36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
01.08.2019 року Справа № 917/1218/16
Суддя Білоусов С. М. при секретарі судового засідання Кльоповій І.Г., розглянувши матеріали
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м. Гадяч Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 35293993
про відстрочення виконання судового рішення по справі № 917/1218/16
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лактос Україна", вул. Навроцького, 33, кім. 1, м. Львів, 79034 (код ЄДРПОУ 38557838)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м. Гадяч Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 35293993
про стягнення 986 910,66 грн.
До господарського суду Полтавської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" надійшла заява № 11-07-01 від 11.07.2019 року (вх. № 7153 від 11.07.2019 року) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 917/1218/16.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи від 12.07.2019 року справу № 917/1218/16 розподілено судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.07.2019 року прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд на 25.07.2019 року на 11:45.
29.07.2019 від стягувача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення від 20.07.2019 року (вх. № 7892). В обґрунтування заперечень стягувач посилається на те, що боржник звернувся з заявою про відстрочення виконання рішення поза межами, встановленого законодавством строку, для відстрочення виконання рішення суду та повторно.
Суд оглянув вищевказаний документ та долучив його до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.05.2017 року позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лактос Україна" 891 000,00 грн. основного боргу, 73 062,00 грн. інфляційних втрат, 22 848,66 грн. 3% річних та 14 803,66 грн. витрат по сплаті судового збору.
На виконання вказаного рішення господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ від 26.06.2017 року № 917/1218/16.
11.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" звернулося до суду з заявою про відстрочення виконання рішення у справі № 917/1218/16 на 12 місяців.
В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення боржник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" є переробним підприємством харчової промисловості України. Основним видом продукції, яку виготовляє Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" є твердий сир. З метою ведення своєї господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" проводить закупівлю молочної сировини у населення, юридичних осіб - сільськогосподарських виробників та посередників.
Протягом останніх 10 років Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" здійснювало торгівлю з Російською Федерацією (90% експорту) та Республікою Казахстан.
У зв'язку з проявом агресії з боку Російської Федерації до України та політичною ситуацією, що склалася в країні, заборонено ввезення та реалізація на території Російської Федерації продукції українських товаровиробників, у тому числі і сирів виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром".
Починаючи з 2014 року РФ повністю закрила свій ринок (введено продуктове ембарго) для продукції українського виробництва та ввела обмеження та заборони на транзит української молочної продукції митною територією РФ до Республіки Казахстан та Киргизької Республіки.
Таким чином, втрата основних ринків збуту в сукупності з соціальними та економічними чинниками, збільшенням вартості палива та енергоносіїв, зменшення платоспроможності населення, і, як наслідок значне зменшення внутрішнього попиту на сирну продукцію та ін. призвели до значного зниження обсягів виробництва та реалізації продукції підприємством боржника.
Зазначені обставини фактично позбавили Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" можливості своєчасного проведення розрахунків з постачальниками за отриману молочну сировину та іншу продукцію (товар), який використовується ним в процесі переробки молочної сировини та виготовлення власної продукції, зокрема сиру.
Крім того, заявник посилається на значне збільшення обсягу порушень платіжної дисципліни з боку контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" за взятими на себе господарськими зобов'язаннями.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" має заборгованість по виплаті заробітної плати перед своїми працівниками на загальну суму 3 722 600,00 грн.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" має заборгованість перед АТ Укрексімбанком за укладеними кредитними договорами, а саме: кредит в національній валюті № 6414V1/2555 від 30.10.2014 року на суму 33 541 289,18 грн.; кредит в іноземній валюті № 151209К54/SL-25-EXIM 29.12.2009 року на суму 14 041 093,14 доларів США; по нарахованих процентах (в національній валюті) № 6414V1/2555 від 30.10.2014 на суму 21 181 025,58 грн. та по нарахованих процентах (в іноземній валюті) на суму 2 749 987,98 доларів США.
До того ж, у підприємства існує значна заборгованість за податковими зобов'язаннями, зокрема, заборгованість за податками всього: 1 818 198,28 грн. з них єдиний внесок - 766 741,87 грн. та розрахунки за ПДФО - 983 265,71 грн.
Крім того, на примусовому виконанні в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП 54596575, що перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" підлягає до стягнення сума у розмірі 5 136 267,41 грн.
Тому заявник акцентує увагу суду на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" перебуває у дуже скрутному фінансовому становищі.
Як вказує у своїй заяві заявник, з метою отримання доходу найближчим часом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "KAZ-IMPORT" (республіка Казахстан), укладений договір №2001 від 20.01.2018 з графіком поставок на орієнтовну суму 408 252,00 доларів США, що підтверджується Додатковою угодою до Контракту № 2001 від 20.01.2018 року та договір поставки № 0902 від 09.02.2018 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" та Приватним підприємством "ТРАНЗИТЕКСПО" з графіком поставок на суму 10 824 000,00 грн., що підтверджується Додатковою угодою до договору поставки № 0902 від 09.02.2018 року.
Також заявник на підтвердження тяжкого фінансового становища надав Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2015 року, на 31 грудня 2016 року, на 30 вересня 2017 року, на 31 грудня 2018 року, на 31 березня 2019 року, Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2019 року, Звіт з праці за січень - травень 2019 року, які свідчать про збитковість підприємства та наявність значної заборгованості перед працівниками по заробітній платі.
З огляду на викладене, боржник стверджує про неможливість одномоментного виконання рішення суду від 15.05.2017 у даній справі та просить суд відстрочити виконання рішення у справі на 12 місяців.
При вирішенні заяви суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду боржник посилається на тяжке фінансове становище, що спричинене відсутністю ринку збуту продукції через введення Російською Федерацією продуктового ембарго.
Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Відповідно до судової практики до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки (відстрочки) його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" не має достатньо ресурсів, які можна використати на погашення поточних зобов'язань, та розширення своєї діяльності. Фінансовий стан Товариства не стійкий, у зв'язку з відсутністю джерел власних коштів та залученням для фінансування діяльності значних коштів джерел зовнішнього фінансування - кредитів банку та короткострокової кредиторської заборгованості. Товариство неплатоспроможне, залежне від залучених коштів.
Одночасне виконання всіх судових рішень про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" призведе до повної його неплатоспроможності та ризику банкрутства.
Судом враховані надані боржником докази вжиття заходів зі стабілізації обсягів виробництва, а саме: міжнародні договори та контракти з поставки продукції, що може сприяти продовженню господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу стягувачем.
Отже, зазначені міжнародні договори постачання продукції, з урахуванням їх загальної вартості та строків поставки, можуть вважатися підтвердженням реальної можливості виконання відповідачем рішення суду.
В той час, як одночасне і повне виконання рішення суду в даній справі може призвести до виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету, заробітної плати, і як наслідок припинення господарської діяльності боржника, призведе до повної його неплатоспроможності та банкрутства, що унеможливить виконання рішення суду. Відтак заходи примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" заборгованості не тільки не дадуть очікуваного результату, а й матимуть своїм наслідком зупинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" та накопичення нових боргів при неможливості їх погашення.
Відстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
В цій справі відстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.
У частині 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Заперечення стягувача щодо відстрочення виконання рішення з посиланням на те, що боржник звернувся з заявою поза межами строку для відстрочення виконання рішення суду та з даною заявою вдруге, суд відхиляє виходячи з наступного.
Системне тлумачення статті 331 Господарського процесуального кодексу України дозволяє дійти таких висновків.
Структурно стаття складається з 7-ми частин, серед яких частина 1, 2 і 7 присвячені порядку розстрочення та відстрочення судового рішення (процедурні питання подання та розгляду заяви), 3, 4-підставам для відстрочення та розстрочення судом, 5, 6-правовим наслідкам та питанням, які вирішуються судом при ухваленні такого рішення. Зі змісту даної норми вбачається, що момент звернення стороною до суду з відповідною заявою не визначений законодавцем в якості процедурної вимоги до строку її подання, а термін спливу з моменту ухвалення судового рішення не виступає чинником, який враховується господарським судом при вирішенні питання задоволення такої заяви.
З огляду на це, положення частини 5 статті 331 ГПК України слід розуміти як такі, що стосуються вже правових наслідків задоволення поданої стороною заяви та обмежують максимальний строк, на який суд може розстрочити або відстрочити виконання судового рішення, одним роком з дня прийняття саме рішення про відстрочення або розстрочення останнього.
Суд вважає, що законодавцем у вказаній нормі права визначено річний строк, який є максимальним та фактично присічним, виходячи з диспозиції статті, на який судом може бути надано відстрочення або розстрочення, а не строк на протязі якого учасник справи може (має право) звернутися до суду з заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду.
Щодо заперечення стягувача про те, що заява про відстрочку виконання рішення подана вдруге суд наголошує на тому, що діючим законодавством не заборонено застосування відстрочення виконання рішення суду двічі (правова позиція викладена у постанові Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 року по справі № 917/668/16).
Таким чином, твердження стягувача стосовно того, що відповідач звернувся з заявою поза межами строку та повторно до суду, визначеного частиною 5 статі 331 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, оскільки обставини, які склалися у боржника, є винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення суду, приймаючи до уваги ситуацію, що склалася на міжнародному ринку збуту продукції боржника, надані документальні докази на підтвердження існування тяжкого фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмолпром», вжиті боржником заходи зі стабілізації обсягів виробництва, з урахуванням дотримання балансу матеріальних інтересів та наявності інфляційних процесів у економіці держави, зважаючи на те, що відстрочення виконання рішення не суперечить статті 331 Господарського процесуального кодексу України, відповідає принципам справедливості та розумності, а також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку відстрочити виконання рішення суду у даній справі на 12 місяців.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмолпром» про відстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2017 року у справі № 917/1218/16 - задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 15.07.2017 року у справі № 917/1218/16 на 12 (дванадцять) місяців.
3. Копії ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, згідно з статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала складена та підписана 05.08.2019 року.
Суддя Білоусов С. М.