31 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6652/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
представника позивача ОСОБА_1.,
представника відповідача Гребеняка Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року (прийняте у м. Тернополі суддею Мандзієм О.П.; складене у повному обсязі 22 травня 2019 року) в адміністративній справі № 500/781/19 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправними і скасувати прийняте Тернопільською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів за № UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ним було завезено на митну територію України вживаний автомобіль марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , для розмитнення якого відповідачу було подано весь необхідний пакет документів та заявлено митну вартість за ціною придбання, що підтверджується відповідними документами. Проте, відповідач не погодився з цією ціною і прийняв рішення про коригування митної вартості автомобіля за резервним методом. Вважає, що це рішення відповідача є протиправним, необгрунтованим, прийняте з порушенням порядку та без дотримання основних принципів митного регулювання.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Тернопільська митниця ДФС, яка вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи та винесенні оскаржуваного рішення не врахував ряд обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення адміністративного спору, не надав належної правової оцінки поданим доказам, допустив ряд порушень норм процесуального та матеріального права, що в свою чергу призвело до винесення незаконного рішення; натомість взяв до уваги необґрунтовані доводи позивача та безпідставно задовольнив його позовні вимоги. Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларант документально не підтвердив числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та не подав до митного оформлення повного пакету документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК Україна), необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Також, на вимогу митного органу не подав додаткові документи, згідно із частиною третьою статті 53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості. Крім того, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену згідно витягу з інтернет-каталогу «Schwackenet» № 298603/29451887 від 22.03.2019 у сумі 10 350 євро, що є значно вищою за заявлену позивачем.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив обгрунтовував тим, що для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару ним додані всі документи, передбачені частиню другою статті 53 МК України, а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 , уповноважена особа позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності від 22.01.2019, придбав на автомобільному аукціоні «Carauktion.ch» автомобіль марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 6720,05 швейцарських франків, про що свідчить підтвердження операції від 26.02.2019 на підставі рахунку-фактури № 152926 від 19.02.2019 (а. с. 13, 15 - 16, 19 - 20).
Також, автомобільним аукціоном «Carauktion.ch» 12.03.2019 сформовано рахунок-фактуру № 154072 на повернення ПДВ в сумі 480,45 швейцарських франків (а. с. 17 - 18).
Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 07.03.2019 укладено договір купівлі-продажу цього транспортного засобу, купівельна ціна якого у сумі 6450 швейцарських франків була сплачена, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 19.02.2019 (а. с. 11 - 12, 14).
19.03.2019 уповноважена особа позивача, агент з митного оформлення ОСОБА_4 , подав до митного оформлення митну декларацію № UA403030/2019/006087 (далі - МД), у якій заявив до митного оформлення товар - автомобіль легковий, марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 6450,00 швейцарських франків (а.с. 43).
Разом з МД надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: рахунок-фактуру від 07.03.2019, декларацію про походження товару за ZH 862971 від 05.03.2019, акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за № UA209020/2019/13715 від 09.03.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 05.03.2019, договір про надання послуг митного брокера № ТЗ-471 від 07.03.2019, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу (далі - ТЗ) за № UA.008.49484-19 від 11.03.2019 (а. с. 11, 21 - 23).
Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю: «103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених ЄАІС Держмитслужби»; «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
Також, цією системою проінформовано: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації/, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 9651,50» (а. с. 44).
Посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання запит № 351 від 19.03.2019 щодо правильності визначення митної вартості товарів (а.с.45).
Також, 19.03.2019 Тернопільська митниця ДФС розпочала процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини другої статті 53 МК України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України надати (за наявності): копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а. с. 46).
Листом від 23.03.2019 уповноважена особа декларанта надана відповідь митному органу про неможливість надати додаткових документів щодо підтвердження митної вартості задекларованого товару (а. с. 47).
За результатами розгляду поданої електронної МД № UA403030/2019/006087 від 19.03.2019 та доданих до неї документів, в тому числі рахунку-фактури від 07.03.2019, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів відповідно до статті 64 МК України у розмірі 11 757,60 швейцарських франків (а. с. 10).
Зазначено, що вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. На вимогу митного органу декларант не подав документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 МК України та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтей 59 - 63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України.
За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно Інтернет каталогу SchwaсkeNet.de на рівні 10 350 євро (а. с. 48 - 49), що на момент подання митної декларації становить 11 757,60 швейцарських франків.
Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості від 22.03.2019 за № UA403000/2019/000549/2 відповідач відмовив у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA403030/2019/00373, якою відмовив позивачу у митному оформлені (випуску) товарів (а. с. 9).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач належно обґрунтував та визначив митну вартість товару, який ввозився, що підтверджується договором купівлі-продажу від 07.03.2019 автомобіля марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , рахунками-фактури № 152926 від 19.02.2019 та № 154072 від 12.03.2019, підтвердженням операції банківської установи від 26.02.2019, висновком № 148/19 від 27.03.2019 експертного автотоварознавчого дослідження.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За приписами частини першої статті 49 та частини першої статті 51 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою - другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 вказаного розділу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини перша - третя статті 53 МК України).
Разом з тим, статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 Кодексу).
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частини першої статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Як видно із матеріалів справи, позивач надав митному органу для митного оформлення Імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 МК України та давали змогу встановити митну вартість товарів, а митний орган не надав належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Вартість придбаного ТЗ марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , у розмірі 6450 швейцарських франків підтверджується договором купівлі-продажу (рахунком-фактурою), укладеного 07.03.2019 з ОСОБА_3
Вказаний ТЗ придбаний ОСОБА_3 , як уповноваженою особою позивача за довіреністю від 22.01.2019, на автомобільному аукціоні «Carauktion.ch» за ціною 6720,05 швейцарських франків, про що свідчить підтвердження операції банківської установи від 26.02.2019 на підставі рахунку-фактури № 152926 від 19.02.2019. Достовірність даних аукціону щодо спірного ТЗ, зокрема пробіг 246 363 км та вартість 6720,05 швейцарських франків, відповідач не спростував.
Крім цього, ПДВ в сумі 480,45 швейцарських франків підлягає поверненню ОСОБА_3 у відповідності до рахунку-фактури № 154072 від 12.03.2019, сформованого автомобільним аукціоном «Carauktion.ch».
Зазначені рахунки-фактури були надіслані декларантом у ході консультацій з митним органом (а. с. 60 - 63).
Водночас, відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
Крім того, він не довів наявності розбіжностей у поданих позивачем документах, як і ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості ТЗ, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ТЗ, при тому, що у нього була можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого ТЗ, оскільки в документах купівлі-продажу є відомості про продавця, його адресу.
Отже, доводи відповідача про те, що декларант не подав повного переліку первинних документів, зазначених в частині другій статті 53 МК України є безпідставними, що свідчить про недотримання відповідачем вимог цієї норми при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого ТЗ за основним методом - ціною договору.
Також, суд зазначає, що відповідач при визначенні митної вартості залишив поза увагою такі цінові характеристики товару, як значний фактичний пробіг автомобіля, зафіксований на показнику одометра і договорі купівлі-продажу від 07.03.2019, так і численні недоліки та пошкодження, вказані у акті про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209020/2019/13715 від 09.03.2019.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем ТЗ від рівня вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Разом з цим, позивач надав висновок № 148/19 від 27.03.2019 експертного автотоварознавчого дослідження (а .с. 25 - 27), згідно якого вартість колісного ТЗ - автомобіля марки Renault, модель Captur, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , ввезеного на митну територію України, становить 5829,50 євро.
Аналізуючи зазначені вище норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що митний орган, всупереч приписам цих норм, не обгрунтував та не підтвердив належними доказами неможливість застосування основного та попередніх методів, хоча у митного органу була наявна достатні документи та інформація, відповідно до якої він міг визначити вартість імпортованого ТЗ.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/000549/2 від 22.03.2019 є необгрунтованим, прийняте без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, та прийняте з порушенням вимог частини другої статті 2 КАС України, а отже підлягало скасуванню.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року в адміністративній справі № 500/781/19 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 08 серпня 2019 року.