08 серпня 2019 р. Справа № 520/2761/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.04.19 року по справі № 520/2761/19
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області
про зобов'язання виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області об'єктивно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.09.2018 р.,надавши відповідь на запитання: відповідність забудови домоволодіння по АДРЕСА_1 ,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, в якому просив зобов'язати виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області об'єктивно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.09.2018 року, надавши відповідь на запитання: відповідність забудови домоволодіння по АДРЕСА_1 до проекту забудови; яка площа (ширина) придбаної відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 та площа (ширина) земельної ділянки, яка фактично використовується ОСОБА_2 ; яка площа (ширина) придбаної відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 та площа (ширина) земельної ділянки, приватизованої ОСОБА_2 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 р. та прийняти рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та є протиправним.
Відповідач правом на надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що заявник є мешканцем буд. АДРЕСА_2 і має межові претензії до сусіднього домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.04.2008р. по справі №2-52/2008 було установлено, що заявник, ОСОБА_1 самовільно пересунув межу між домоволодінням АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на 1,5 м. вглиб домоволодіння № АДРЕСА_1 .
Листом від 29.09.2017р. №Н-932 Лозівська міська рада в особі секретаря міської ради поінформувала заявника про те, що за рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2012р. гр. ОСОБА_1 (тобто позивача у даній справі) був зобов'язаний демонтувати зведені ним надвірні споруди, які розміщені на території сусідського домоволодіння АДРЕСА_1 (власником якого є гр. ОСОБА_3 ).
Листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 14.08.2018р. № Н-838/0/5-1267/0/21-18 заявника сповіщено, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 має кадастровий номер НОМЕР_1 , а земельна ділянка по АДРЕСА_2 у Національній кадастровій системі України не міститься.
Заявою від 21.09.2018 р. позивач, ОСОБА_1 звернувся до Голови Лозівської міської ради Харківської області з приводу:
1) відповідності забудови домоволодіння по АДРЕСА_2 до проекту забудови;
2) відповідності площі (ширини) придбаної відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 та площі (ширина) земельної ділянки, яка фактично використовується ОСОБА_2 ;
3) відповідності площі (ширини) придбаної відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 та площі (ширини) земельної ділянки, приватизованої ОСОБА_2 .
Відповідь на дане звернення була надана Лозівською міською радою в особі секретаря міської ради листом від 19.10.2018р. за № Н-959, де указано про те, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 1980 р. та 1982 р. ОСОБА_2 став власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . У договорі купівлі-продажу земельної ділянки не зазначаються розміри земельної ділянки, а її площа 1.200 кв.м., що на момент купівлі будинку не перебувала у власності. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , загальної площею 0.1 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , була передана у власність ОСОБА_2 згідно з рішенням Лозівської міської ради від 30.03.2017 р. № 583. Розміщення будівель на цій ділянці у порівнянні з матеріалами інвентарної схеми від 1980 р. та кадастрової зйомки від 2016 р. не змінено, окрім встановленого металевого гаражу. Таким чином, розміщення капітальних будівель відповідає договорам купівлі-продажу.
Вважаючи, що вказана бездіяльність відповідача, виражена у ненаданні належних відповідей на запитання позивача, порушує його законні права та інтереси, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що органом місцевого самоврядування була надана повна відповідь на порушені заявником питання в обсязі управлінської компетенції, раніше прийнятих рішень та наявних у розпорядженні документів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч.1 ст.3 Закону України "Про звернення громадян").
Частинами 1, 3 ст.15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно з ст.19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на порушене заявником питання про «відповідність забудови домоволодіння по АДРЕСА_2 проекту забудови», Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області відповідь надано у повному обсязі, оскільки вказано, що «Розміщення будівель на цій ділянці у порівнянні з матеріалами інвентарної схеми від 1980 р. та кадастрової зйомки від 2016р. не змінено, окрім встановленого металевого гаражу. Таким чином, розміщення капітальних будівель відповідає договорам купівлі-продажу».
Отже, на зазначене запитання позивачу надано відповідь у повному обсязі.
Решта порушених заявником питань про фізичні параметри земельної ділянки під домоволодінням по АДРЕСА_2 охоплюються процедурою вирішення земельних спорів у порядку ст.158 Земельного кодексу України.
Так, згідно зі ст. 158 Земельного кодексу України:
1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.
5. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Вказане було роз'яснено позивачеві у відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № Н-838/0/5-1267/0/21-18 від 14.08.2018 року (а.с. 16).
Окрім того, у оскаржуваній відповіді заявникові було повідомлено, що «відповідно до договорів купівлі-продажу від 1980 р. та 1982 р. ОСОБА_2 став власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . У договорі купівлі-продажу земельної ділянки не зазначаються розміри земельної ділянки, а її площа 1.200 кв.м., що на момент купівлі будинку не перебувала у власності. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , загальної площею 0.1га, кадастровий номер НОМЕР_1 , була передана у власність ОСОБА_2 згідно з рішенням Лозівської міської ради від 30.03.2017р. № 583».
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що органом місцевого самоврядування була надана повна відповідь на порушені заявником питання в обсязі управлінської компетенції, раніше прийнятих рішень та наявних у розпорядженні документів.
При цьому, колегія суддів вважає, що оскаржена відповідь органу місцевого самоврядування у частині невідображення фізичних параметрів земельної ділянки у тексті договору купівлі-продажу узгоджується з положеннями ст.132 Земельного кодексу України.
Окрім того, судова колегія звертає увагу заявника, що у спірних правовідносинах договору купівлі-продажу земельної ділянки взагалі не укладалось, у зв'язку з чим проведення будь-якої перевірки з даного питання є об'єктивно неможливим, а відповідний спір підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.158 Земельного кодексу України.
Власником сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_2 початково було придбано лише житловий будинок, а право власності на земельну ділянку під цим будинком було одержано за процедурою приватизації на підставі рішення Лозівської міської ради від 30.03.2017р. № 583.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 по справі № 520/2761/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій