Іменем України
24 червня 2019 року
Київ
справа №524/8664/17
адміністративне провадження №К/9901/47461/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року (суддя-доповідач: Гуцал М.І., судді: Донець Л.О., Бенедик А.П.)
у справі № 524/8664/17
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Галайди Євгенія Ігоровича
третя особа - Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
І. Суть справи
ОСОБА_1 у листопаді 2017 року звернувся з адміністративним позовом до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Галайди Євгенія Ігоровича з вимогами про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Як підставу свого позову він зазначив, що 30 жовтня 2017 року відповідач своєю постановою притягнув позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач з постановою не погодився і просив її скасувати з тієї підстави, що правопорушення він не вчиняв.
Автозаводський районний суд міста Кременчук Полтавської області своїм рішенням від 2 березня 2018 року позовні вимоги задовольнив.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 березня 2018 року повернув апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з огляду на те, що скаржник не дотримав вимог частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не надав належним чином засвідченої довіреності, що посвідчує повноваження представника, який подав апеляційну скаргу від імені скаржника.
У касаційній скарзі Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції Національної поліції України просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року і направити справу до цього ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до тексту доданої до апеляційної скарги довіреності Департамент патрульної поліції Національної поліції України уповноважив свого представника ОСОБА_2 , крім представництва його інтересів та інтересів його структурних підрозділів у судах, також підписувати (завіряти), подавати й отримувати будь-які документи й копії документів. Також той самий представник за довіреністю підписував і подавав заперечення на адміністративний позов в суді першої інстанції. Крім того, в матеріалах справи відсутня письмова заява про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції. Скаржник також вважає, що апеляційний суд порушив його право на доступ до правосуддя, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позивач і відповідач не реалізували своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги й залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої, третьої, статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено приєднання до матеріалів справи оригіналів документів, копій з них, засвідчених суддею або засвідчених у визначеному законом порядку.
Частиною восьмою статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником до суду скарги він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної скарги.
Відтак, з огляду на приписи статей 59, 298 КАС України до апеляційної скарги має бути доданий оригінал або належним чином засвідчена копія довіреності, що підтверджує наявність у особи, що підписала скаргу, права її підписувати.
Як підтверджено матеріалами справи й зазначено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, до апеляційної скарги додано світлокопію довіреності №77/41/3/01-18 від 4 січня 2018 року, яка не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини третьої статті 55 та частини шостої статті 59 КАС України), оскільки вона засвідчена підписом самої повіреної ОСОБА_2 , тобто, особою, на яку вона видана.
Якщо світлокопія довіреності представника не засвідчена або засвідчена самим представником, то така світлокопія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника.
Інших документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 матеріали справи не містять, що свідчить про відсутність адміністративної процесуальної дієздатності у такої особи.
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що в справі наявні підтвердження повноважень його представника ОСОБА_2 на момент подання нею апеляційної скарги, оскільки в розгляді справи в суді першої інстанції від імені третьої особи - Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції Національної поліції України брав участь інший представник - ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 , а відповідач взагалі не з'явився і просив слухати справу без його участі (аркуші справи 34, 37 - 38).
Матеріали справи дійсно містять заперечення на адміністративний позов, підписані представником ОСОБА_2 , проте додана до них світлокопія довіреності на ім'я ОСОБА_2 взагалі жодним чином не засвідчена, має іншу дату - 26 квітня 2017 року й строк дії - до 31 грудня 2017 року, в той час як апеляційна скарга подана 12 березня 2018 року (аркуші справи 20 - 24). Тому Верховний Суд також відхиляє й цей аргумент скаржника.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 11 травня 2018 року у справі № 826/13806/17 та від 12 березня 2018 року у справі № 2а-34/11/1370 (К/9901/33877/18). Зокрема, якщо світлокопія довіреності представника не засвідчена або засвідчена самим представником, то така копія не є документом, що посвідчує повноваження представника.
Згідно з частиною четвертою статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правомірно повернув апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, яка підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено.
Верховний Суд також відхиляє аргумент скаржника про те, що апеляційний суд порушив його право на доступ до правосуддя. Відповідно до частини другої статті 298, частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги й на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 298, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчук Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Н.М. Мартинюк
Судді А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко