.2016 ТОВ “Південь -Буд” звернувся до ПАТ “Запоріжгаз” з листом за вих. №49 від 08.07.2016 з пропозицією скласти з власником цього міжселищного газопроводу - ТОВ “Південь - Буд”, договір купівлі-продажу з ціною 3987,142 тис. грн., або договір оренди на умовах 5% річних з урахуванням помісячного індексу інфляції.
Листом за вих. № 06/1007 від 16.08.2016 Токмацьке управління з експлуатації газового господарства “Запоріжгаз”, посилаючись на п. 2 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, направив ТОВ “Південь-Буд” два примірники проекту договору на користування складовими газотранспортними системами об'єкту “Газифікація сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Любимівка Токмацького району, І черга будівництва. Міжселещний газопровід високого та середнього тиску”, з пропозицією підписати договори та один примірник повернути на адресу ПАТ “Запоріжгаз” Токмацьке УЕГГ.
Відповіддю за вих. № 54 від 16.09.2016 щодо пропозиції підписати договір безоплатного користування газопроводом “Південь-Буд” запропонував легалізацію користування газопроводом шляхом укладання договору купівлі-продажу газопроводу на умовах, що були викладені у листі № 49 від 08.07.2016, або прийняти редакцію договору користування газопроводом, що викладена у протоколі розбіжностей. Цей лист разом з протоколами розбіжностей до проекту договору № 1 на користування складовими газорозподільної системи від 06.06.2016 було адресовано Токмацькому УЕГГ ПАТ “Запоріжгаз” та ПАТ “Запоріжгаз”.
Оскільки лист № 54 від 06.09.2016 залишився без відповіді, ТОВ “Південь-Буд” направило Токмацькому УЕГГ ПАТ “Запоріжгаз” та ПАТ “Запоріжгаз” лист № 70 від 26.10.2016 з проханням повідомити до 06.11.2016 включно про прийняте рішення щодо підписання протоколу розбіжностей.
Листом за вих. № 75 від 15.11.2016 ТОВ “Південь-Буд” направив ПАТ “Запоріжгаз” підписаний зі свого боку договір на користування складовими газорозподільної системи № 1 від 06.06.2016 у 2-х екземплярах та протоколи розбіжностей до договору на користування складовими газорозподільної системи № 1 від 06.06.2016 у 2- екземплярах, та просив підписати данні документи, повернувши по одному екземпляру на адресу ТОВ “Південь-Буд”.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2017 рішення господарського суду від 08.02.2017 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 21.03.2018 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2017 та рішення господарського суду від 08.02.2017 у справі № 908/3203/16 залишено без змін.
В п. 35 постанови Верховного суду зазначено наступне: “ 35. Тому в силу імперативної норми частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що пропозиції Товариства, визначені ним у протоколі розбіжностей до спірного договору вважаються прийнятими Запоріжгазом, відтак, спірний договір є таким, що укладений в редакції цього протоколу розбіжностей.”.
В п. 37 постанови Верховного Суду зазначено: “ 37. Відтак, приймаючи до уваги всі вказані вище обставини та наведені норми законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю “Південь - Буд” вважаються прийнятими публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, а договір укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей до нього, тому, за таких обставин підстави для задоволення як первісного, так і зустрічного позовів відсутні, адже спір з приводу умов Договору був врегульований сторонами до подачі ними позовів.”.
Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Верховний суд в постанові від 21.03.2018 у справі №908/3203/16 також зазначив “Спірний газопровід введений в експлуатацію у ІІ кварталі 2016 року, що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ складності, зареєстрованою 06.06.2016.
Частиною 4 ст. 5 Закону Про реєстрацію встановлено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі).
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що висновок місцевого господарського суду щодо необхідності державної реєстрації згаданого газопроводу Товариства, як передумови набуття права власності, є хибним”.
Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області №908/1467/17 від 15.01.2019, залишеним без змін Постановою Центрального апеляційного суду від 26.11.2018 у справі №908/1467/17 визнано обґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Південь-буд” до Публічного акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” про стягнення плати за користування спірним газопроводом за період з 11.10.2016 по 30.06.2017 в розмірі 144 533 грн. 88 коп. за Договором №1 на користування складовими газорозподільної системи від 06.06.2016.
За приписами п. 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене, не потребує дослідження та доведення та обставина, що правовідносини між ТОВ “Південь-Буд” - власник та ПАТ “Запоріжгаз” - користувач врегульовано договором №1 на користування складовими газорозподільної системи від 06.06.2016 в редакції протоколу розбіжностей (далі за текстом - договір), та обставина наявності у відповідача обов'язку щодо оплати за користування газопроводом за спірним договором.
За умовами п. 1.1. договору предметом цього договору є надання користувачеві у платне користування належних власнику складових газорозподільної системи, а саме: газопровід “Газифікація сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Любимівка Токмацького району Запорізької області. І черга будівництва Міжселищний газопровід високого та середнього тиску”.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ-1 договору, річна вартість користування майном складає 5% від вартості майна, що зазначена у п. 4 розділу І цього договору. Із врахуванням індексу інфляції.
Передане у користування майно зараховується на баланс користувача (п.3 договору).
Пунктом 4 розділу І визначено, що орієнтовна ціна договору складає 3987142,00 грн., що визначена на основі експертного звіту ПП “Бердянськміськбуд” від 08.12.2015 №454/1115 про оцінку майна, що є предметом цього договору.
Згідно з п. 2 розділу ІІ-1 договору, сума річної вартості користування майном, що передбачена п. 1 розділу ІІ-1 цього договору, підлягає помісячній сплаті користувачем на розрахунковий рахунок власника до останнього числа кожного місяця. Розмір місячної плати за користування майном вираховується наступним чином: сум/12 міс, де Сум - сума річної вартості користування майном, що передбачена п. 1 розділу ІІ-1 цього договору, 12 міс - кількість місяців у році.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати за користування газопроводом стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості та штрафних санкцій.
Оскільки відповідач в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати за користування газопроводом, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 443253,40 грн. заборгованості за платне користування складовими газорозподільної системи, що складається з: основної заборгованості в розмірі 366083,71 грн., 3 % річних в розмірі 7980,00 грн. і інфляційних втрат в розмірі 69189,69 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання з оплати за користування газопроводом не виконав. Таким чином, на час судового вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 366083,71 грн., за період з 01.07.2017 по 31.01.2019.
Відповідачем в судових засіданнях розмір заборгованості за Договором на користування складовими газорозподільної системи № 1 від 06.06.2016 не оспорювався.
На день розгляду спору відповідач доказів оплати в повному обсязі за користування газопроводом не надав.
Доводи відповідача про те, що йому не є відомими умови договору на користування складовими газотранспортної системи спростовуються Постановою Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №908/3203/16.
Так, під час розгляду та перегляду справи №908/3203/16 судами було досліджено, перевірено та встановлено, які саме документи надсилались ТОВ “Південь-буд” на адресу ПАТ “Запоріжгаз”, дати цих відправлень, а також дати та докази вручення цих документів ПАТ “Запоріжгаз”. Таким чином, слід дійти висновку про наявність у відповідача необхідних документів (договір, протокол розбіжностей до нього).
Посилання відповідача на те, що ані в резолютивній частині рішення суду першої інстанції у справі №908/3203/16, ані у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції не визначено умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини стосуються розгляду справи №908/3203/16, рішення у якій набрало законної сили.
Посилання Відповідача на ті обставини, що судами було відмовлено ТОВ «Південь-буд» у задоволені зустрічного позову до ПАТ «Запоріжгаз» про визнання укладеним договору на користування складовими газорозподільної системи, в редакції запропонованій ТОВ «Південь-буд», судом до уваги не приймається, оскільки підстави для задоволення як первісного, так і зустрічного позовів відсутні, адже спір з приводу умов Договору був врегульований сторонами до подачі ними позовів (п. 37 Постанови Верховного Суду від 21 березня 2018р. по справі №908/3203/16).
Стосовно обов'язку сплачувати грошові кошти за користування складовими газорозподільної системи, суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №908/3203/16 вже надавалась правова оцінка змісту укладеного між сторонами договору, у тому числі, щодо обов'язку сплачувати грошові кошти за майно, в результаті чого суд визнав укладеним договір в редакції, запропонованій ТОВ “Південь-Буд” з урахуванням протоколу розбіжностей до нього.
Щодо відсутності підписаного між сторонами акту-приймання передачі майна колегія суддів зазначає, що
- постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі № 808/1886/16 (ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” - третя особа ) встановлено факт експлуатації об'єкта будівництва “Газифікація сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Любимівка Токмацького району. І черга будівництва. Міжселищний газопровід високого та середнього тиску” ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”;
- постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі №908/3203/16 встановлено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” є оператором газорозподільної системи сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Любимівка Токмацького району;
- ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.04.2016 у справі №908/4164/15 про банкрутство ПП “Компанії “Метан” встановлено факт перебування газопроводу на балансі ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” під інвентарним номером №123130300330204496.
Таким чином, факт користування відповідачем спірним газопроводом встановлений вищезазначеними судовими рішеннями.
Згідно ч. 1 розділу III Кодексу газорозподільних систем ніхто, крім відповідача, не має право експлуатувати газопровід, оскільки експлуатація газорозподільних систем здійснюються виключно Операторами ГРМ. Пунктом 2 розділу III Кодексу газорозподільних систем передбачено, що власники газової мережі зобов'язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ.
Як зазначено в п. 11 постанови Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №925/1596/16, враховуючи норми ч.2 ст. 640 та ч.2 ст. 642 ЦК України, при вирішенні питання щодо визначення початку користування орендованим майном (момент виникнення орендних правовідносин та відповідних прав та обов'язків) та щодо обрахування початку перебігу строку оренди має значення наявність будь-якого належного доказу, що підтверджує відповідні обставини, а не виключно назва документу - акт приймання-передачі (ч.1 ст.795 Цивільного кодексу України), що підтверджує прийняття майна в оренду. Сам по собі акт приймання-передачі об'єкту оренди не є єдиним документом в підтвердження початку користування орендованим майном та початком перебігу строку оренди.
Крім того, факт того, що відповідач безперервно експлуатує газопровід, власником якого є ТОВ «Південь-Буд» починаючи з 2012, підтверджує лист Відповідача від 04.11.2013р. за вих. № 08/1045 щодо порушення чинного законодавства при експлуатації розподільних газопроводів, та перелік щодо проблемних новозбудованих газопроводів по Запорізькій області, які обліковуються, як об'єкти незавершеного будівництва, а фактично знаходяться в експлуатації.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов суд відхиляє як необгрунтовані.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 366083,71 грн. основного боргу за Договором на користування складовими газорозподільної системи № 1 від 06.06.2016 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 7980,00 грн. три відсотки річних, які розраховані за загальний період з 01.08.2017 по 31.12.2018, та 69189,69 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з серпня 2017 по січень 2019.
Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний не правильно, оскільки відповідачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру 3 % річних.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних за несвоєчасну оплату за користування майном є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, за загальний період з 01.08.2017 по 31.12.2018 в сумі 7965, 78 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється в задоволенні позову.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційного нарахування, судом встановлено, що розрахунок інфляційного нарахування позивачем здійснений помилково, з огляду на таке.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).
Факт порушення відповідачем термінів виконання зобов'язань щодо своєчасної оплати за користування майном є доведеним і вимоги про стягнення інфляційних втрат заявлено обґрунтовано. Разом з тим, судом встановлено, що позивачем не правильно визначений сукупний індекс інфляції за весь період прострочення.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача інфляційного нарахування за несвоєчасну оплату за користування майном є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, за загальний період з серпня 2017 по січень 2019 в сумі 28 128, 24 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат судом відмовляється в задоволенні позову.
Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Південь-буд” до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, код ЄДРПОУ 03345716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Південь-Буд” (71701 м. Токмак Запорізької області, вул. Гоголя, 103/2, код ЄДРПОУ 37218085) 366 083 (триста шістдесят шість тисяч вісімдесят три) грн. 71 коп. заборгованості , 7965 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 78 коп. 3 % річних, 28 128 (двадцять вісім тисяч сто двадцять вісім) грн. 24 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 6 032 (шість тисяч тридцять дві) грн. 66 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “08” серпня 2019 р.
Головуючий суддя Н.Г. Зінченко
судді О.А.Топчій
В.В.Носівець