08.08.2019 року м. Дніпро Справа № 904/805/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальінстю "Актив Естейт"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 р.
( головуючий колегії суддя Юзіков С.Г., члени колегії - судді: Манько Г.В., Ніколенко М.О.,
м. Дніпро ) у справі
за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сімферопольський вино-коньячний завод"
про стягнення 190 500,00 грн. штрафу та 190 500,00 грн. пені,-
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Замінено Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" на його правонаступників, а саме на: Відповідача - 1- Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКЛМ", Відповідача - 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗКВС", Відповідача - 3 -Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕСТЕЙТ". Відкладено підготовче засідання на 14.08.2019 р.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальінстю " Актив Естейт" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду в частині заміни Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" на Відповідача - 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕСТЕЙТ".
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою в частині заміни Відповідача на Відповідача-3 ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ». Незаконність і необґрунтованість ухвали в частині заміни Відповідача на Відповідача-3 полягає в неповноті встановлення обставин, які мають значення для справи та неправильному визначенні відповідно до встановлених судом обставин правовідносин, а саме судом не досліджувались обставини створення Відповідача-3, обставини ліквідації Відповідача.
Скаржник наголошує на тому, що ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ» не є процесуальним правонаступником прав та обов'язків ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД», оскільки: ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ» було створено шляхом злиття інших юридичних осіб; на момент створення ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ», ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД» не було припинено і воно самостійно несло всі обов'язки, в тому числі по сплаті штрафів, накладених рішенням позивача від 20.12.2016 р. № 555-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
При цьому Скаржник зазначає, що ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ» було створено на підставі протоколу №1 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ» від 29.06.2017 р. в результаті злиття ТОВ «КАРНА», ТОВ «БУДЕН ЕСТЕЙТ», ТОВ «МІНОС» та ТОВ «ТЕСЕЙ-ЮГ». До ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ» за відповідними передавальними актами перейшли всі майно, права та обов'язки від ТОВ «КАРНА», ТОВ «БУДЕН ЕСТЕЙТ», ТОВ «МІНОС» та ТОВ «ТЕСЕЙ-ЮГ». В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ» містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ», серед яких відсутній Відповідач. ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД» не передавало за розподільчим балансом ТОВ «БУДЕН ЕСТЕЙТ» свої зобов'язання по оплаті штрафів, накладених рішенням Позивача від 20.12.2016 р. № 555-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу; ТОВ «БУДЕН ЕСТЕЙТ» по передавальному акту ТОВ «АКТИ ЕСТЕЙТ» не передавало зобов'язання по оплаті штрафів, накладених рішенням Позивача від 20.12.2016 р. № 555-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО- КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД».
Крім того, Позивач не звертався до ТОВ «БУДЕН ЕСТЕЙТ» у строк, відведений кредиторами для заявления своїх вимог до особи, що припиняється з вимогами кредитора про сплату штрафів, накладених рішенням Позивача від 20.12.2016 р. № 555-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД». Строк було встановлено з 26.04.2017 р. по 26.06.2017 р. На момент звернення Позивачем з позовом до суду ( 28.02.2018 р. ) ТОВ «БУДЕН ЕСТЕЙТ» вже було припинено ( дата припинення 29.06.2017 р.), а ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД» продовжувало здійснювати свою діяльність. Будь-якої реорганізація ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД» після відкриття провадження у справі не відбувалось. Припинення ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД» відбулося шляхом ліквідації, а не реорганізації ( злиття, приєднання, поділу, перетворення ).
Відтак, на думку Скаржника, судом помилково було встановлено, що ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ» є правонаступником обов'язків ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД» по сплаті штрафів, накладених рішенням Антимонопольного комітету України від 20.12.2016 р. № 555-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, а тому заміна відповідача ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД» на Відповідача-3 ТОВ «АКТИВ ЕСТЕЙТ» є неправомірна.
Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Антимонопольний комітет України не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Позивач посилається на те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 р. у справі № 904/805/18 є обґрунтованою та винесеною судом без порушення норм матеріального та процесуального права, з посиланням на норми чинного законодавства, за результатом всебічного та повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підстав для її скасування відсутні.
Позивач також вказує на те, що відповідно до інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» припинено. Проте, в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про наявність правонаступників Відповідача, а саме: ТОВ «ВКЛМ», ТОВ «ЗКВС», ТОВ «Буден Естейт». Відповідно до інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі ТОВ «Буден Естейт» припинено. Проте відповідно до інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі правонаступником - ТОВ «Буден Естейт» є ТОВ «Актив Естейт».
Таким чином, Позивач зазначає, що ТОВ «Актив Естейт» є правонаступником ТОВ «Буден Естейт», який є правонаступником ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», а отже ТОВ «Актив Естейт» є правонаступником ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод».
Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2019 р. відновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.08.2019 р.
Відповідно до ч. 1. ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Від представника ТОВ «Актив Естейт» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в інших судових засіданнях.
Розглянувши вказане клопотання Скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Ст. 202 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених цим Кодексуом розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи наведене, та приймаючи до уваги відсутність обгрунтовання необхідності відкладення розгляду апеляційної скарги, колегії суддів розглядає апеляційну скаргу за наявними в справі матеріалами, а подані сторонами до суду першої інстанції докази дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного судового рішення.
У судовому засіданні 08.08.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду скасуванню у відповідній частині, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Антимонопольний комітет України звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" про стягнення 190 500,00 грн. - штрафу, 190 500,00 грн. - пені, мотивуючи порушенням Відповідачем п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Під час розгляду спору в суді першої інстанції, від Позивача надійшло клопотання про залучення до справи правонаступників Відповідача, клопотання мотивоване тим, що згідно з інформацією, яка міститься в ЄДР, 01.04.2019 р. припинено діяльність ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод". Також в ЄДР зазначено про наявність правонаступників Відповідача, а саме ТОВ "ВКЛМ", ТОВ "ЗКВС", ТОВ "БУДЕН ЕСТЕЙТ".
Судом першої інстанції було зроблено витяг з ЄДР, з якого вбачається, що ТОВ "БУДЕН ЕСТЕЙТ" припинено 29.06.2017 р. та зазначено дані щодо його правонаступника, а саме ТОВ "АКТИВ ЕСТЕЙТ". Після чого, від Позивача надійшло клопотання у справі про залучення до участі у справі № 904/805/18 правонаступника ТОВ "БУДЕН ЕСТЕЙТ" - ТОВ "АКТИВ ЕСТЕЙТ".
З урахуванням викладеного, посилаючись на ч. 1 ст. 52 ГПК України, місцевий господарський суд виніс ухвалу від 26.06.2019 р., якою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Замінив Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" на його правонаступників, а саме: Відповідача - 1- Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКЛМ"; Відповідача -2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗКВС"; Відповідача -3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕСТЕЙТ", відклавши підготовче засідання.
Ч. 7 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань": у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Відповідно до інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» припинено за рішенням засновників 01.04.2019 р.
Проте, в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про наявність правонаступників Відповідача, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю «ВКЛМ», товариство з обмеженою відповідальністю «ЗКВС», товариство з обмеженою відповідальністю «Буден Естейт».
Відповідно до інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі товариство з обмеженою відповідальністю «Буден Естейт» припинено за рішенням засновників 29.06.2017 р.
Проте відповідно до інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі правонаступником - товариства з обмеженою відповідальністю «Буден Естейт» є товариство з обмеженою відповідальністю «Актив Естейт».
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.
Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Виходячи з наведених положень статті 107 ЦК України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов'язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов'язків ( висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 31.05.2018 р. у справі № 910/1879/17).
Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов'язків, що передаються. Разом з тим момент переходу прав і обов'язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру ( висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 р. у справі № 5026/1056/2012 ).
Для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги щодо такої сторони ( висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 10.07.2019 р. у справі № 922/2301/18 ).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Отже, відповідно до правил доказування Позивач, подавши клопотання про залучення до справи правонаступників Відповідача, а саме ТОВ «Актив Естейт», яке за твердженням заявника є правонаступником ТОВ «Буден Естейт», яке в свою чергу є правонаступником ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», повинен довести зазначені обставини, надавши суду докази, не лише відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, а й докази факту настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги щодо такої сторони ( передавальний акт, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов'язків, що передаються ).
Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, Позивач не надав суду доказів факту настання правонаступництва: ТОВ «Актив Естейт», ТОВ «Буден Естейт» та ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», у правовідносинах, щодо стягнення з ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» - 190 500,00 грн. - штрафу, 190 500,00 грн. - пені, у зв'язку із порушенням останнім п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Натомість, як вбачається з матеріалів справи на момент звернення Позивачем з позовом до суду ( 28.02.2018 р. ) ТОВ «БУДЕН ЕСТЕЙТ» вже було припинено ( дата припинення 29.06.2017 р. ), а ТОВ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ВИНО-КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД» продовжувало здійснювати свою діяльність.
Крім того, за змістом ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання чи порушення правил здійснення діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Покладення обов'язку боржника на третю особу є можливим лише за волею такої особи або в результаті універсального правонаступництва (переходу прав та обов'язків) ( висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 23.05.2019 р. у справі № 910/5098/18 ).
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Антимонопольного комітету України в частині заміни Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" на Відповідача-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕСТЕЙТ".
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що господарським судом першої інстанції при винесенні ухвали в частині, що оскаржується - не правильно застосовано норми матеріального права, не повно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки не відповідають дійсним обставинам справи, а також порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч. 1, ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальінстю " Актив Естейт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 р. № 904/805/18 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 р. № 904/805/18 в частині заміни Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" на Відповідача-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕСТЕЙТ" скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись ст. ст. 253 - 255, 269, 271, 275-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальінстю " Актив Естейт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 р. № 904/805/18 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 р. № 904/805/18 в частині заміни Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" на Відповідача-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕСТЕЙТ" скасувати.
У задоволенні заяви Антимонопольного комітету України в частині заміни Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" на Відповідача-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕСТЕЙТ" відмовити.
Стягнути з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальінстю " Актив Естейт" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 921 грн. 00 коп.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст. ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 09.08.2019р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя І. Л. Кузнецова
Суддя Л.П. Широбокова