Справа № 462/2477/19
29 липня 2019 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 321816,00 грн. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 18 квітня 2013 року він дав у борг ОСОБА_2 12000 дол. США., що підтверджується розпискою, яка написана власноручно ОСОБА_2 18.04.2013 року. Згідно відомостей зазначених у розписці ОСОБА_2 мав повернути борг ОСОБА_1 до 17 квітня 2018 року. Однак, вказаних боргових зобов'язань відповідач не виконав та вказані у розписці кошти позивачу, не повернув, а тому ОСОБА_1 змушений звернутись за захистом свого порушеного права до суду.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 10.06.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить його задовольнити.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду, в судове засідання не з'явився, при цьому подав письмове клопотання, про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, однак просить звільнити його від сплати судового збору оскільки є інвалідом війни.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 526 Цивільного кодексу України регламентує, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, 18 квітня 2013 року позивач ОСОБА_1 дав у борг відповідачу ОСОБА_2 12000 дол. США., що підтверджується розпискою, яка написана власноручно ОСОБА_2 18.04.2013 року. Згідно відомостей зазначених у розписці ОСОБА_2 мав повернути борг ОСОБА_1 до 17 квітня 2018 року.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Судом встановлено, що у визначений договором строк відповідач свої зобов'язання не виконав і коштів не повернув.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Стаття 533 ЦК України наголошує на тому, що грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях.
Враховуючи наведене, позивач просить, щоб сума грошових коштів визначена у зобов'язанні, була повернута йому у грошовій одиниці України - гривні за курсом на день подачі позовної заяви - 11 квітня 2019 р.
Судом встановлено, що станом на день подання позовної заяви заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становить 321 816 грн. (12000 дол, США (сума позики)* 26,8 (за 1 дол. США)= 321 816 грн.
Із огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, та присуджує стягнути з відповідача на користь позивача 321 816 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 259, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 610, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість у розмірі 321816 (триста двадцять одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 05 серпня 2019 року.
Суддя: Н.М.Румілова